Твір-мініатюра на тему: “Про що мені шепоче осінь”


Настала довгоочікувана осінь. Жарке літо вперто не хоче здаватися, і до останнього бореться за право господарювати. Але на календарі вже вересень – пора дзвінкого дитячого сміху, веселих пустощів, шкільних днів.

Осінь пора по-справжньому золота. І мається на увазі не лише колір, в який ця чудова пора року забарвлює навколишній світ живої природи. Осінь приносить зі собою незабутні емоції, приємні хвилювання, нові враження. Чого лише варта зустріч однокласників на шкільному подвір’ї після довгого літнього перепочинку!.. Розповіді про відпочинок, враження від нових знайомств, історії про проведені канікули. Ах осінь!.. А як приємно знову зайти в рідний клас: акуратно розкладена скатертина на вчительському столі, нові, дбайливо розвішені, фіранки на просторих вікнах, через котрі видно шкільний стадіон – улюблене місце відпочинку дітей: і старших, і молодших.

Для багатьох школярів ця осінь стане останньою, яку вони проведуть в стінах своєї альма-матер. Дальше для них відкриються двері в доросле життя, де не буде вчительки, яка приголубить і завжди зрозуміє. Там, куди ідуть випускники, буде лише шлях до самого себе. І лише від кожного з них залежатиме яким він буде.

Осінь не можливо не любити. Шарудить багряне листя, по-особливому дзвенить рясний осінній дощ, повір’я сповнене золотими пахощами – запахом сухої трави, листя, котре опадає, стиглих яблук і груш, солодкого винограду, осінніх квітів. Осінь – дуже красива, хоча трішки мінлива, з характером, пора року – моя улюблена.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Аналіз вірша альбатрос.
Твір-мініатюра на тему: “Про що мені шепоче осінь”