Твір на тему: “Вітальне слово на честь Ліни Костенко”

Добрий день, шановні друзі! Ми раді привітати усіх тих, хто сьогодні прийшов до цього залу, усіх тих, кому небайдужа українська література, кому небайдужі здобуття та прагнення українського народу, його героїчне минуле. На нашому святі присутня видатна українська письменниця та дослідниця, чия діяльність стала значним внеском у розвиток національної культури та просвітницької науки. Це Ліна Костенко. І перш, ніж надати слова нашому почесному гостю, дозвольте мені розповісти про життя та творчій шлях цієї видатної жінки.

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року у містечку Ржищів, що на Київщині. Там вона прожила лише першість шість років свого життя, але краса Придніпров’я назавжди залишилася у її серці. Справедливий дух давнини завжди відчувався на кручах Дніпра, створюючи незвичайну атмосферу. Та й батько Ліни досить часто розповідав дівчинці цікаві історії про події давно минулих днів, про повстання українських козаків, які в різні часи бачило невеличке рідне містечко.

Коли дівчині було шість років, її сім’я переїхала до Києва, а невдовзі радянська влада назвала батька Ліни ворогом народу. Таких людей не любили у радянському суспільстві, адже він був справжнім інтелігентом і володів дванадцятьма мовами. Коли Ліні минуло 11 років, почалася війна і дівчинка зазнала всі нещастя та гірку долю біженців. Вже під час війни Ліна Костенко почала писати вірші, а у шістнадцять років її твори були вперше надруковані.

Після закінчення у 1951 році школи майбутня письменниця витримує великий конкурс і стає студенткою Київського педагогічного інституту. Але задушливі умови того часу примушують її змінити свій вибір....

Склавши ще раз іспити, Ліна Костенко з успіхом долає велику конкуренцію і вступає до Московського літературного інституту, який згодом з відміною закінчує. Вже тоді і викладачі, і студенти, які подружилися з українською студенткою, були впевнені, що Ліна Костенко – справжня майбутня знаменитість.

Закінчивши інститут, Ліна Костенко повертається до Києва, де повністю віддається літературній діяльності. У 1957 році виходить її поетична збірка під назвою “Проміння землі”, а через рік – ще одна книга – “Вітрила”. У 1961 році Ліна Костенко друкує свою третю книгу – “Мандрівники серця”, яка визиває схвалення у прогресивних колах сучасних літературних діячів. Нажаль, після виходу цієї книги письменниця піддалася гонінням з боку влади і вимушена була відмовитися від публікування на довгі шістнадцять років.

“Ми – джини в закоркованих пляшках.
А ви, хто ви, які ж ви комуністи?
Ви ж комунізм вдавили в пелюшках!
Ви вже його сточили, як хробаччя”.

Тільки у 1977 році збірка “Над берегами вічної ріки” пробила непробивну інквізиторську стіну. Вже через два роки Ліна Костенко публікує роман у віршах “Маруся Чурай”, що стає визначною подією в українській літературі.

Зараз все більше шанувальників творчості Ліни Костенко приходять до висновку, що вона належить до когорти найкращих поетів сучасності. Я впевнений, що і всі ті, хто сьогодні зібрався на цьому заході, повністю згодні з цим ствердженням.

То ж не будемо примушувати довго чекати нашу почесну землячку і надамо їй слова. Будь ласка, шановна Ліно, ми запрошуємо вас до мікрофону та готові уважно вас слухати. Велике вам спасибі!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...