Висока місія Людини та пошук істини за трагедією В. Шекспіра “Гамлет”

Життя людини… Філософи й письменники сотні років намагаються зрозуміти його, вловити ту дивовижну мить, коли можна сказати, що воно прекрасне, і дати нарешті відповідь: у чому сенс людського існування, для чого вона дається людині. Одні порівнюють його з тихою спокійною річкою, що тече у вічність, інші – з бурхливим морем, яке виходить із берегів, виривається з чітко окресленого кола. В житті так тісно переплітаються високе і низьке, красиве і бридке, добре і зле, що часом стає неможливо провести чітку межу між цими поняттями. Зобразити буття

у всій його багатогранності й мінливості під силу лише справжньому майстрові, яким був англійський драматург

І перші глядачі, і сучасні зрозуміли вічність питань, які поставив перед людством Гамлет. Чого варте наше життя? Чи потрібно скорятися долі? Чи повинні краса та добро бути озброєними? Бути чи не бути? Гамлетівські питання нікого не можуть залишити байдужими, кожен носить їх у своєму серці, шукаючи відповіді і не знаходячи однозначних. Спробуємо і ми дати відповідь на ці одвічні питання.

Пригадаємо фабулу твору. Користуючись глосарієм, згадаємо, що таке фабула? Учень. Фабула – основні події твору,

викладені без додаткових деталей. Принц Гамлет, студент Віттенберзького університету, повертається в Данське королівство у зв’язку з несподіваною смертю батька. У рідній домівці на нього чекає ще більший удар. Королева Гертруда, не встигши “збити черевиків, в яких вона за гробом мужа йшла в сльозах”, виходить заміж за Клавдія, брата свого покійного чоловіка, який займає данський престол. Гамлет болісно переживає і смерть батька, і поспішне заміжжя матері. Йому нестерпна затхла атмосфера, що панує в замку Ельсинорі, і тільки наказ матері утримує його в межах королівства.

Але на Гамлета чекає ще більш страшний удар: він дізнається, що батька отруїв нікчемний і хитрий Клавдій. Принц клянеться помститися негіднику, і це стає сенсом його життя. На боці вбивці придворні, що оточують трон: міністр Полоній – “гідний” слуга свого господаря, Озрік – закінчений негідник, і навіть колишні університетські друзі Гамлета – Розенкранц і Гільденстерн. Одягнувши маску блазня, Гамлет вступає в нерівний смертельний бій. Він убиває шпигуна Полонія, розкриває зраду своїх університетських товаришів, відмовляється від Офелії, яка не може протистояти злу і гине. Гамлет тим часом уникає смерті, яка ледь не наздогнала його. Клавдій, переконавшись, що його план знищення принца не вдався, влаштовує поєдинок між Гамлетом і Лаертом, братом Офелії. Але король Клавдій помилився вдруге: не врахував чесності і порядності Л аерта. Смертельно поранений Лаерт розкриває присутнім наміри короля. Гине королева, яка випила отруєне вино, приготовлене для Гамлета, гине Клавдій, заколотий Гамлетом, але гине і сам принц від рани, нанесеної отруєним клинком Лаерта. Такий фінал трагедії.

Фабула трагедії навіює кожному різні думки. Перед вами кілька думок видатних людей і їх оцінки образу головного героя. Образ Гамлета показав мені тернистий шлях змужніння, через який проходить людина, – тяжкі випробування, вміння аналізувати і приймати рішення. Дуже тяжко пройти всі сумніви, хитання слабкості, дисгармонію, щоб дорости до Людини в повному, розумінні цього слова й кинути виклик долі: Що благородніше? Коритись долі І біль від гострих стріл її терпіти, А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха, Покласти край йому.

А я оцінюю Гамлета як людину помірковану, бо він не хоче бути поквапливим у своїх рішеннях, не може підганяти події, щоб не скоїти ще більшого лиха. Він розуміє, що помста – це зло. “Щоб бути добрим, мушу стать лихим”, – говорить він. Гамлет вагається, як кожна нормальна порядна людина, й картає себе за це. Але внутрішня боротьба Гамлета – це вияв його сили: слабкі люди завжди знаходять виправдання для себе, сильні – звинувачують себе.

Принц Гамлет навчався в Англії, у Віттенберзькому університеті, одному з найпрогресивніших закладів епохи. Саме тут він сприйняв ідеали добра, правди, справедливості, поваги до людини. Тому його товаришем стає не якийнебудь августійший нащадок, а бідний, але розумний і чесний студент Гораціо. Гамлет розумний, чесний, благородний, правдивий, людина широкого кругозору. Його філософські роздуми примушують нас задумуватись над сенсом буття. Наприклад, Чи ж то людина, що найбільшим благом Вважає їжу й сон? Тварина й годі. Творець, який думками наділив нас, Що бачить крізь віки, дав не на те Нам здібність та богорівний розум, Щоб жив він у безділлі.

Як бачимо, Гамлет вірить, що людина – найдовершеніше творіння Боже, але він розуміє, що людина не вічна. Вона приходить у цей світ на короткий термін і повинна творити прекрасне, а не байдикувати і гаяти час.

Як людину глибоко мислячу, данського принца хвилює велике коло життєвих проблем – добра і зла, кохання і зради, людської гідності і ницості.

Учениця. Шекспірівський Гамлет знає, що його життя добігає кінця, але він також знає, що цим аж ніяк не вичерпується все. Життя буде продовжуватися, залишаються інші люди, і бажання Гамлета, я думаю, щоб його життя і боротьба послужили прикладом і уроком для тих, хто залишається жити, прикладом боротьби чесної людини проти зла. Отже, поки існують такі люди, як Гамлет, віра в людину не буде втрачена. Він є прикладом для мене особисто.

Як бачимо, думки різні, Інколи одна виключає іншу, але всі вони свідчать про намагання розв’язати одне питання – наше призначення на землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Висока місія Людини та пошук істини за трагедією В. Шекспіра “Гамлет”