ЗАЧЕРПНІМО МУДРОСТІ ЗІ СВІТОВОЇ ДАВНЬОЇ СКАРБНИЦІ
Твір на основі прочитаного про найдавнішу перекладну світську літературу. Разом із церковною літературою в Давню Русь прийшло багато книг природничо-наукового змісту, історичних праць та збірників афоризмів, у яких була сконцентрована мудрість людська. Дещо наївними і навіть смішними видаються нам “наукові” викладки Іоанна Екзарха в “Шестодневі”, Козьми Індикоплова в “Християнській топографії” про будову світу, фізичні, астрономічні та інші явища природи. Що ж, таким їм здавався світ за біблійними книгами. Але настільки
Навіть маленькі діти знають зараз грецькі міфи про Пріама, Гектора, Енея, Єлену, Данаю та інших героїв. Але мало кому відомо, що дізналися вперше про них читачі з історичного твору, що прийшов на Русь у перекладі,- хроніки Іоанна Малали. Разом з іншими хроніками та хронографами, історичними повістями ця перекладна література знайомила давніх русичів із всесвітньою історією, відкривала широкі обрії і примушувала задумуватися над своїм місцем і роллю в оточуючому світі, спонукала до власної творчості. Серед пам’яток перекладної літератури Київської Русі аж до XVІІІ століття величезною популярністю користувалася “Александ-рія” – повість про життя і подвиги знаменитого героя античності Алек-сандра Македонського. І зараз із цього твору можна почерпнути не лише багато історичних відомостей, а й відчути красу художнього слова, майстерність у творенні образів, метафоричність та афористичність мови. До речі, любов до мудрих, афористичних висловлювань, які підходять до різних ситуацій у житті, на Русі здавна задовольнялася збірником “Пчола” (як бджола збирає мед із різних квіток, так і упорядник книги чернець Антоній збирав “мислі мудрих людей” із церковних і світських книг). На мою думку, це саме той твір, який об’єднує людей, говорить, що для загальнолюдських цінностей немає ні кордонів, ні мовних бар’єрів. Як не погодитися з такими чудовими висловами, як “Велике багатство – розум людини”, “Краще мовчати, ніж зле говорити”, “Добро прийняв – пам’ятай, зробив – забудь”, і не замилуватися ними. Жаль тільки, що ми нечасто маємо змогу звернутися до цих першоджерел.
Біблія Книга Книг, Вічна Книга, Святе Письмо. Одне з найдавніших і найбільш тиражованих видань у світі. Щоденний порадник для віруючих і нескінченне джерело натхнення для письменників. Можна по-різному ставитися до релігійних постулатів, викладених у Біблії, але жодна книга християнського світу не сконцентрувала в собі стільки мудрості, стільки вікового досвіду, стільки моральних норм співжиття! Думаю, що в Біблії кожен може знайти відповіді на свої болючі питання у пошуках сенсу буття. Адже це книга насамперед філософська. Як не замислитися і не погодитися з такими положеннями “Книги Еклезіаста”: “Марнота усе!”, “Немає нічого нового під сонцем!”, “І дурному, і мудрому – доля одна”, “Для всього свій час”, “Не квапся своїми устами”, “Тримайся середини”, “Не копай ближньому ями, бо сам в неї впадеш”.
Наскільки б кращим було життя людей, коли б усі вони дотримувалися Божих заповідей: “Не вбий!”, “Не вкради!”, “Шануй батька та матір свою!”, “Не суди своїх ближніх”, “Люби і ворогів своїх” та інші.
Здавалося б, як можна любити ворогів своїх, робити добро тим, хто ненавидить вас? Багато прикладів із життя й літератури переконують, що тільки добро може припинити зло. Згадаймо хоча б Марічку з “Тіней забутих предків” М. Коцюбинського, яка дала хлопчику з ворожого роду, Івану, що вдарив її, цукерку. Іван зупинився і засоромився, задумався, за що він б’є беззахисне дівча. Це було початком їхньої дружби, а згодом і любові. Отже, зло можна припинити тільки добром! Коли ж відповідати злом на зло, то утвориться безкінечний ланцюг. Завжди треба пам’ятати: “Як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви…” А скільки мудрості, спостережливості та глибокого підтексту криється в біблійних притчах! Скільки поезії в Соломоновій “Пісні над піснями”! Недаремно майже тисячоліття біблійні теми, сюжети, образи використовують у своїх творах художники, письменники, скульптори, музиканти. Навіть не замислюючись над їхнім походженням, ми вживаємо вислови “спить сном праведника”, “дивимось крізь пальці”, “робить із себе посміховисько”, “міряти тією самою міркою”, “змокнув з голови до ніг”, “Хома невіруючий” та інші. А це ж вислови з Біблії.
Один із дослідників Біблії вдало назвав її маленьким літературним всесвітом. Справді, у Книзі Книг представлені міфи, легенди, епос, релігійно-ритуальні та юридичні кодекси, історичні хроніки, притчі, воїнські повісті, перекази, оповіді, житія, народні пісні, релігійні гімни, любовна лірика, віршовані молитви, філософські й морально-побутові афоризми, слова, казання, повчання, поеми, пророцтва, діалоги. То ж намагатися хоч трохи осягти цей всесвіт, цю криницю мудрості варто кожному, хто вірить у загальнолюдські моральні цінності і керується ними в житті.