Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Яким я уявляю собі князя Ігоря?

Яким я уявляю собі князя Ігоря?

“Сміливий сокіл” – так називають князя Ігоря Всеволод і Святослав. Що ще додати до такої характеристики? Читаючи “Слово…”, я намагався й собі уявити князя Ігоря. З огляду на майстерність автора “Слова о полку Ігоревім” кожен образ, зображений у цьому шедеврі давньої літератури, постає перед нами так яскраво, видається нам таким живим, ніби ми не читаємо текст, а на власні очі бачимо князя, його військо, князів, які йшли воювати з Ігорем, тендітну та прекрасну Ярославну та землю Руську, що стає живою, уособлюється в явищах

природи, степах, ріках, дібровах…
Ігор сказав фразу, яка згодом стала крилатою: “Краще потятим (вбитим) бути, ніж полоненим”. “Сміливий сокіл” з вуст мужніх князів-однодумців і така фраза з його власних вуст чи не найкраще характеризують князя Ігоря. Скільки бачила історія мужніх воїнів, героїв, полководців, проте образ давнього руського князя викликає захоплення та повагу навіть у порівнянні з іншими геніями військової справи. Князь Ігор сповнений мужності та хоробрості, він готовий віддати власне життя за добробут своєї землі, за її свободу та щастя. Він талановитий та суворий воїн, бо в нього одного

стало духовної сили повернути полки, що вдалися до втечі, Ігореві болить доля своєї землі, але цей душевний біль виливається, на щастя, не в горювання та ниття, а в рішучі дії, в справу. Ігор постає справжнім чоловіком – здатним на почуття та емоції, але не менш здатним і на рішучі дії. Всі ми знаємо, якого значення надавали різним прикметам, по-і вір’ям, знакам у часи князя Ігоря, але він без сумнівів веде свою дружину на бійі попри сонячне затемнення, що сталося на початку походу. Що це? Справжня чоловіча рішучість чи необачність? Не нам судити Ігоря за певну гарячкуватість, яку він часом виявляє… Іноді хоробрість та відданість певній ідеї не дає людині; тверезо оцінити ситуацію. Мабуть, це також частково стало причиною поразки руського війська на річці Каялі.
Проте, попри всі перепони, що їх зустрічає Ігор, справа його благородна – він бореться за майбутнє своєї країни, він прагне відвести від неї половецьку небезпеку…
Образ князя Ігоря є центральним у “Слові…”. Мене навіть дещо здивувало те, наскільки багатогранним постає перед читачем цей образ. Ми звикли, що образи полководців часто стають такими собі схемами, щось на кшталт мужній-красивий-сильний-без-жодних-вад… Але Ігор має свої недоліки, має і прекрасні риси вдачі… Це робить його справжнім, живим і надзвичайно симпатичним читачеві.
Я розмірковував над тим, яке значення має “Слово…” і образ Ігоря в ньому. Звісно, можливість дізнатися про історичні події далеких часів надає “Слову…” такої цінності, що більше годі й очікувати. Але це не все. Образ Ігоря справді може стати прикладом для наслідування – він є цікавим, ніби образ героя пригодницького роману, і водночас повчальним, глибоким, таким, що спонукає до роздумів. На щастя, зараз наша країна вільна і не потерпає від ворожих загроз, проте з багатьох причин завзятість у боротьбі (наразі – вже мирними засобами) за майбуття нашої Батьківщини на завадить нікому. І такої завзятості ми могли б повчитися у давнього руського князя Ігоря.