Творчість поетеси Ліни Костенко
Творчість відомої української поетеси Ліни Костенко – визначне явище в українській літературі новітнього часу. В добу жорстокого ідеологічного насилля над мистецтвом і митцями її слово звучало як бунт проти покори й компроміс-ності, ерзаців і стандартів, завдяки чому виходило за межі суто літератури, стаючи духовно-суспільним чинником. Філософічність і психологізм поезії Ліни Костенко Початок літературної діяльності Ліни Василівни Костенко припадає на роки коли митець змушений був творити лише в межах “соціалістичного реалізму”,
Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна! Невже це осінь, о! – та сама. Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. Багдатський злодій літо вкрав, багдатський злодій, і плаче коник серед трав – нема мелодій.
Та мінорні мотиви суму, болю, самотності не перетворилися на філософську концепцію творчості Ліни Костенко. У її віршах звучать нотки морального максималізму, роздуми про місію митця, про вибір власної долі. У творі “Шлях” є рядки: “.„хто в житті надовго зупинився, на того шаром осідає пил”. Суєтність, метушнява, галасливий блиск рішуче відкидаються як синоніми порожнечі й примітивності. Душа налаштовується не на показне, зате певне своєї сили й мети, горде простування обраною дорогою. Настає час, коли перед кожним із нас постає питання вибору свого шляху у житті, своєї долі. Такий вільний вибір – це право вільної людини. У творі “Доля” виразно звучать автобіографічні мотиви. Ліна Костенко напророкувала собі нелегку долю. Час тотального ідеологічного контролю над словом і думкою людини вимагав від поетеси бути, як усі, але він потребував само-зреченості, віри й відваги. Перед нею, як і перед кожним митцем стояв вибір. І вона обрала шлях самозреченості й безкомпромісності. Усім своїм життям, усією творчістю Ліна Костенко підтверджує:
Ø Я вибрала Долю собі сама І що зі мною не станеться у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці.
Ліна Костенко знає ціну й вагу слова. Слово може бути важким і страшним, красивим і життєдайним. Цілий світ виник від одного слова. Кожна людина має ставитися до нього так, ніби вимовляє його вперше, хоча, звичайно, “…всі слова були уже чиїмись”. Уся її поезія – це приклад обережного, трепетного ставлення до слова, розуміння його значення. Така поезія вимагає співпраці з розумним співбесідником – читачем, який має добре серце і відкриту душу:
Ø Поезія – це завжди неповторність якийсь безсмертний дотик до душі.
Поезії Ліни Костенко – неперевершеного митця слова – незвичайні, прекрасні, художньо довершені. “Це – як висловився Володимир Базилевський, – більше ніж поезія – тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка. Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі…”