Вади людини й суспільства в творах українських байкарів
Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка і Л. Глібов.
Талановитий український байкар П. Гулак-Артемовський свій твір “Пан та Собака” спрямував проти кріпосного
Дурість і безпорадність панів, руйнування поміщицьких господарств і банкрутство кріпосників яскраво показав Л. Глібов у творі
Без діла сотні всюди сують,
А за недогарок вони
Людей і лають, і мордують.
У байці “Цуцик” Леонід Глібов висміяв такі соціальні та моральні вади капіталістичного суспільства, як паразитизм, лакейство, егоїзм, неробство. В образі Цуцика автор малює продажних, морально нікчемних, лицемірних людей, які заради панської ласки ладні зрадити своїх друзів. Цуцик пишається своїм прислужництвом і лакейськими здібностями і з великим задоволенням та зверхністю пояснює Бровкові:
Я те роблю, чого ти не зумієш:
На задніх лапках я no-вченому служу.
Бровко, в образі якого втілено риси чесного і працьовитого трудівника, з огидою ставиться до панського лакея і з обуренням заявляє: “Щоб ти сказивсь!”
Несправедливість царського суду змальовано в байці Є. Гребінки “Ведмежий суд”. Ведмідь, Вовки, Лисиця – яскраві представники царського суду, які, не дошукуючись правди, по-своєму судять безправного і беззахисного кріпака. Гребінка наголосив, що суд, який складається з вайлуватих тугодумів, нерозумних хижаків, хитрих і підступних людей, захищає інтереси експлуататорського класу.
Отже, українські байкарі Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський, Леонід Глібов явища тогочасної дійсності оцінювали з точки зору селянських мас, і їхні симпатії були на боці знедолених і безправних.
Схожі твори:
- Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака” Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський. “Пан та Собака” – антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття […]...
- Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
- Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини – оповідну і повчальну. Так, наприклад, в байці “Лисиця-жалібниця” в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної […]...
- П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XІX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, […]...
- “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XІX століття. Найвизначніша серед байок – байка-казка “Пан та Собака”. Байка “Пан та Собака”, яку сам автор назвав “казка”, перейнята протипанськими настроями, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян, а […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці […]...
- Чому навчає байка? (за творами Л. Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і […]...
- Гулак-Артемовський Петро Петрович Народився Петро Петрович Гулак-Артемовський 27 січня 1790 р. в містечку Городищі на Київщині в родині священика. Батько його походив з козаків, за свідченням сучасників, один із предків поета був генеральним обозним у гетьмана Петра Дорошенка. П. Гулак-Артемовський вчився у Київській академії, отримав світську й духовну освіту. Закінчивши академію у 23-річному віці, учителював у приватних пансіонах, […]...
- Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках «Вовк та Ягня», «Мірошник» Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – […]...
- Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше (Л. Глібов) Леонід Глібов був лагідною людиною і глибоким ліриком у душі. На його байки, вірші та загадки відгукуються і дорослі, і малі. Адже йому вистачило таланта й майстерності одягти байку в національне вбрання, щоб вона засяяла всіма барвами. Ще з дитинства маленький Леонід Глібов із захопленням слухав бабусині казки. Він часто задумувався, що у них діють […]...
- Чому навчає байка? (за творами Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість […]...
- Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою “Пан та Собака’ П. Гулака-Артемовського) Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що “на землю злізла […]...
- Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XІX початку XX століття Жоден з письменників XІX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи и з тільки йому притаманною майстерністю и хистом. Втіленням зла виступають перед нами Кандашиха й Мотря із “Кайдашевої сім’ї” І. С. Мечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок спричиняють гаиеоні стосунки в родині, роблять їх не тільки смішними, а й страшними. ГІротидісю […]...
- Трагедія громадянської війни у творах українських письменників Трагедію особливо гостро відчуває душа делікатна, ніжна, беззахисна. А ще – довірлива. Наче квітка до сонця, вона розкриває пелюстки, вітаючи життя. І раптом – чорний смерч. Губить надію, карає за простоту і наївність. Та квітка проросла навесні 1917 року. Звалася вона молодою українською республікою. Над Києвом стояв “золотий гомін”, що його так точно вловило вухо […]...
- Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи її розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. На Украпи вже існувала певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ столітті, наводилася в курсах риторик і поетик, включалася […]...
- Сваволя чиновників у банках Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи и розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. В Україні вже була певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVIIІ століттях. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в […]...
- Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XІX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя в Україні не випускав […]...
- Роль суспільства в житті людини Часто доводиться чути фразу “Людина – тварина соціальна”. З цим важко посперечатися, якщо взяти до уваги, що з першого й до останнього свого подиху людина перебуває в оточенні інших людей. Наш соціум – це середовище нашого існування. Звичайно, природні умови накладають свій відбиток на життя людини, але в сучасному світі швидше відіграють другорядну роль, бо […]...
- Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX початку XX століття Жоден з письменників XIX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи и з тільки йому притаманною майстерністю и хистом. Втіленням зла виступають перед нами Кандашиха й Мотря із «Кайдашевої сім’ї» І. С. Мечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок спричиняють гаиеоні стосунки в родині, роблять їх не тільки смішними, а й страшними. ГІротидісю […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно, тому й звернувся він до […]...
- Чиновницька сваволя (За байками Є. Гребінки) Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. На Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення […]...
- Осуд несправедливою кріпосницькою суспільства в байці «Пан та Собака» Петро Гулак-Артемовський належить до славної когорти основоположників нової української літератури. Його творчий доробок українською мовою невеликий: кілька байок, притч, віршованих і прозових послань, переклади та переспіви творів світової літератури. У 1818 році в «Українському Віснику» побачили світ «Казка», «Пан та Собака», «Супліка до Грицька К…» Письменник добре знав побут, звичаї селян, тому в образі Рябка, […]...
- Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба […]...
- Краса людини на тлі українських краєвидів (За автобіографічною повістю О. Довженка “Зачарована Десна”) Олександр Довженко зазначав, що в його “реальний по всякденний світ що не день, то частіше починають вторгатися спогади”. Їх виникнення він пояснив бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі, коло самих її первих джерел”. Таке відбувається не обов’язкове на схилі років, але завжди тоді, коли життєвий і духовний досвід цього потребує. Повість “Зачарована Десна” […]...
- Тема падіння і духовного відродження людини у творах Ф. М. Достоєвського Людська душа, її страждання і муки, муки совісті, моральне падіння, і духовне відродження людини завжди цікавили Ф. М. Достоєвського. У його творах зустрічається багато персонажів, наділених воістину трепетним і чуйним серцем, людей, добрих за природою, але з тих чи інших причин опинилися на моральному дні, втратили повагу до себе як особистості або опустили свою душу […]...
- Творчі методи БАРОКО : – полемічна література (твори І. Вишенського); – “Низькі” комедійно-гумористичні жанри (шкільна драма, різдвяні й великодні вірші-травестії; – Риторична проза (Клірик Острозький, Мелентій Смотрицький, Кирило Старовецький) – Епіграматична поезія (Лазар Баранович, Климентій Зіновіїв, Іван Величковський); – Ораторська проза( проповіді Іонакія Галятовського, Дмитра Туптала, Стеофона Дворського); – Емблематична література – (Григорій Сковорода ); – Історико […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Якими були погляди Г. С. Сковороди на існуючу дійсність, людські вади? Г. С. Сковорода негативно ставився до сучасного йому життєвого устрою, в якому прості люди були безправними, позбавленими волі через ярмо кріпацтва. У таких сатиричних творах, як “Всякому місту – звичай і права”, “То яка ж є то слава нині?”, “Поспішай, гостю, поспішай”, “Осінь нам приходить, а весна пройшла”, в оді “Похвала бідності” письменник дотепно й […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах М. Вовчка Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне […]...
- Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує: Вода раз греблю просмоктала… Ну […]...
- Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже […]...
- Байка «Щука» Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний Грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних […]...
- Афоризми з творів Крилова в українських перекладах А віз і досі там. Цей крилатий вислів походить із популярної байки Івана Крилова “Лебідь, Щука і Рак” (1814 р.). У творі розповідається про те, як Лебідь, Рак і Щука вирішили разом везти завантажену хуру, але Лебідь тягнув її в небо, Щука – в річку, а Рак – задкував, докладаючи всі при цьому великих зусиль. […]...
- Боротьба “людини” і “футляра” у творах А. П. Чехова З середини 90-х років XIX століття почався масовий робітничий рух, яке вже не затихало до революції 1905 року. В умовах цього пробудження суспільної самосвідомості відкрився новий етап творчості Чехова, коли його геній досяг вищої художньої зрілості. Важлива тема повістей та оповідань цих років може бути визначена назвою одного з його оповідань – Людина у футлярі. […]...
- Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка […]...
- Вартості і вади українського національного характеру Що таке український національний характер? Це питання досить складне, принаймні неоднозначне. Кожен з національних характерів має свої власні вартості й вади. Не виключення тут й українці. Український характер складався протягом багатьох століть. На його формування у першу чергу вплинуло географічне розташування країни: близькість вороже налаштованих племен примушувала бути завжди напоготові. А ось до добрих гостей […]...
- Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого […]...