Український вишитий рушник
Український вишитий рушник символізує гостинність, доброзичливість, чистоту почуттів, безмежну любов до своїх дітей. Він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Рушник уособлює не лише естетичні смаки українців, але є також своєрідною візиткою, а точніше – обличчям оселі, а відтак і господині. Колись казали, що дівчина, котра вишиє в житті хоч один рушник, не може бути байдужою. Вважалося, що вишивати рушник – це означає очищати душу.
Застосування рушників різноманітне: ними прикрашають стіни, столи, покуть, використовують
Хоча в цілому для українських рушників характерні спільні ознаки, проте, кожен регіон мав свої відмінності як за формою, так і способом виготовлення, оздобленням, кольоровою гамою. “Хай стелиться вам доля рушниками!” – казали, бажаючи людині щастя. А ще примовляли: “Дім без рушників, як сім’я без дітей”.
Українська
Дещо про сорочку. Тканина сорочки, вишивка і навіть колір ниток, вважалося, мали чарівну силу. Виготовляли полотно за допомогою прядок, мотовил, веретен, станків для ткання (тканиць) і прикрашали їх магічними знаками сонця, поля, води. Ці знаки нібито відлякували злі, ворожі сили, хвороби, нещастя, тож таке ткання з рук давніх ткаль виходило, як зачароване на добрі діяння.
Потім сорочку вишивали, і шитво теж було непростим – серед ниток була нитка червоного кольору, бо цей колір вважався чарівним оберегом. І не тільки червоні нитки, а й усі магічні знаки та символи, що захищали людину, звалися оберегами. Зараз дедалі більше чоловіків і юнаків починають носити сорочки-вишиванки. Серед жінок і дівчат також стало більше сучасного одягу з вишивками. Таке повернення традицій збагатить сучасний духовний світ людей.
Схожі твори:
- “І на тім рушникові…” (Український рушник – поетичний символ) Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв’язували молодим руки. Дівчина починала вишивати рушник ще з дитинства. Рушниковий […]...
- Як одягалась українська дівчина Українська дівчина одягала спершу сорочку, на неї спідницю чи плахту, потім запаску, зав’язувалася поясом і наостанок одягала керсетку. На ноги чобітки або ошатні черевики, на голову – віночок, на шию намисто, дукачі. Дещо про сорочку. Тканина сорочки, вишивка і навіть колір ниток, вважалося, мали чарівну силу. Виготовляли полотно за допомогою прядок, мотовил, веретен, станків для […]...
- Український рушник І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. А. Малишко Український рушник – це не просто вишитий шматок полотна, як можна було б подумати. У народі раніше говорили: “Хата без рушників – як родина без дітей”. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину […]...
- Український рушник (твір-розповідь) Український рушник споконвіку був символом України, як і калина, і верба, і українська пісня. Але українських народних пісень уже мало співають. На вербах, що ростуть уздовж річок, хлопчиська влаштовують “тарзанки”, з яких стрибають у воду. А рушник – це просто кусок білого полотна з вишитими на ньому птахами і квітами… Нещодавно я була на весіллі […]...
- Рушник в українських обрядах та звичаях Рушник на стіні. Це давній наш звичай. Не було, здається, жодної в Україні оселі, котрої не прикрашати б рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше – обличчям оселі, відтак і господині. По тому, скільки і які […]...
- Твір з народознавства: Вишиванка Вишивана сорочка – улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу. Для вишивання потрібні нитки «муліне». Їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід […]...
- Український рушник (твір-опис) З давніх часів добрих гостей зустрічають в Україні хлібом-сіллю, які подають на рушниках, оздоблених чудовою вишивкою. Можна побачити рушники і на весіллі, рушниками прикрашають образи в хаті. Часто можна побачити портрет великого Кобзаря, прикрашений вишитим рушником. Вишивають в Україні на білому тлі, найчастіше червоними і чорними нитками, але можна зустріти і жовто-голубі орнаменти. Жовтий і […]...
- Твір з народознавства (Ірина Михайловсько. “Рушник”) Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволоки. Жінки все своє життя супроводжували квітами – живими, засушеними, намальованими, вишитими. Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та двері, бо вони повинні були оберігати житло від домовиків. Часто […]...
- Символ життя й Батьківщини (за поезією А. Малишка “Пісня про рушник”) Поезія А. Малишка “Пісня про рушник” нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу: Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. […]...
- Твір про рушник Із давніх-давен зверталося людство в піснях і молитвах, віршах і поемах до своєї берегині – до матері, уславлюючи її благословенне ім’я; Мати дарує людині життя, надихає на добрі справи, віддає тепло своєї душі і безмежну любов. її мудре слово допомагає долати труднощі. Твори Андрія Малишка про матір – «Пісня про рушник», «Не стій, мати, коло […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) Вечорами в хаті Малишків бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Вона чарувала малого хлопця і навівала незвичні для нього почуття. Вона відкрила малому Андрію чарівний світ народних звичаїв та пісень. Мати стала для хлопця провідником до царства пісенності та щирих людських взаємин. Від матері у нього – любов до народних мелодій і рідного слова. […]...
- Пісня про рушник А. Малишка гімн материнській любові Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності. Гімном материнства називають величну поезію А. Малишка “Пісня про рушник”. Ця поезія […]...
- Синівська любов у “Пісні про рушник” А. Малишка Андрій Малишко, за спогадами його друзів та близьких, був дуже запальною людиною, темпераментною та іноді гарячкуватою. Проте він не терпів несправедливості, хитрощів, лукавства. Сам Андрій Малишко не лукавив за життя, був відкритим і чесним з людьми. Не лукавив поет й у своїх творах. Читаючи твори Андрія Малишка, ми насолоджуємося чистою виразною мовою, яскравими образами, а […]...
- Ідейно-художній аналіз твору Андрія Малишко “Пісня про рушник” Поєднавши два звичайних слова у своєму серці видатний пісняр А. Малишко створив чаруючу поезію, яку сповнив чаруючою ніжністю і простотою, задушевністю і безмежною любов’ю. “Пісня про рушник” Андрія Малишко стала вершиною пісенної творчості поета і жити їй судилася багато років. Вона була написана ще у 1959 році спеціально до художнього фільму “Літа молодії”. Фільм був […]...
- Сочинение народоведения (Ирина Михайловская “Рушник”) Наши предки любили украшать свое жилье: расписывали выбеленные стены и печи, вырезали ложки, ставни, рисовали иконы, плели кружева, вышивали рушники, рубашки, наволочки. Женщины всю жизнь сопровождали цветами – живыми, засушенными, нарисованными, вышитыми. Большую ценность в каждом доме имели вышитые рушники. Ими украшали окна и двери, так они должны были оберегать жилище от домовых. Часто на […]...
- Твір на тему: “Краса українського рушника” Кожен народ, незалежно від чисельності свого населення і рівня культури, прагне зберегти певну пам’ять про себе, про свої звичаї, традиції і важливі для народу об’єкти. Звичайно, великий український народ ні в якому разі не може бути винятком із цього золотого правила. У нас точно так само є велика кількість об’єктів культурної пам’яті, які і до […]...
- Вишиванки і рушники – символи любові й незрадливості, обереги українського народу Людина і праця, людина і пісня, людина і витвір мистецтва – це все вічне, безсмертне, щось своєрідне і глибоко вражаюче. Наш україн-ський народ працьовитий, щедрий на таланти, здібний, обдарований. Якщо працювати – то до сьомого поту, якщо співати – то дзвінко, розложисто, якщо творити щось – то неповторно, захоплююче. Тож і не уявляємо ми доброї […]...
- Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого. Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домівкою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. […]...
- Історія українського рушника Український рушник… Це не просто «вишите полотенце», як можна було б подумати. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. їх дбайливо оберігали, ними, в кращому розумінні […]...
- Молодий український селянин (твір-опис за картиною) Картина “Молодий український селянин Кармалюк” виконана художником В. А. Тропініним в жанрі портрета. Світло падає на обличчя і одяг селянина. Ми бачимо молодого чоловіка, не козака, а саме селянина, бо він з традиційною українською селянською зачіскою, традиційними вусами. Очі селянина карі, волосся русяве – все звичайне, типове. Одягнений він у вишивану сорочку і свитку з […]...
- Сімейний звичай. Опис процесу праці У нашій сім’ї існує давній звичай: кожна жінка повинна вишити рушник своїм дітям. Я часто милуюся вишиванками, що залишилися від моїх прабабусь. Для мене мама теж вишивала рушник. А я, затамувавши подих, спостерігала за цим дійством. Голка швидко миготіла в матусиних руках. А до різнокольорових ниток, які ненька вміло вплітала у візерунок, додавалися ще й […]...
- Український степ (твір-роздум) Широкий український степ… Багато письменників оспівували його в своїх творах, прагнучи передати неповторність і красу, своє захоплення його широкими просторами. Високі трави розстилають свій зелений килим так далеко, що, здається, немає у нього ні кінця, ні початку. Лише сивий вітерець та швидкі птахи знають, де закінчується український степ. Та, можливо, ще глибокий купол неба, що […]...
- ТВІР-ОПИС ПРОЦЕСУ ПРАЦІ. 6 КЛАС ВИШИВАНКА. Вишивана сорочка – улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу. Для вишивання потрібні нитки “муліне”. Їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки […]...
- Надягни вишиванку Українська вишиванка… Серед натовпу завжди впадають в око люди, одягнені у вишиванки. У кожній родині зберігаються речі, вишиті дбайливими руками найрідніших людей. Моя бабуся теж вишила для мене сорочку і дбайливо зберігає її, поки я виросту. Вишивати люди почали дуже давно. На самотканому полотні з’являлися незвичайні квіти та орнаменти. Господині вкладали частинку своєї душі у […]...
- Сорочка в народних повір’ях У давнину сорочка вважалася досить небезпечною в розумінні негативної магічної дії на здоров’я. У Карпатах, наприклад, щоб знешкодити подібний вплив на людину нової сорочки, від коміра до низу пропускали ніж або голку. Згідно з давнім світоглядом, метал своїм блиском має силу знищувати зло. На Покутті, аби усунути небезпеку від нової сорочки, перед одяганням загортали в […]...
- Український романтизм 20-60-х років XІX століття Кожна епоха в літературному поступі самобутня і оригінальна, вона диктує особливі погляди на світ та на людину в світі, щось відсувається на другий план, а на чомусь концентрується увага. До виникнення романтизму в український (так само, до речі, як і у світовій) літературі побутував класицизм. Епоха Просвітництва в культурі, класицизм в літературі мали свою специфіку. […]...
- Сорочка в народних повір’ях У давнину сорочка вважалася досить небезпечною в розумінні негативної магічної дії на здоров’я. У Карпатах, наприклад, щоб знешкодити подібний вплив на людину нової сорочки, від коміра до низу пропускали ніж або голку. Згідно з давнім світоглядом, метал своїм блиском має силу знищувати зло. На Покутті, аби усунути небезпеку від нової сорочки, перед одяганням загортали в […]...
- О. Вишня – видатний український гуморист Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- Український степ Степ дивує і зачаровує погляд. Він безкінечний та прадавній. Степ, здається, займає таке важливе місце з нашому житті тому, що тільки тут може виспівати себе зачарована українська душа. Коли ми говоримо про степ, то обов’язково згадуємо його влітку: мерехтять ковилі, цокочуть міріади комах, перепел б’є десь у запашній гущавині і сяє над степом щедре сонечко. […]...
- Цілющі плоди. Український твір-оповідання Тиха зимова днина. Блакитне небо чисто виметене вітрами від обважнілих сірих хмар. Яскраве сонце посилає грайливе проміння на білий пухнастий килим зі снігу, голі стовбури дерев, лапасте гілля, вкрите іскристим інеєм. Грона калини пломеніють з-під білих снігових капелюшків. Зупинившись перед деревом, бабуся почала розповідати нам про цілющі властивості калини. Виявляється, що здавна її плодами люди […]...
- Твір-нарис на тему: “Видатний український художник Михайло Пимоненко” Професій існує величезна кількість, кожна з них цінна по-своєму і має свої особливості. Зазвичай серед всіх професій в окрему категорію виділяють професії творчого виду, до них відносяться музиканти, артисти і, звичайно, художники. Думається, що професія художника є однією з найскладніших. Серед етнічних українців було досить багато дуже талановитих художників, художні твори яких радують око українців […]...
- Твір на тему: “Видатний український хореограф П. П. Вірський” Корінний одесит з потомствених дворян П. П. Вірський ріс у сім’ї, де дідусь займався банківською справою, а бабуся була випускницею Інституту шляхетних дівчат. Батько – інженер, любив літературу і театр. Передбачалося, що і Павло піде по його стопах, точним наукам навчатиметься у Німеччині. Почав Павлик з престижною Рішельєвської гімназії. Однак математика була не його коником. […]...
- Г. Сковорода – перший український філософ Постать Григорія Сковороди – постать без перебільшення легендарна, він став таким ще за свого життя. З дитинства спраглий до знань, він навчався спочатку в дяка, який і помітив таланти дитини. Потім справдилася мрія юнака – навчатися в Києво-Могилянській академії. Сковорода з дитинства виявляв безліч талантів: він мав прекрасний голос, грав на кількох музичних інструментах, був […]...
- Відповіді до теми: Улас Самчук – український Гомер XX століття 1. Як Улас Самчук передає свою особисту причетність до долі України? Довгі роки твори Уласа Самчука друкувалися лише за кордоном. У Радян ському Союзі його творчість була заборонена як шкідлива, антинародна і антира дянська. Та насправді письменник був справжнім патріотом України, якому було соромно за більшовизм, що статевою завісою став між Україною і всім світом […]...
- Мужній Джек. Український твір-оповідання Одного дня я йшла через парк на заняття в спортивну секцію. Був теплий весняний день, і в парку гуляло багато людей. Мою ж увагу привернула немолода жінка, яка сиділа на лавці, а біля її ніг грівся на сонці старий покалічений собака. Мені стало дуже жаль бідну тварину, і я звернулася до її господарки із запитанням: […]...
- Що таке український ідеал? Що таке український ідеал? Я вважаю, що нема українського ідеалу, а є загальнолюдський ідеал, до якого можна додати означення “український”. Кожна людина у світі прагне чогось досягти: здолати найвищу гору, забити більш за всіх м’ячів у ворота суперника, написати книгу, яка б своєю популярністю не поступалася перед “Гаррі Поттером”, або заробити купу грошей і купити […]...
- Український народ Народе мій, скільки сліз і крові випало на твою долю. Виплеканий під яскравим і лагідним сонцем України, ти, мін народе, заслуговував на кращу долю. Мирний труд, добробут – ось основа твого життя. Та воювати, на жаль, доводилося. Як часто падав на рідну землю мирний ратай на полі, вражений стрілою половчанина чи татаро-монгола! Як багато сліз […]...
- Твір на тему: “Що таке український ідеал?” Всі національності прагнуть знайти якийсь ідеал. І в цьому немає нічого дивного, адже якщо задуматися, то можна прийти до висновку про те, що у кожної нації є власний ідеал, зі своїми унікальними сильними сторонами. В тому числі це, звичайно, повною мірою стосується і нашої спільної України. Наш ідеал точно так само цілком можна придумати або […]...
- “Український Мойсею, де ти?” Геніальність поеми видатного українського поета І. Франка під назвою “Мойсей” полягає в тому, що він талановито провів аналогію між євреями біблейських часів та багатостраждальним українським народом, якому довелося не сорок років, а впродовж століть іти до свого повного визволення. С давніх-давен нашим предкам доводилося вести боротьбу проти кріпацтва, солдатчини та гніту інших держав. Але боротьба […]...
- Я для тебе горів, український народе Це рядки з вірша “Скільки в тебе очей…”, уміщеного в збірці “Поезії” (1966), виданій у “Молоді” поряд з вибраним багатьох інших авторів, у тому числі й літературних ровесників В. Симоненка. Окрім усього кращого з попередніх збірок, сюди увійшли й окремі твори з архіву поета чи з публікацій у періодиці (розділ “Листи з дороги”). Знову ж […]...