Узагальнений портрет народного страждання у поемі Анни Ахматової “Реквієм”
Поема “Реквієм” уперше була записана на папері 1962 року, хоча складена була ще до 1940. Ахматова згадувала, що до цього часу напам’ять знали поему лише одинадцять друзів і жоден не зрадив її. Це ще й тому, що в тих віршах була висока правда про страждання цілого народу під п’ятою тоталітаризму. Епіграф було датовано 1961 роком:
Нет, и не под чуждым небосводом,
И не под защитой чуждых крыл, –
Я была тогда с моим народом,
Там, где мой народ, к несчастью, был.
Ці слова вистраждані, бо Ахматова розділила долю з мільйонами матерів,
Перед этим горем гнутся горы,
Не течет великая река,
Но крепки тюремные затворы,
А за ними “каторжные норы”
И смертельная тоска.
Поема, на перший погляд,
Звезды смерти стоят над нами,
И безвинная корчилась Русь
Под кровавыми сапогами
И под шинами черных марусь.
Це був крок громадянської мужності – сказати відверту правду про страшний злочин проти свого народу, який чинила влада. Кожне слово вивірене, кожне поняття до болю знайоме тим, хто пережив ці роки, змучений страхом за себе й близьких людей. Не випадково строфа “Уводили тебя на рассвете” дуже нагадує плач. А образ-порівняння “буду я, как стрелецкие женки, под кремлевскими башнями выть” підкреслює історичний зв’язок подій і ніби приєднує історію до трагічних емоцій свого часу. Перебивка ритму різних частин ніби змальовує еволюцію настроїв і станів жінки – від відчаю до примирення з долею і знову до обурення тим, як зуміли примусити цілий народ гинути від неправедної страшної влади нелюдів. Сама Ахматова зазначала, що її поема – це ніби відплата, пам’ятник тим, хто стояв разом із нею “возле тюрем твоих, Ленинград”:
Для них соткала я широкий покров
Из бедных, у них же подслушанных слов.
Це крик душі, це море страшних емоцій, зазнати яких не побажав би нікому. Але, на жаль, це трагічна сторінка нашої історії, відтворена рукою майстра слова.
Схожі твори:
- Образ матері-страдниці в поемі Анни Ахматової “Реквієм” Хотелось би всех поименно назвать да отняли список, и негде узнать. А. Ахматова Роки сталінських репресій були жахливим періодом у житті радянського народу: мільйони кращих людей оголошувалися “ворогами народу, зникали безслідно, потрапляли у в’язниці. Про них можна було говорити лише пошепки, від рідних “ворогів народу” відверталися. Не минула ця гірка чаша і сімю Анни Ахматової. […]...
- Твір на тему: Тема материнського страждання в поемі А. Ахматовій “Реквієм” Ім’я Ганни Андріївни Ахматовій сьогодні відомо як ім’я великої російської поетеси, творча спадщина которій входить у світовий поетичний фонд чотирнадцятьома збірниками віршів. В 1962 році вона була номинирована на Нобелівську премію по літературі. У Санкт-Петербурзі перебуває пам’ятник поетесі, відкритий в 2006 році недалеко від місця її страждань: “А тут, де стояла я триста годин і […]...
- Твір на тему: “Аналіз поеми “Реквієм” Анни Ахматової” Поема “Реквієм” є одним з основних досягнень спадкоємиці “Срібної доби” Анни Ахматової, де вона різко піддає критиці диктатуру сталінізму як неприйнятну форму державного варварства. Написати цей твір поетесу спонукали події з сімейного життя. Її двох мужчин, чоловіка та сина, заарештували за підозрою членства в антирадянському гуртку. Згодом синові інкримінували участь в терористичній організації антирадянського спрямування […]...
- Відображення трагедії особистості, родини і народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” У кожного поета – своя трагедія. Саме вона і цікава сучасникам. Трагедія Анни Ахматової в тому, що ціле покоління не знало свого поета. Для багатьох Ахматова залишалася автором любовних віршів, чарівних, глибоких, але далеких від тривог і жахів сучасного життя. Далеко не всі знали про те, яка величезна праця йде в душі поета, які гнівні […]...
- Як розгортається трагічна тема в поемі А. А. Ахматової “Реквієм”? Сучасники схильні були бачити у віршах Ахматової лише визнання жінки, сповідь люблячого серця. Але вже і тоді багатьох починала бентежити несподівано широка проекція духовного світу, розкривається в цих віршах. Що ж допомогло віршу Ахматової впустити в себе тривоги великого світу? Чому в її любовному романі, переплітаючись з одвічною і традиційною музикою серця, зазвучав незрозумілий їй […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. (Ахматова належала до покоління поетів, чиї імена асоціюються із “срібною добою” російської поезії. Вона належала до акмеїстів, які намагалися відкрити цінність звичайного предметного світу, цінність слова. І вона, як її товариші по “цеху поетів”, прийшла до літератури з власними переконаннями і талантом любити життя земне, а не містичне. її творчість відображала […]...
- Пізня поезія Анни Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальніше, але й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у […]...
- Твір на тему: Відбиття трагедії особистості, сім’ї, народу в поемі А. Ахматовій “Реквієм” Життя Ганни Ахматовій була трагічною. Ця мужественная жінка, на частку якої випали страшні часи, пережила багато горя. В 1921 році розстріляли Миколи Гумилева. Хоча на той час Ахматова була з ним розведена, біль за нього, за інших людей, які безвинно гинули, ранила її серце. Як поет Ахматова теж переживає не кращі часи: її вірші публікуються […]...
- “І я молюся не про себе одну” (поема Г. Ахматової “Реквієм”) Доля Ганни Ахматової навіть для нашого жорстокого століття трагічна. У 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколу Гумільова, нібито за співучасть у контрреволюційній змові. Що з того, що до цього часу вони були у розлученні! Їх як і раніше зв’язував син Лев. Доля батька повторилася в сині. У тридцяті роки по неправдивому обвинуваченню він був […]...
- Світ поезії Анни Ахматової Я была, как и ты, свободной, Но я слишком хотела жить. А. Ахматова При нагадуванні імені Анни Ахматової у мене виникає образ царственої дами, хазяйки муз. Ця жінка прожила велике, драматичне й у той же час щасливе життя. Поети “срібного віку” у своїх віршах нерідко признавалися в любові до цієї королеви російської поезії. У бурях […]...
- Роздуми над поемою А. Ахматової “Реквієм” Доля Анни Ахматової навіть для нашого жорстокого століття трагічна. У 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколи Гумільова, нібито за співучасть у контрреволюційній змові. Що з того, що до цього часу вони були в розлученні! Їх як і раніше пов’язував син Лев. Доля батька повторилася в сина. У тридцяті роки за безпідставним звинуваченням він був […]...
- Поезія Анни Ахматової Я хочу розповісти про Анну Ахматову, мою улюблену російську поетесу. Поезія цієї надзвичайної людини заворожує своєю простотою і свободою. Твори Ахматової не залишають байдужим нікого, хто хоч колись чув або читав їх. Майстерність Ахматової була визнана майже відразу ж після виходу її першої поетичної збірки “Вечір”. А надруковані через два роки після цього “Чотки” ще […]...
- Ліричне “я” Анни Ахматової Меня, как реку, Суровая эпоха повернула… А. Ахматова Великий російський поет Анна Ахматова володіла таємною внутрішньою гармонією. Уній усе було значуще – і карбована, скульптурна зовнішність, і духовний світ. Ахматовій чимало дісталося в житті: розставання, втрати близьких, в’язниці і табори, що випали на долю чоловіка і єдиного сина, наклепи, хвороби. Але висока воля душі допомогла […]...
- Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. А. Ахматовій “Реквієм” 1937 рік. Страшна сторінка історії. Пригадуються імена: О. Мандельштам, В. Шаламов, А. Солженицин. Десятки, тисячі імен. А за ними покалічені долі, безмірне горе, страх, розпач, забуття. Але пам’ять людини дивно влаштована. Вона зберігає саме таємне, дороге. І страшне… “Білі одяги” В. Дудінцева, “Діти Арбата” А. Рибакова, “По праву пам’яті” А. Твардовського, “Проблема хліба” В. Під […]...
- Створення узагальненого портрета та проблеми історичної пам’яті у поемі «Реквієм» Усі часи мають своїх літописців. Добре, якщо їх багато – тоді у читачів їхніх творів виникає можливість поглянути на події з різних боків. А ще краще, коли ці літописці (хай вони навіть не носять цю назву, а вважаються поетами, прозаїками або драматургами) мають великий талант, здатний передати не лише фактографію, а внутрішні шари того, що […]...
- Поезія втрат ранньої Анни Ахматової Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найглибші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише змалювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевний стан майже нічого не сказано, але “серце пополам” – найвиразніше […]...
- Відповіді до теми: творчість А. Ахматової 1. Розкрийте роль поетичної деталі на прикладі будь-якого вірша А. Ахматової. Поезія Анни Ахматової небагатослівна, але коротка поетична деталь робить її місткою і всеосяжною. Критик Н. Недоброво писав, що сила, глибина і точність ахматовських слів така, “що коли б ми так розмовляли, то, для повної вичерпа – ності людських стосунків, кожному з кожним достатньо було […]...
- Естетичні засади акмеїзму у творчості Анни Ахматової Акмеїзм об’єднав поетів, які мали різні ідейно-художні настанови і літературні долі. Об’єднувало акмеїстів прагнення віднайти вихід із кризи символізму. Вони не ставили собі за мету створити цілісну світоглядну та естетичну систему та не створили її. Більше того, відштовхуючись від символізму, вони підкреслювали глибокі внутрішні зв’язки акмеїзму і символізму. Оцінюючи роль Анни Ахматової у цьому процесі […]...
- “Я була тоді з моїм народом…” (Мої роздуми над поемою А. Ахматової “Реквієм”) Три сторінки у “Роман-газеті”. Чверть століття – за датами, що стоять за віршованими рядками. Ще понад чверть століття мовчанки про цей твір. Така трагічна, моцартівська, назва – “Реквієм”. Я завжди уявляла собі цю жінку витонченою (портрет Модільяні!), дещо погордливою. Вишуканістю, літературним снобізмом віяло від її перших ліричних збірок – ще б пак, освіта, виховання, належність […]...
- Твір на тему: “Срібна доба російської поезії на прикладі Анни Ахматової” Однією з найяскравіших представниць поезії Срібного століття російської літератури була Анна Ахматова. Завдяки їй, і її чоловікові Миколі Степановичу Гумільову світ дізнався такого напрямку у літературі, як акмеїзм. Анна Андріївна прожила яскраве і трагічне життя. Їй судилося стати свідком багатьох епохальних подій в історії держави Російської, пережити особисту трагедію, висловивши свої почуття в поезії, свого […]...
- Г. А. Ахматова “Реквієм” (Досвід рецензії) Ні, і не під далеким небозводом, і не під захистом далеких крив, – Я була тоді з моїм народом, там, де мій народ, до нещастя, був. Ганна Андріївна Ахматова… Це ім’я зараз відомо, мабуть, всім, навіть не аматорам поезії. Від прабаби, татарської княгині Ахматової, іде цей знаменитий псевдонім, яким вона замінили прізвище Горенко. Народилася Ганна […]...
- Анна АХМАТОВА (1889-1966). Життєвий і творчий шлях Анни Ахматової АННА АХМАТОВА (1889-1966) – російська поетеса, що її творчість узагальнила шлях, пройдений російською культурою від “Срібної доби” до періоду хрущовської ” відлиги “. Дебютувавши у межах акмеїстичної течії, А. Ахматова упродовж своєї мистецької еволюції сягнула вершин модерністської лірики. На долю А. Ахматової у російській літературі випала особлива місія. Вустами Ахматової заговорила, розправивши Могутні крила, російська […]...
- Лірика Ахматової, Пастернака, Твардовського (порівняльна характеристика) Коли ми читаємо про долі А. Ахматової, Б. Пастернака, О. Твардовського, ми помічаємо, що у всіх цих людей була в житті прірву: коли починалися цькування, репресії, переставали друкувати вірші. Але це дуже мужні і сильні духом люди, які змогли протистояти усім негараздам. На мій погляд, у А. Ахматової була сама трагічна доля. Втративши чоловіка і […]...
- Г. А. Ахматова “Реквієм” (Досвід рецензії) Ні, і не під далеким небозводом, і не під захистом далеких крив, – Я була тоді з моїм народом, там, де мій народ, до нещастя, був. Ганна Андріївна Ахматова… Це ім’я зараз відомо, мабуть, всім, навіть не аматорам поезії. Від прабаби, татарської княгині Ахматової, іде цей знаменитий псевдонім, яким вона замінили прізвище Горенко. Народилася Ганна […]...
- Картини народного побуту в поемі І. П. Котляревського “Енеїда” Чи задумувався хто з нас, прочитавши поему “Енеїда” Котляревського, який шедевр ми тримаємо в руках? Це епохальна поема, яка подає нам картину життя українського народу кінця XVІІІ – початку XІX століття. Майже два століття живе цей твір в історії нашої літератури і живить нас дотепністю, гумором, відвагою, завзятістю героїв. Котляревський був одним з перших, хто […]...
- Пізня поезія Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальніше, але й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у […]...
- Моральна, ідейна й художня значимість поеми А. Ахматовій “Реквієм” Між 1935 і 1940 роками створювався “Реквієм”, опублікований лише через піввіку, в 1987 році, і отражающий особисту трагедію Ганни Ахматовій – долю її і її сина Лева Миколайовича Гумилева, незаконале репресованого й присудженого до страти, заміненої згодом таборами. “Реквієм” став меморіалом всім жертвам сталінської тиранії. “У страшні роки ежовщини, – писала Ахматова, – я провела […]...
- Поема Ахматовой “Реквієм” Доля Ганни Ахматовій навіть для нашого жорстокого століття трагичнО. В 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколи Гумилева, нібито за співучасть у контрревалюційній змові. Що з того, що до цього часу вани були в розлученні! Їх як і раніше зв’язував син Лев. Доля батька повторилася в сині. У тридцяті роки по неправдиваму обвинуваченню він був […]...
- Утвердження сили народного духу в поемі «Енеїда» Поема І. П. Котляревського «Енеїда» побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на «окраїні» Російської імперії. Котляревський же. написавши поему, […]...
- Такі люди приносять світло (творчість Ганни Ахматової) Ганна Ахматова. Тепер кожна культурна людина вимовляє це ім’я з великою повагою. Але чи завжди так було? Давайте згадаємо початок шляху поетеси. Її перші вірші з’явилися в Росії у 1911 році в журналі “Аполлон”, а вже у наступному році вийшов і поетичний збірник “Вечір”. Майже відразу ж Ахматова була поставлена критиками у ряд самих великих […]...
- Проблема народного щастя у поемі М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поему “Кому на Русі жити добре” Некрасов задумав як “народну книгу”. Він почав писати її в 1863 році, а закінчував смертельно хворим в 1877 році. Поет мріяв, щоб його книга була близька селянству. У центрі поеми – збірний образ російського селянства, образ охоронця рідної землі. Поема відображає мужицькі радості і прикрості, сумніви і надії, спрагу […]...
- Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний […]...
- Доля у поезії Ганни Ахматової Лірична героїня Ганни Ахматової яскрава і самобутня. Поряд з найбільш широко відомими її віршами про любов поезія Ахматової містить у собі цілий віршований шар, який містить патріотичну тематику. У збірнику “Біла зграя” (1917 р.), що підводить підсумок ранній творчості поетеси, уперше лірична героїня Ганни Ахматової звільняється від постійного любовного переживання. У ньому з’являються біблійні мотиви, […]...
- Образ народного співця у поемі Т. Шевченка “Тарасова ніч” Тарас Шевченко – геній української літератури. Його твори різноманітні та художньо довершені, їх тематика охоплює усі сторони життя нашого народу. У своїх віршах, баладах, поемах Великий Кобзар оповідає про історію козацтва, розмірковує над сенсом буття людини, над долею Батьківщини, зображує романтичні чарівні події та реальні історичні, розповідає про долю простих людей та долі цілих держав. […]...
- Твір з літератури: Картини народного побуту в поемі “Енеїда” І. П. Котляревського Простежити долю свого народу, ментальність, його життя із притаманними йому побутом, віруваннями допомагає нам фольклор, а також художня література. Саме з цих основних джерел черпаємо ми знання, ту інформацію, яка нас цікавить. Найяскравішим виразником самобутності нашого народу в бібліотеці української літератури є поема ” Енеїда ” І. Котляревського. Бурлескно-травестійний твір, який є переробкою однойменної поеми […]...
- Образ народного слівця у поемі Т. Шевченка “Тарасова ніч” Тарас Шевченко – геній української літератури. Його твори різноманітні та художньо довершені, їх тематика охоплює усі сторони життя нашого народу. У своїх віршах, баладах, поемах Великий Кобзар оповідає про історію козацтва, розмірковує над сенсом буття людини, над долею Батьківщини, зображує романтичні чарівні події та реальні історичні, розповідає про долю простих людей та долі цілих держав. […]...
- Цивільна лірика Ганни Ахматової Г. Ахматова, поет величезного поетичного дарунка, піднесений і трагічний, увійшла у російську літературу насамперед як співак кохання. Однак із часом – часом бур і потрясінь у долі Росії – її лірика, спочатку камерна, сповідальна, знаходить високе цивільне звучання. Вже у роки першої світової війни у її творчість увійшли мотиви громадянськості, самопожертви, любові до Батьківщини. Ахматова […]...
- Подолання німоти і божевілля в “Реквіємі” Ганни Ахматової Ідея “Реквієму” Г. Ахматової може бути виражена у формі повинності і протиріччя. Поет повинен виразити своє особисте горе, інакше – параліч пам’яті і божевілля. Поет повинен виразити народне горе, стати голосом “стомільйонного народу”, інакше – розрив історичної пам’яті і втрата історичного змісту. Але єдина можлива реакція на жах що діється – німота. Звідси трагічне протиріччя […]...
- Картини народного побуту в поемі «Енеїда» Понад двадцять п’ять років писав І. П. Котляревський свою поему «Енеїда». Цю поему можна з усією відповідальністю назвати «головною справою його життя». В ній він зміг осмислити багато найважливіших сторінок життя України, змалювати українську культуру і побут, створити живий, правдивий образ українського козака. Багато привабливих сторінок у цій поемі. Та по-справжньому вражають своєю живописністю і […]...
- Ліричний світ А. А. Ахматової И все-таки узнают голос мой. И все-таки ему опять поверят. А. Ахматова Ім’я Анни Ахматової за силою свого дарування, майстерності і таланту стоїть поруч з іменами геніальних поетів XX століття. Читачеві імпонує афористична стислість, опукла промовистість лірики Ахматової, які переконливо розкривають в її позбавлених тіні прикрашення віршах великий поетичний талант і сильний ліричний характер. На […]...