Творча спадщина Степана Руданського

Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових жанрів, а з іншого боку, Руданськии використовує фольклорні мотиви, що вже роками побутували як в усній, так і в писемній літературній творчості. Степан Руданськии відомий нам як автор-новатор, який створив та ввів у широкий вжиток новий ліро-епічний жанр – співомовки. Співомовки – це якісно новий жанр української літератури, вони грунтуються на поетичній обробці та частковому творчому переосмисленні народних анекдотів, усмішок, навіть казок. За обсягом співомовки невеликі, у них оповідається про якусь комічну подію, кінець найчастіше несподіваний та гумористичний, твір зазвичай завершується дотепним стислим висловлюванням. Співомовки Руданського містять у собі традиції народних усмішок, вони зачаровують нас живою народною мовою, пересипаною прислів’ями та приказками, смішними фразами. Як на мене, співомовки Руданського є дуже цікавими і для сучасного читача, адже яскравий гумор, властивий цим невеличким творам, є зрозумілим та актуальним і для нас. Адже народний гумор, як на мене, по-справжньому вічний, бо заснований на народній мудрості, на поглядах наших пращурів, які ще й досі живуть десь у нашій підсвідомості.

Певну частину творів Руданського складає лірика. Творчий доробок автора невеликий – щось понад тридцять творів, п’ятнадцять з яких мають однакову назву “Пісня”. Коли я познайомився з ліричними творами Степана Руданського, я повністю впевнився у виправданості...

такої назви. Мене глибоко вразив ліризм цих поезій, більшість з них було покладено на музику, деякі – навіть самим автором. Пісні Руданського стали народними: настільки вони припали усім до душі. Це і не дивно: прекрасні картини природи, сум, яким часто сповнені твори про кохання, філософські роздуми не залишають читачів байдужими.

Найвідомішими зразками поетичної спадщини Руданського є пісні “Повій, вітре, на Вкраїну…”, “Мене забудь”, “Сиротина я безродний”, “Наука”. Справжньою перлиною поетичної творчості є пісня “Повій, вітре, на Вкраїну…”. Вона протягом багатьох десятиліть хвилює слухачів, бо усім близькі і зрозумілі почуття, змальовані у поезії – туга за коханою дівчиною, яка знаходиться далеко. Я помітив, що більшість творів Руданського на тему кохання є дуже сумними, вони хвилюють та зворушують серце читачів. У пісні “Сиротина я безродний” автор майстерно висловлює почуття ліричного героя – сироти, який і після смерті залишається самотнім.

Твір “Наука” передає ставлення автора до проблеми людської гідності. Проводжаючи сина в дорогу, мати радить йому вклонятися панам та плазувати перед ними, тоді як батько каже не хилитись ані перед ким, зберігаючи свою гідність у будь-яких ситуаціях. Творча спадщина Степана Руданського надзвичайно різноманітна: дотепні співомовки, сумні пісні про кохання, щирі та красиві ліричні пісні. Степан Руданськии – безперечно справжній майстер Слова, в якому б жанрі він не працював. Мені здається, що значення творчого доробку Руданського в українській літературі важко переоцінити, а для пересічних читачів його твори будуть надзвичайно цікавими, зворушливими та щирими поезіями, читаючи які – я впевнений – вони матимуть справжнє задоволення незалежно від віку людини чи її уподобань.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...