Відповіді до теми: Улас Самчук – український Гомер XX століття
1. Як Улас Самчук передає свою особисту причетність до долі України?
Довгі роки твори Уласа Самчука друкувалися лише за кордоном. У Радян ському Союзі його творчість була заборонена як шкідлива, антинародна і антира дянська. Та насправді письменник був справжнім патріотом України, якому було соромно за більшовизм, що статевою завісою став між Україною і всім світом Йому хочеться в когось просити вибачення, у когось просити допомоги, комусь розповісти про тотальну духовну і фізичну руїну, про знищених, покараних кра тих українських передових
2. Чи можна назвати трилогію Уласа Самчука “Волинь” автобіографічною? Епопея “Волинь” – це найбільше досягнення письменника. Улас Самчук на
Родився і виріс на Волині в сім’ї заможного селянина, а тому добре знав цей м;і льовничий край, народні звичаї, з повагою ставився до селян-трударів.
Світ на початку XX століття розпадався на частини, Україна стала осередком
У характері одного із синів Матвія Довбенка – Володька – вгадуються риі и характеру самого письменника.
Ще в ранньому дитинстві батько пояснив Володькові, що він живе в Росії, І хлопчина безмірно пишається красою і величчю імперії. “Ох, то государство… Не лике государство… Наш цар перший у цілому світі”, – хватиться матий патрич ровесниці-галичанці. Та, подорослішавши, Володько розчаровується у своїх дині чих і юнацьких уподобаннях і доходить невтішних висновків.
Володько, як і сам Улас Самчук, не хоче жити так, як живуть батьки, рветм и у світ. 1 батько розуміє сина та не затримує його. Він каже: “Ми мусимо вииои нювати собою все!”
Хоча у трилогії “Волинь” багато автобіографічного, Улас Самчук не перетни рює роман на панегірик собі і своїм рідним. Він вищий за це. “Волинь” – цс сію пея про перетворення землі на край, а краю – на націю.
3. Як Улас Самчук у романі “Волинь” намагається орієнтувати українців на Захід?
Володько, герой роману “Волинь”, упевнений, що життя у його краї зміниться на краще, коли люди почнуть усвідомлювати себе часточкою великого укри їнського народу і потягнуться до високорозвинених, цивілізованих народів сиііу Для цього необхідно дати людині шанс відчути, що можна жити по-іншому, цікп віше, різноманітніше. Треба знайти таке слово, щоб люди повірили в свої сили.
Загорілись ідеєю, почали боротися за гідне життя. Таким шляхом пройшли всі європейські народи: вони об’єднувались і разом виборювали право будувати свої держави.
Читаючи роман, відчувається послідовність у намаганнях письменника зорієнтувати українців на Захід.
4. Про – що писав Улас Самчук у листі до Є. Маланюка 31 грудня 1963 року?
Звертаючись до Євгена Маланюка – поета-вигнанця, який у багатьох своїх творах називав Україну покриткою, що покинула своїх дітей напризволяще, відьмою, яка п’є їхню кров, – Улас Самчук шукає шляхів примирення між творчою діаспорою і митцями, які живуть і творять в Україні. Він закликає Маланюка, який колись написав “Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети”, не ототожнювати себе з вождями, ідеологами, генеральними штабами, а “заговорити з нашими побратимами в Києві людською мовою”. Адже “одне порядне слово вартіс – ніше за мільйон тих диких вигуків, якими ми обдаровуємо одні одних через той нещасний перелаз, який нам створили ідеологи…”. Самчук упевнений, що в епоху атомної зброї люди повинні мати іншу силу: “Але моральна сила – також дуже велика сила, якщо люди вміють нею орудувати”.