Я хочу розповісти вам про фільм
Мій улюблений жанр – це мелодрама, фільми на зразок казки про Попелюшку. У них не стріляють, не підривають, немає братух, скінхедів і бандитів, не говорять на блатному жаргоні. Негативні Герої в цих фільмах негативні тому, що в них такий характер і такі життєві цінності. У цих фільмах багато доброти, щирості, людського тепла і гарної музики.
З західних фільмів такого типу я люблю “Красунечку” з Річардом Гіром і Джулією Роберте, а з “наших” (ще радянських часів) кращим вважаю фільм “Москва сльозам не вірить”. Цей фільм зроблений
“Москва сльозам
А ще цей фільм про велике і справжнє кохання, про любовні омани і помилки. Про те, що не можна впадати у відчай і падати духом, якщо щось не склалося з коханою людиною, якщо обмануті твої кращі і світлі почуття. Треба жити всупереч усьому, йти наміченим шляхом, долаючи труднощі. І за це доля неодмінно винагородить тебе (скигліїв доля не любить), як винагородила вона головну героїню. Доля подарувала Катерині після всього пережитого таке кохання, що це дає їй право з повною переконаністю сказати: життя в сорок років тільки починається.
І ще один мотив звучить у фільмі. Героїня домоглася в професійній сфері багато чого: вона керівник великого підприємства, депутат міськради. І дочку виростила гарну, і чоловіки не обминають її увагою. Але автори фільму проводять от яку думку: жінка завжди має потребу в чоловічому захисті, така її жіноча сутність. Походження слова “замужем” дуже прозоре: саме “за” чоловіком, “за” мужем справжнє життєве призначення жінки, хоча, звичайно ж, для багатьох на першому місці – кар’єра. І ніякі сучасні леді не переконають світ у протилежному. Добре, коли жінка поєднає одруження зі своїми професійними інтересами. Але головним для жінки завжди було, є і буде сімейне вогнище.
Мій улюблений фільм дає мені привід для роздумів і задоволення. У ньому я знаходжу відповіді на багато питань. Думки і почуття героїв співзвучні моїм, а в цьому і полягає головна сила мистецтва.