Запахла осінь в’ялим тютюном М. Рильський

У поезії М. Рильського “Запахла осінь в’ялим тютюном”, яка написана у формі сонету, вжито оригінальні епітети “тонкий туман”, “пісок рум’яний”. Також у наступній строфі функціонує авторський неологізм “зорюють”:

Запахла осінь в’ялим тютюном,

Та яблуками, та тонким туманом, –

І свіжі айстри над піском рум’яним

Зорюють за одчиненим вікном.

У травах коник, як зелений гном,

На скрипку грає. І пощо ж весна нам,

Коли ми тихі та дозрілі станем

І вкриє мудрість голову сріблом?

У межах одного вірша поруч з лексичним новотвором використовується й історизм “сакви”:

Бери сакви, і рідний дім покинь,

І пий холодну, мовчазну глибінь

На возліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти

І, стоптуючи килим золотий,

Забудь про вежі темної гордині.






Чого навчає нас твір маленький принц.
Запахла осінь в’ялим тютюном М. Рильський