“Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” (П. Тичина)
Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть “загарбницькі душі” намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її від нападників. Такою немилосердною була доля
Ми – українці, діти рідної землі! Ми захищали рідну землю від негараздів. Отже, невже ми не можемо називати себе народом, як це заповіли нам наші предки. Ми повинні продовжити те що поколіннями накопичувалося й тепер передалось і нам, дітям України. Від предків нам дісталися у спадщину і слова, і звичаї, і культура, і горе, і сльози, і любов.
Справжнім українцем має право називатися лише той, хто не цурається своєї мови, культури, хто віддано служить своїй матері-землі, хто готовий віддати своє життя на її захист від ворогів.
Український народ завжди хотів миру і злагоди на своїй землі. Головною метою
На жаль, у наші часи не дуже дотримуються традицій предків, але захищати свою державу готова кожна людина. Багато з тих, хто виїжджає за кордон, згодом повертається на рідну землю, бо не може жити без своєї рідної України, без її краси. Адже Батьківщина, як і мати, в людини одна, і народ, який живе на цій Батьківщині, – це одна сім’я, членом якої людина відчуває себе все життя.
Схожі твори:
- “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була…” Україні й українцям нелегка випала доля. Прекрасну землю, дану Богом, з тихими водами, ясними зорями, широкими степами та ланами доводилося захищати від різних ворогів. Бо приваблювали варварів і річки, і ліси, і поля – всі багатства нашої країни. Відстоювали люди свою землю з шаблею в руках від татарських, турецьких, литовських, польських та інших завойовників. Уявити […]...
- Твір на тему: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була” Рядки Павла Тичини з твору “Я утверждаюсь” заслуговують уваги і детального аналізу, оскільки вони описують дуже важливі якості народу. Саме з цієї причини багато людей, які хочуть проаналізувати його творчість, в першу чергу прагнуть до аналізу саме цих, а не якихось інших слів. Таким докладним аналізом займуся і я в цьому творі. Якщо не виривати […]...
- “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна…” (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”) Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко розумів Іван Семенович Нечуй-Левицький, бо сам усе життя трудився для рідної культури, був справжнім патріотом і подвижником. Він був переконаний, […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- Сила народного духу в повісті О. Довженка “Україна в огні” Із творів Олександра Довженка, із його фільмів та щоденникових записів доходимо висновку, що найбільше ця непересічна людина любила свій народ і правду, сувору і водночас героїчну правду життя. У кіноповісті “Україна в огні” показано саме таку правду про страшні часи Другої світової війни на території України. Повість була заборонена, Довженка звинуватили в усіх “смертних гріхах”, […]...
- Український народ Народе мій, скільки сліз і крові випало на твою долю. Виплеканий під яскравим і лагідним сонцем України, ти, мін народе, заслуговував на кращу долю. Мирний труд, добробут – ось основа твого життя. Та воювати, на жаль, доводилося. Як часто падав на рідну землю мирний ратай на полі, вражений стрілою половчанина чи татаро-монгола! Як багато сліз […]...
- Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні […]...
- Твір – Народ починається з людини Протягом багатьох століть Україну населяли представники різних народів. Вони хліборобили на українській землі, будували міста, захищали землю. Отже, для всіх жителів України вона є Вітчизною. Це переконання прийшло до мене відтоді, як я усвідомив, що я українець. І справа не в тому, що національні корені моєї родини пов’язані з цією землею. Моя прабабуся з маминого […]...
- Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. […]...
- “Воздвнгне Вкраїна свойого Мойсея” (П. Тичина) Всім відома біблейна легенда про Мойсея – легендарного пророка, який сорок років вів свій народ до землі обітованої. І. Франко переосмислив цю легенду, вибравши темою своєї поеми “смерть, Мойсея як пророка, не признаного своїм народом”. Саме в поемі “Мойсей”, яка є вершиною у літературній спадщині Каменяра, поет осмислює історичну долю українського народу, трагічні шляхи його […]...
- Яким я уявляю автора «Слова о полку Ігоревім» Існує багато здогадок про те, ким був автор «Слова…». Він міг бути наближеним князя Ігоря, тому що сповнений співчуття до нього, або ченцем, адже у ті часи більшість освічених людей були ченцями. Автором «Слова…» міг бути воїном, тому що в його описі бою відчувається впевненість хороброї людини, що побувала у сутичках і знає, що таке […]...
- Павло Тичина співець народу України Для того щоб зрозуміти поета, Й. В. Гете радив поїхати на його Батьківщину, адже тільки рідна земля дає сили і наснаги справжньому таланту. Перші дитячі роки Тичини пройшли в селі Піски на мальовничій Чернігівщині. У родині було дев’ятеро дітей, та невеликі статки не засмучували сім’ю. Дитинство залишається з людиною на все життя. У пам’яті Тичини […]...
- Чи виправдовує прогрес у суспільному житті, заради якого здійснюються подвиги Шкільний твір на прикладі легенди про Данко. Ще з Книги Книг – Біблії відомо про подвиг Мойсея, який присвятив життя служінню народу, виведенню його в “землю обіто-ванну”. Пророк не чекав нагороди, мужньо зносив образи й зневіру, і все-таки досягнув мети. У кожну епоху були свої духовні поводатирі українського народу – Тарас Шевченко та Іван Франко, […]...
- Яким я уявляю Байду Назавжди увійшла в історію боротьба нашого народу проти турецько-татарських орд, які в XV-XVІІ століттях плюндрували українські землі, забирали людей у рабство. “Пісня про Байду” – це слава герою-захиснику, що загинув за свою Україну. Свого улюбленого героя народ наділив найкращими рисами. Байда – сміливий, відчайдушний козак. Зневажливо і гордо відкидає він пропозицію султана (“царя турецького”) бути […]...
- Український народ (твір у публіцистичному сталі на суспільну тему) Родичі, рід, народ… Всі ми з цих слів, бо ми – українці. Ми одного роду, і створила природа цей рід щирим серцем, щирим душею, розважливим, терплячим, дружелюбним і мирним у ставленні до інших народів, із працелюбними руками. Ми ніколи не були забродами, завойовниками, наші руки не осквернив загарбницький меч, наша совість не заплямована пожежами, руїнами, […]...
- “Була б шия, а ярмо знайдеться” Твір зароманом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка І. Правдоборча постать Дмитра Павличка (разом з Ліною Костенко та поколінням “шістдесятників” відстоює право поезії бути найвищим авторитетом української літератури, визначає шляхи розвитку української поезії). ІІ. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” (1955) (літературне визначення поета, висока оцінка Андрія Малишка: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського […]...
- Мій народ Український народ має славну і водночас трагічну історію. Відстоюючи право на свободу, незалежність, вільний розвиток, він вів багатовікову боротьбу з половецькими, литовсько-польськими, турецькими загарбниками, свавіллям російського царату. Україна пишається справжніми синами й дочками, що своєю боротьбою, творчістю наближали час утворення самостійної держави. Назву лише деякі імена: Ярослав Мудрий, Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван […]...
- Яким я уявляю собі князя Ігоря? “Сміливий сокіл” – так називають князя Ігоря Всеволод і Святослав. Що ще додати до такої характеристики? Читаючи “Слово…”, я намагався й собі уявити князя Ігоря. З огляду на майстерність автора “Слова о полку Ігоревім” кожен образ, зображений у цьому шедеврі давньої літератури, постає перед нами так яскраво, видається нам таким живим, ніби ми не читаємо […]...
- Україна і народ у повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує […]...
- Павло Тичина (1891-1967) Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського комерційного інституту, підробляв у редакціях журналу […]...
- Мої враження віл статті У. Самчука “Народ чи чернь?” Хто ми є? Народ чи чернь? Нація чи маса? Перед нами постають ці емоційно-схвильовані питання, в яких відчувається пристрасть письменника-патріота та непідробна щирість і схвильованість. У статті “Народ чи чернь?” Улас Самчук розкриває проблеми морального обов’язку, духовності, змальовує контрасти в людських душах і вчинках. Він, передусім, прагне пробудити волелюбний дух рідного народу. Прагне осмислити і […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є […]...
- Яким повинен бути президент? Яким повинен бути президент? Україна… І перед нами постає безліч найрізноманітніших образів. Хто згадує безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо; перед кимось постають прекрасна Либідь, безстрашний Святослав, відчайдушний Іван Сірко; комусь вчуваються пісні Марусі Чурай; хтось згадує рядки Т. Шевченка… Все це – образи нашої України, її найцінніші надбання. Кожна держава має свою історію, […]...
- Яким я уявляю майбутнє України (Твір-сповідь) Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю… Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любов’ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб’язного й доброзичливого, добропорядного і чесного… Паралельно з любов’ю вживається в мені тривога. Чим вона викликана? Можливо, тим, що за політичними амбіціями […]...
- Проблема історичної та художньої правди у романі “Маруся Чурай” Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного […]...
- Коли була війна? (За оповіданням Г. Тютюнника “На згарищі”) Чи пам’ятаємо ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи пам’ятаємо, якою ціною дістав народ перемогу в цій війні? Дійсно, з уроків історії ми пам’ятаємо, що з 1941 по 1945 роки радянський народ пройшов через тяжкі випробування та неймовірні страждання. Але ж сьогодні ми знаємо про події тих буремних років лише з розповідей старих людей, з […]...
- Твір на тему: “Чим багатий мій народ” Особисто для мене поняття Батьківщини і народу єдині і нерозривні. І якщо я кажу про багатства свого народу, я одразу уявляю собі живе море золотої пшениці і неосяжні поля своєї Вітчизни, що розкинулися під блакитним небом. Недарма ж саме ці два кольори – блакитний та жовтий, стали кольорами українського державного прапора. Наша рідна земля багата […]...
- Коли була війна? Твір за оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі” Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок […]...
- Ідея безсмертя і торжества правди у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Людина все життя, усі віки шукала правду. Знаходила і втрачала, і знову шукала, бо без правди не варто жити на землі. Тому М. Стельмах у своєму романі “Правда і кривда” і підносить ідею торжества, ідею безсмертя правди, безсмертя народу. З його сторінок постає переді мною – в усій своїй величі і красі – мій народ, […]...
- Що відрізняє творчу діяльність від будь-якого іншого виду діяльності? Здавна трудівники ділилися на майстрів та ремісників. Справжніх майстрів, тих, хто творив у своїй уяві, а потім втілював це у конкретній справі, менше. Проте необхідні й ремісники – сумлінні виконавці задумів інших. Думаю, що людиною творчої праці може бути не лише учений-книжник, дослідник якихось складник питань, а будь-яка людина, в якої є іскра Божого дару, […]...
- Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народе мій, засмучений, розбитий, твоїм будущим душу я тривожу. І. Франко Однією з провідних тем у творчості І. Франка є тема народу, його минулого й майбутнього, його історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо і яскраво прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”. Поема ця є окрасою й гордістю української літератури. Це глибокий філософський […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії. […]...
- Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив свій край та пів-Європи від […]...
- Яким же він був, отой легендарний запорожець Ось перед нами яскрави представник славного лицарства – козак Голота. Зневаживши “шати дорогії”; байдужий до всякого зовнішнього блиску, він сповнений гідності захисника Вітчизни. Сам-один розгулює полем килиїмським і “не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота”, бо певний своєї козацької відваги. Хіба під силу здолати та-, кого хвалькуватому татарину? Жоден ворог не міг зрівнятися […]...
- Своєрідність і сила мистецьного таланту Василя Стуса Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Вінграновського, В. Симоненка, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила і шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику. Проте мистецьку спадщину В. Стуса не переплутати з будь-чиєю іншою, така вона оригінальна, потужна, самобутня. Так тісно злились у ній […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Павличка Дмитро Павличко в українській поезії є однією із тих постатей, що визначає її моральний авторитет. Літературне визнання прийшло до Дмитра Павличка відразу. Вже першій збірці поета «Любов і ненависть» (1953) Андрій Малишко дав високу оцінку: «В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського Покуття, з смереками і дубами, з мозолистими, шкарубкими […]...
- Україна і народ у повісті Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує […]...
- Яким я уявляю собі автора “Слова о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” настільки далеке від нас у часі, що здається легендою, переказаною якимсь бувалим, мудрим чоловіком. Власне, тому його образ завжди уявлявся мені таким казково-пісенним: загартований життям чоловік, сивіюче волосся, неквапливість у рухах та словах, блиск розумних очей. Хтозна. Існує багато здогадок про те, ким і яким був автор “Слова…”. Судячи з того, […]...
- Повсталий народ – головний герой поеми “Гайдамаки” Увагу Тараса Шевченка завжди привертала історія українського народу. В його героїчному минулому Великого Кобзаря приваблювала безмежна відвага, сміливість, готовність у будь-яку хвилину піти на самопожертву заради щастя України. Найкращі риси нашого народу доніс до нас митець у поемі “Гайдамаки”, історичною основою якої є одне з найбільших повстань в Україні, що дістало назву Коліївщина. Головним героєм […]...