Твір на тему: “На дворі осінь”


Принадність надзвичайно красивої осінньої пори описувалася багатьма поетами і прозаїками, є в цій порі року якась особлива, злегка сумна, романтика, яка наштовхує на роздуми. Однак не варто думати, що осінь – це виключно тужливе явище, яке супроводжують тільки безперервні дожі і похолодання. Адже крім “мокрої і сльотавої осені” існує і всіма улюблена “золота осінь”.

Для того щоб насолодитися прощальним часом і помилуватися останніми яскравими фарбами в очікуванні білої зими, варто відправитися в ліс.

Осінній ліс – це дивовижне видовище! Все навколо наштовхує на думки, що природа – це художник, у розпорядженні якого залишилися лише фарби двох кольорів – червоного і жовтого. Дерева ще не до кінця скинули померле листя і стоять, облямовані кронами кольору призахідного сонця. Якщо на хвилину зупинитися і перестати шуміти черевиками по помаранчевому покривалу, то можна почути, що ліс наповнюють тисячі звуків. Це прощальний “концерт” з пташиних голосів, метушливого шелестіння комах та інших маленьких мешканців, подуви останнього теплого вітру. Зовсім скоро ліс зануриться в зимову дрімоту і його огорне дзвінка морозна тиша.

Якщо бути уважним, то можна розгледіти на гілках залишені птахами гнізда. Більшість пернатих мешканців лісу зібралися в зграї і вирушили в більш теплі краї перечікувати холоди. Зрідка серед

багряного листя спурхне маленька жовта синичка або далеко почується мірний стукіт дятла – ці лісові птахи залишаються зимувати з нами. Зовсім великим везінням буде побачити сойку, глухаря або тетерука, а зимуючих сов ви не зустрінете вдень, навіть якщо дуже захочете.

Якщо вийти на велику галявину, то можна помилуватися прекрасним природним “гербарієм”. Лісові трави, незаймані вітром або людиною, застигли в безмовному очікуванні. Сухі і мляві, вони відцвіли і вже давно обсипали насіння на землю, а тепер сумно шарудять під ногами. Скинуте в мох насіння зігріється під шаром снігу, щоб з приходом весни прорости новим соковито-зеленим килимом різнотрав’я. Але зараз в осінньому лісі зелених відтінків більше немає, весь він палахкотить яскравим вогненним прапором.

Повертаючись з прогулянки додому, обов’язково візьміть з собою осінні сувеніри: жолудь, що впав, або різьблений кленовий листок. Нехай зимовими вечорами ці символи нагадують вам про ліс, який спить і бачить сни про весняне сонце, молоду траву і птахів, що повертаються додому.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Сімейне щастя у родині хельмерів.
Твір на тему: “На дворі осінь”