Хронотоп поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”
Об’єктом теперішнього дослідження є поема М. В. Гоголя “Мертві душі”.
Предмет дослідження: хронотоп поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”.
Складне й цікаве відношення простору й часу – це один з улюблених прийомів Гоголя. Нам схотілося розібратися в особливостях хронотопа письменника, цим і пояснюється наш вибір теми
Ціль роботи: визначити, що містить у собі поняття хронотопа; подивитися, як хронотоп “працює” у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”.
Гіпотеза: ми припускаємо, що складний хронотоп у добутках М. В.
Розробленість теми дослідження.
Говорячи про простір і час у літературі, варто згадати роботи Михайла Михайловича Бахтина, відомого російського філософа й літературознавця
Під хронотопом (від грецьких слів “час” і “місце”) М. М. Бахтин розуміє “істотний взаємозв’язок тимчасових і просторових відносин”. Бахтин у своїй роботі писав: “Хронотоп у літературі має істотне жанрове значення. Можна прямо сказати, що жанр і жанрові різновиди визначаються саме хронотопом, причому в літературі провідним початком у хронотопе є час. Хронотоп
Виходячи зі змісту робіт Бахтина, хочеться ще раз підкреслити важливість хронотопа в літературі, саме він визначає жанр добутку. Фраза що образ людини в літературі завжди хронотопичен, можна витлумачити так: “образ людини в добутках завжди відбиває час, у яке ця людина живе”.
У літературознавстві існує значна кількість робіт, які тією чи іншою мірою звернені до дослідження колії-шляху-шляху. Ю. М. Лотман говорить про дорогу як про універсальну форму організації простору.
Е. В. Треногина порівнює простір дороги в добутках М. В. Гоголя й Ф. М. Достоєвського, А. І. Карпенко розглядає дорогу як фольклорний мотив у творчості М. В. Гоголя. Проблеми иерархичности, многофункциональности, разноплановости простору в Гоголя стали предметом досліджень Ю. В. Манна. Але всі роботи не містять детального вивчення хронотопа поеми (більше говориться про хронотопе все творчості Гоголя, про його еволюцію) і написані мовою науковим, що ускладнює розуміння матеріалу. Це й визначило тему нашого дослідження
Теоретична значимість роботи полягає в тім, що вона дає подання про хронотопе дороги як про теоретико-літературне поняття, знайомить із можливостями гри письменника з текстом, считателями.
Практичне значення дослідження визначається тим, що його матеріали можуть бути використані в шкільному викладанні при вивченні поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”.
Положення, що виносяться на захист:
1.Хронотоп дороги виступає важливим елементом, що організує художній простір поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”.
2.Хронотоп дороги в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” грає важливу сюжетообразующую роль і має свою специфіку. Хронотоп дороги в романтичній прозі характеризується авантюрним часом, що дозволяє письменникам використовувати простір і час дороги для різних несподіваних зустрічей, по ходу оповідання вирішальним образом героїв, що впливають на долю, і на розвиток сюжету
3.Тимчасовий^-тимчасові-часові-просторово-тимчасові характеристики дороги в “Мертвих душах” М. В. Гоголя відбивають яскраво виражені риси дійсності, є сполучною ланкою єдиної системи художніх образів даного добутку. Дорога в “Мертвих душах” наповнюється глибоким художньо-філософським змістом, коли з реальної дороги головного героя переростає в метафоричну тему дороги як тему морального розвитку людини або, нескінченно розширюючись, переходить у дорогу всієї країни
(1 votes, average: 5,00 out of 5)