Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Яка користь людині придбати весь світ, якщо він втрачає власну душу?

Яка користь людині придбати весь світ, якщо він втрачає власну душу?

Оскар Уайльд – один з тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не лише як творці художнього тексту, а і як особистості. Непересічність цієї фігури виражається вже в тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не лише в прозі, але і в житті. Оскар Уайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний щодо історії характер. Він вважав, що твір, Мистецтво, краса є перинами. І краса, саме мистецтво є самоціллю художнього твору.

Власне, Виходячи з таких засад, О. Уайльд

створив прекрасні прозові твори, які мали, напевно, ще більше повчальний зміст, ніж ті, які створили письменники в прямій орієнтації на дидактику в літературі. “Портрет Доріана Грея” – роман, Який об’єднує в собі елементи реалістичності вигаданого, втім, він дуже близький до дійсності. Юнак Доріан, захоплений портретом, який написав його знайомий художник Холлуорда, вигукує: “От якби портрет змінювався, а я завжди міг залишатися таким, який є!” І його бажання дивовижним чином здійснюється: портрет старіє, а Доріан залишається юним і прекрасне. Тим не менш, не все так просто: не тільки старість відображається

на портреті, а й вади, які з часом поселяються в колись такої чистої душі Доріана. Хлопчик спілкується з лордом Генрі. Лорд Генрі є своєрідним відображенням особистості самого Уайльда. В уста лорда Генії автор вкладає свої численні блискучі афоризми і певні елементи власного світогляду. Під впливом лорда Генрі, Доріан починає обертатися у світських колах це впливає на душу юнака.

Протягом багатьох років, Що зображені у романі досить стисло, Доріан все більше захоплюється власною красою і з якимось дивним інтересом спостерігає за руйнуванням власної душі. Він закохується в Сібіл Вейн, але його необачні дії призводять до її самогубства. Лорд Генрі каже юнакові не лити сльози (тоді він ще був здатний на сльози!) – І перший слід жорстокості з’являється на прекрасному портреті. Далі колись чистий, близький до грецького богу, Доріан, як кажуть, котиться по похилій: він виявляється здатним навіть на вбивство – того самого Холлуорда, який колись був його другом. Поступово портрет перетворюється на відображення огидного старого чоловіка, обличчя якого не приховує всіх пороків, які містяться в душі все ще прекрасного особою Доріана. Він, перепробувавши все, здавалося б, доступне людині (втім, не навчившись любити, не ставши людяним або мудрим), нудьгує від власні життя. Доріан вирішує, що портрет – це совість, яку треба знищити, так як йому важким видається його тягар навіть для такого бездушного людини. Він кидається на портрет з ножем – і слуги знаходять тіло старого і нарвано портрет молодика.

Власне, Твір Оскара Вайльда – своєрідний інтелектуальний роман, ролі притча. Автор довів концепцію естетизму до кордону, до крайності, але навряд чи цим заперечив власний естетизм. Краса є найвищою цінністю, – це головна теза естетизму Уайльда. Просто краса – річ набагато ширша, ніж самі зовнішні риси. Це не тільки зовнішність, а й думки, слова, дії, вчинки. Пропагуючи естетизм, О. Уайльд стверджував, що не буває книжок моральних та аморальних, бувають тільки погано і добре написані. Наскільки я можу судити як читач, “Портрет Доріана Грея” – книжка неймовірно добре написана, це твір увібрав у себе всі риси винайденого Оскаром Уайльдом естетизму, який, не заважає романом бути по-справжньому повчальним.