Твір на тему: “Мої роздуми над романом О. Уайльда “Портрет Доріана Грея”

У своєму романі “Портрет Доріана Грея” відомий англійський письменник О. Уайльд висвітив власні погляди на відносини між художньою красою і реальним життям. Образи, створені у цьому романі, досить символічні. Головний герой роману Доріан Грей уособив у собі вічну молодість, його наставник і товариш у розвагах лорд Генрі – проповідник ідеї життя як безмежної насолоди, художник Безіл Холлуорд, який намалював портрет Доріана Грея, представлений як служитель Мистецтва, а Сібілла Вейн стала втіленням театрального життя того часу.

У романі автор яскраво відтворив неповторну атмосферу прекрасного оточуючого світу. Це і досконалі твори мистецтва, і блискучі висловлювання персонажів, і красиві люди. Але добре видно, що інколи краса перетворюється у лицемірне прикрашання. Зображуючи таку красу, письменник торкається проблеми нетотожності реального життя і вищого мистецтва, ілюстрацією якої стала історія життя Доріана Грея. Його портрет, який на протязі життя героя вбирав в себе усі сліди вад людини, врешті-решт залишився бездоганним шедевром мистецтва, а його господар отримав справжні потворні риси.

Милуючись своїм зображенням, не бажаючи розставатися с красою і молодістю, Доріан Грей одного разу каже: “Якби портрет змінювався, а я міг завжди залишатися таким, як зараз”. І автор дає можливість збутися цьому побажанню. На протязі

усього життя його зовнішність залишається прекрасною і незмінною, в той час як портрет спотворюється скоєними ним жахливими злочинами, його розпусними вчинками.

У передмові до роману “Портрет Доріана Грея” письменник проголошу культ чистої краси і обгрунтовує ідею “мистецтва заради мистецтва”. Однак сюжет роману доводить інше: справжнє мистецтво неспроможне існувати у відриві від реального життя, адже воно існує для людей, для того, щоб довести, що краса – це не головне у житті, хоча її треба цінити і поважати.

Персонажами роману стали люди вищого світу, яким протиставлялися “люди натовпу”. Його герої інтелектуально обдаровані, їм притаманні витончені манери і тонкий смак. Їх оточували вишукані речі, час вони проводили у приємних бесідах, вони були багаті і задоволені життям. Все, що оточувало цих людей, сприяло їх самовираженню. Салонний блиск давав їм змогу найбільш вигідно розкрити різні грані характеру і талантів, які, на думку автора, явно відрізнялися від рис “натовпу”.

Перед нами постають виняткові герої, які знаходяться у виняткових обставинах. Однак, виняткова обдарованість одного з представників цього прошарку англійського суспільства – Доріана Грея – приводить його спочатку до духовного та морального падіння, а потім і до загибелі. Виною тому став розлад героя з власною душею, його неможливість домовитися із власною совістю, яку він не може ні заглушити, ні обдурити.

На тлі цих подій і обставин автор зображує зіткнення трьох абсолютно різних характерів – Безіла Холлоурда, Генрі Уоттогна і Доріана Грея. При цьому вони відображуються як єдність суперечливого і багатогранного оточуючого світу. Таким чином О. Уайльд у романі “Портрет Доріана Грея” підносить нам загадку індивідуальності, клубок парадоксів і ідей, розпутувати який доводиться читачам.



Довкола жовтий вечір ліг.
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Твір на тему: “Мої роздуми над романом О. Уайльда “Портрет Доріана Грея”