Відтворення просвітницького ідеалу людини у романі Даніеля Дефо “Життя і незвичайні та дивовижні пригоди мореплавця Робінзона Крузо”
Коли у побуті згадують ім’я Робінзона, то найчастіше мають на увазі людину на безлюдному острові чи, у непрямому значенні, самотню людину, відрізану від усього світу. У такий спосіб зазначають ситуацію, де визначаючи її особливості, можна виділити романтику, пос-тійно відчутну поезію обставин.
Ця сувора поезія збуджує особливе почуття причетності до всього, що робить Робінзон. Спочатку він з метою самозбереження, а потім і самоствердження перетворює острів Відчаю на острів Надії. Робінзон зосереджує всі духовні та фізичні сили на подоланні
Ситуація вимагає від Робінзона повної зосередженості всіх його духовних і фізичних сил, натхнення думок і діянь, тверезого погляду, точного розрахунку, швидкості мислення й кмітливості. Переживан ням героя є чужими в’ялість, аморфність, невизначеність. Навпаки його почуття насичені живою силою і гостротою. Кожна мить для нього – сповнена сенсу реальність.
Лишившись самотнім на безлюдному острові, герой Дефо у тяжкому душевному стані впадає у відчай, тремтить від страху. Але, які
Тяжкі почуття він не відчував, він не втрачає душевної рівноваги і здатності до активної цілеспрямованої діяльності.
Було щось у характері Робінзона, що дозволило йому гідно витримати почуття самотності та не втратити потребу спілкуватися з людьми. У характері героя Дефо відбився досвід трудового люду і концепція людини, притаманна демократичному світогляду епохи Просвітницт ва. “Які б тяжкі не були мої роздуми, розум мій починав помалу брати верх над відчаєм”, – оповідає про себе Робінзон. Почуття дійсності, твереза оцінка обставин, усвідомлення того, що якщо людина пережила катастрофу, то вона мусить жити і шукати достойний вихід із будь-якого тяжкого становища. Коли Робінзон веде записи в журналі, підраховуючи позитивні й негативні сторони ситуації, що склалася в логіці його мислення не можна не відзначити тверезого розрахунку, холодного спокою.
Він діє як справжній син своєї країни, свого часу та середовища, коли з корабля, який затонув, поряд із практично необхідними предметами бере три примірники Біблій та перетворюється на проповідника, прагнучи “цивілізувати” дикуна П’ятницю. Практична розсудливість Робінзона поєднується з релігійно-філософською думкою про волю Божу, в якій він шукає пояснення усім життєвими контрастам, трагічним долям.
“Життя та надзвичайні пригоди мореплавця Робінзона Крузо” – перший класичний англійський роман, який можна назвати “історією сучасника”. Перемога героя над усіма перешкодами і негараздами закарбовує в мозку читача силу й велич людської природи, глибоку віру в працю, розум і доброчинність, – ці рушійні сили людського життя і щастя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)