Високий пафос вірша “Гріє сонечко”

Схожі твори:

1. Іван Франко – майстер художнього слова У літературному русі другої половини XІX століття Іван Франко – найвидатніший діяч. Його “поетична творчість вражає глибиною і багатством ідей, Широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм”. Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорів. Найвидатнішим внеском у скарбницю української поезії стала збірка “З вершин і низин”. Провідне місце […]...
2. Сучасне прочитання лірики І. Франка Про творчість І. Франка написано так багато, що, здається, годі було б і намагатися щось додавати. Це так, але кожне нове покоління має право на своє прочитання класики. Інакше класика б уже давно не була нікому потрібна. Що ж передусім привертає увагу, коли читаєш вірші І. Франка? Неоднозначність мислення, постійна наявність другого змістового плану. Зокрема, […]...
3. Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь” Патріотизм – одне з найблагородніших людських почуттів, а тому поезія П. Тичини “Я утверждаюсь” завжди привертала до себе увагу, завжди була і буде цікавою українському читачеві. Вірш “Я утверждаюсь” поет написав у 1943 році. Це були роки, коли фашисти надто далеко зайшли в глиб нашої країни. Ось-ось у війні наступить переломний етап, і так потрібне […]...
4. Аналіз вірша Володимира Самійленко “Людськість” Поезія “Людськість” написана в 1893 році. Подібно до Лєрмонтовської “Думи”-, в поезії Самійленка порушені важливі морально-естетичні проблеми: людина і технічний прогрес, місце і роль духовних цінностей в людському житті. Поет за розвиток культури, високих духовних поривів, Але в той же час бачить, як машинний вік вбиває в людських душах. “найкращі пориви, гарячі почуття”. Він виступає […]...
5. Глибока любов поета до рідної землі Щирий син свого народу, І. Франко палко любив Батьківщину, присвятив служінню Вітчизні все життя. Це підтверджує уся його творчість. Свою віддану любов до рідної землі змалював І. Франко у вірші “Моя любов”. Поет милується красою Вітчизни: Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Але не стільки […]...
6. Патріотична та громадянська лірика І. Франка У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті тяжкого життя й боротьби українського народу за свої соціальні й національні права, її породило подвижницьке духовне життя великого художника слова. […]...
7. Злиття особистого з громадянським, із життям народу – високий моральний ідеал Л. М. Толстого, що втілився в образі П’єра Безухова І. Вступ. Герої Л. М. Толстого – люди своєї доби з усіма їхніми чеснотами й вадами. Д. Головна частина. Становлення особистості П’єра Безухова – результат величезної праці Над собою. 1. Риси, що виділяють П’єра серед вищого світу (наївність, безпосередність, щирість). 2. Вади характеру П’єра Безухова (незмога відмовитися від нав’язаної ролі, неспроможність довести розпочату справу до […]...
8. Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значущістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й нате, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. […]...
9. Пізній романтизм в літературі та його кращі представники Наприкінці XVІІІ – початку XІX ст. в літературі і мистецтві розвивався літературний напрям – романтизм. Письменник повинен був простежити всі сфери духовності людини, розкрити причини незвичності її поведінки у певних ситуаціях. У романтичних творах ми бачимо іноді і фантастичні події, ситуації, виняткових людей. Автори використовували народну фантастику, жахливі картини кріпосницької дійсності, страждання простих людей, їх […]...
10. Вічний революціонер (За поезією Івана Франка) Іван Якович Франко є одним з корифеїв української літератури. Його творча спадщина не просто велика, а ве­личезна: лише частина її займає п’ятдесят томів. Поетич­ний доробок Івана Франка – це дуже важлива частина його творчості. Вічний революцьонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер. […]...
11. Твір на тему: “Високий сенс почуття любові в житті людини” Якщо ви поставите питання про те, що найважливіше в житті окремих людей, то напевно багато з них скажуть, що головним для них є любов. Чому ж це почуття так важливо в житті людини? Що в ньому настільки особливого? Відповісти на ці питання далеко не так просто, як хотілося б, деякі люди відчувають з цим складність. […]...
12. Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу […]...
13. Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” (коментар до вірша) Олександр Блок “знайшов” себе в літературі, створивши цілий ряд чудових добутків про батьківщину. Інтерес до даної теми символізує розквіт, творчу зрілість письменникО. У віршах, присвячених Росії – її складної історії й долі, – виражається те непідроблене почуття вдячності й любові, побожного замилування й захвату, що поет харчує до чого по-справжньому близькому й рідному, від чого […]...
14. Могутня сила вірша «Каменярі» І.Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш «Каменярі» часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значимістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й на те, що дає змогу знести цей «страшний тягар». […]...
15. Аналіз вірша Рилєєва “Громадянин” Вірш “Громадянин” (1825) – вершина цивільної лірики Рилєєва. Тут явно чується голос поета-трибуна, полум’яного оратора, що вважає себе вправі грізно дорікати, вимагати відповіді від коливних співгромадян. Вірш будується на прямому протиставленні поета, борця за волю, щирого громадянина, і юрби, що складає з “перенароджених слов’ян”. У цих словах укладений важливий зміст. Головна провина деяких молодих сучасників […]...
16. Антифашистський пафос у романах закордонних письменників Антифашистським пафосом пронизана чудова художньо-публіцистична книга Юлиуса Фучика “Репортаж з петлею на шиї” (1943), створена у в’язниці Панкрац у Празі. Вирослий у сім’ї висококваліфікованого робітника, Фучик по своєму кругозорі й рівню культури піднявся значно вище свого найближчого оточення, але до кінця днів зберіг з рідні й близькими серцеві відносини. Про це говорять його листа з […]...
17. Символіка вірша І. Франка “Каменярі” І. Пам’ятник Івану Франку на Личаківському кладовищі у Львові (могутній каменяр Розбиває молотом скелю; Франко-Каменяр: завзятий у боротьбі за прогрес, прокладав дорогу за визволення, дорогу у новий світ, висвітлив у творчості безліч проблем життя). ІІ. Вірш “Каменярі” (1878) – гімн будівникам нового суспільства. 1. Образ каменярів, “в одну громаду скутих” (вони озброєні важкими залізними молотами, […]...
18. Літературний аналіз вірша “Мцирі” Лєрмонтова Винятковість особистості Мцири підкреслюють незвичайні обставини його життя. Доля з дитинства прирекла його на сумовите монастирське існування, що було зовсім чужо його палкій, полум’яної натурі. Неволя не змогла вбити в ньому прагнення до волі, навпаки, вона ще більше розпалила в ньому бажання за всяку ціну “пройти в рідну країну”. Вся поема являє собою монолог Мцири, […]...
19. Символіка вірша Івана Франка “Каменярі” Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” (1878). Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує […]...
20. Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися ко-оацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична імперська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний […]...
21. Автобіографічна основа вірша Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі…” Тарас Шевченко геніальний син украінського народу. Крізь усе своє життя він проніс боротьбу проти пригноблення людей, проти знущання, намагався захистити знедолених людей. Почалось це ще з дитинства. Він народився у сім’і кріпака. Поки родина працює, малий Тарас потроху знайомиться зі світом. Гуляє в полі, у лісі, усе йому цікаво, все хочеться зрозуміти. Одного разу він […]...
22. Пафос життєствердження, десткие образи й гуманізм у творчесве Леоніда Андрєєва В 1905 році було написане оповідання “Християнові”, у якому нещадно викривається лицемірство царського суду. Оповідання високо оцінив Л. Толстой, а опис суду він назвав чудовим. Лицемірству й святенництву суддів Андрєєв протиставив чесність і порядність повії, що відмовилася прийняти церковну присягу під тим прийменником, що, займаючись ганебним ремеслом, вона не має права називатися християнкою. “Християнові” були […]...
23. Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш “Любіть Україну”. Вірш згодом увійшов до збірки “Щоб сади шуміли”. Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ “вишневої” України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ […]...
24. Аналіз вірша Виходжу один я на дорогу Лєрмонтова М. Ю У багатьох віршах Лєрмонтова – “Стрімчак”, “На півночі дикому коштує самотньо”, “Вітрило”, “И нудно, і смутно, і комусь руку подати…” – звучать мотиви смутку й самітності. Але особливо відчуємо цей мотив у вірші “Виходжу один я на дорогу”. Перед від’їздом поета в Пятигорск В. Ф. Одоєвський подарував йому записну книжку з побажанням списати її всю. […]...
25. Зміст вірша Лєрмонтова “Коли хвилюється жовтіюча нива” Коли відкриваєш томик Лєрмонтова й поринаєш у мир його дивної,- пронизаним безвихідним смутком поезії, те чомусь ніколи не можеш представити його всміхненої або спокійним. У пам’яті спливає особа з похмурими всезнаючими темними очами, у яких застигли самітність і туга Здавалося б, що може бути безвихідного в ліричній замальовці про природу? Жовтіють хліба, незабаром кінець літа. […]...
26. Ідейний пафос “Тараса Бульби” Ідейний пафос “Тараса Бульби” – у безмежному злитті особистих інтересів людини з інтересом загальнонародним. Лише один образ Андрия різко відособлений у повісті. Він протистоїть народному характеру і як би виламується з головної її теми. Ганебна загибель Андрия, що є необхідною моральною відплатою за його відступництво й зраду народній справі, ще більше підкреслює велич центральної ідеї […]...
27. Антивоєнний пафос у творчості визначних письменників XX століття Ще Перша світова війна відкрила в літературі тему антимілітаризму, національного шовінізму. В образі бравого вояка Швейка видатний чеський письменник Ярослав Гашек піддав гострій критиці імперську політику, він ніби попереджував, що війна руйнує душі людей, робить із них бездумних виконавців чужої волі. Трагедія Другої світової війни, яка охопила майже всю планету, примусила письменників переосмислити воєнну тему. […]...
28. Цивільний пафос віршів Єсеніна Російська земля з’являється перед поетом як сумний “покійний куточок”, “батьківщина лагідна”, “сторона ковилової пущі”. Увесь світ для нього пофарбований у світлі, райдужні тони. Російський орач, російський селянин, ще зовсім недавно такий земної й мирний, перетворюється у відважним, гордого духом богатиря – велетня Отчаря, що тримає на своїх плечах “нецілований мир”. Есенинский мужик – Отчарь наділений […]...
29. “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XІX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
30. Гуманістичний пафос твору М. Рильського “Синові” Максим Тадейович Рильський був надзвичайно обдарованою, талановитою людиною. Відомий поет і учений-академік, літературознавець і літературний критик, фольклорист і етнограф, мистецтвознавець і лінгвіст. І все ж багатогранний талант Рильського виявився передусім у поезії. М. Рильський – поет-ерудит, людина великої загальної культури. Є у нього й своя улюблена тематика: упродовж усього творчого життя світлим акордом звучить мотив […]...
31. Зміст вірша А. Фета “Зоря прощається із землею” Панас Опанасович Фет – видатний росіянин лірик, що зумів у своїх віршах передати всю красу природи. Мені здається, у творчості А. Фета можна виділити два типи пейзажних віршів. У добутках “Ще травнева ніч”, “Вечір”, “Ліс”, “Степ увечері” він звертається безпосередньо до зображення природи, використовуючи при цьому безліч яскравих деталей, соковитих фарб. Але, на мій погляд, […]...
32. Гуманістичний пафос, патріотичне звучання поезій Леоніда Кисельова Творча зірка Леоніда Кисельова зійшла на небосхил української поезії за зіркою Василя Симоненка, щоб з такою ж силою понести людям живе слово Поета із Божої ласки. Це слово вражає проникливим ліризмом і палким патріотизмом, поетичною філософією державотворення і своєю рятувальною суттю. Леонід Киселів був поетом двох мов, бо перші його вірші, відверто-сміливі й знакові, написані […]...
33. Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У роки Великої Вітчизняної війни в літературі головною стала історико-патріотична тема, а однією з активних форм художнього осягнення глибинного образу Батьківщини було в ті дні відтворення історичного минулого. Героїчна боротьба далеких предків за свободу і незалежність рідного краю, полум’яні рядки класичних творів, перейняті щирою любов’ю до Вітчизни, посилювали патріотизм, сприяли вихованню усвідомленого розуміння спадкоємності і […]...
34. Національний пафос поезії Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде в світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій […]...
35. Антивоєнний пафос повісті І. Багряного “Огненне коло” Уперше повість “Огненне коло” з’явилася 1953 року у Німеччині у видавництві “Україна”. Задумана вона була як перша частина великого роману і має підзаголовок “Повість про І трагедію під Бродами”. У ліпні 1944 року поблизу міста Броди, що на Львівщині, Червона армія оточила й знищила корпус дивізії січових стрільців “Галичина”. Ця дивізія мала зупинити головний наступ […]...
36. Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє […]...
37. Гуманістичний пафос твору Ч. Діккенса “Різдвяна пісня в прозі” 25 грудня ввечері над вулицями європейських міст задзвенять дзвони. Залунають пісні “Тиха ніч…” та подібні. Усі сядуть до святкової вечері, навіть ті, хто завжди лягав спати голодним. Так повинно бути на Різдво Христове, на згадку про те, що Святе Дитя народилося у стайні, бо для Нього не знайшлося місця серед поважних людей. На спомин про […]...
38. Зміст вірша М. Цветаевой “Туга за батьківщиною! Давно” Марину Цветаеву – поета не поплутаєш ні з ким іншим. Її вірші можна безпомилково довідатися – по особливому розспіві, ритму, інтонації. Її поезія ввійшла в культурний побут, зробилася невід’ємною частиною нашого духовного життя. Вірші були для неї майже єдиним засобом самовираження. Марина Цветаева прожила складне життя. Кілька років їй довелося провести за кордоном в еміграції. […]...
39. Патріотичний пафос поезій “Катерина” і “Додому” Л. Кисельова Кожна країна має офіційні символи (наприклад, герб чи гімн), існують також символи і неофіційні. Так, літературний герой, природний об’єкт, рослина або тварина в різні часи ставали символами тих чи інших держав. Цікаво поміркувати, що ж є символом України. Напевно, Дніпро. А ще – Запорозька Січ і образ козака. Звісно, калина – невід’ємна частина фольклору. Може, […]...
40. Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці (греки), очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли […]...