Василь Барка

Василь Барка народився на Полтавщині. Закінчивши вчитель­ський технікум, працював за фахом у Донбасі, потім на Північному Кавказі.

1930 р. – у Харкові виходить поетична збірка “Шляхи”, потім, у 1932 р. – збірка “Цехи”.

1940 р. у Москві В. Барка захистив кандидатську дисертацію про стиль “Божественної комедії” Данте.

Читав курс історії західноєвропейської літератури на філологіч­ному факультеті Ростовського університету.

1925 р. – з’являється збірка “Апостоли”.

1926 р. – збірка “Білий світ”.

У

цей час Василь Барка знаходиться у Німеччині. Потім він по­трапляє до Америки, де виходять збірки “Псалом голубиного поля” (1958 p.), “Океан” (1959 p.), “Лірник” (1968 p.), книги прози “Рай” (1953 p.), роман “Жовтий князь” (1963 p.), літературознавчі дослід­ження та есе “Хліборобський Орфей” (1961 p.), “Правда Кобзаря” (1961 p.), “Жайворонкові джерела” (1956 p.), “Вершник неба” (1965 p.). 1986 p. – виходить чотиритомний роман у віршах “Свідок для сонця шестикрилих”.

Для поезії Василя Барки характерна глибока релігійність мотивів, почуття єдності між людиною і космосом. Іншою підвалиною стала

народнопоетична стихія, виразна казковість.

Конструкції вірша то народні, то барокові, вивірені і дбайливо побудовані. Недарма критики називають його послідовним учнем Г. Сковороди. Крім того, поет майстерно змальовує контрасти як ок­ремих ситуацій, так і більш широкі.

Темі голоду в Україні 1932-1933 pp. присвячені романи “Жов­тий князь” та “Рай”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Василь Барка