До творчості П. Глазового та С. Руданського

Схожі твори:

1. Чим подобаються мені байки сучасного письменника Павла Глазового? Чим подобаються мені байки сучасного письменника Павла Глазового? Байки Павла Глазового дуже люблять у нашій сім’ї, а декілька збірок його гумористичних творів у родинній бібліотеці навіть виділені окремо. Ми їх часто читаємо, коли збираємося разом або коли до нас приходять гості. Всі захоплено і весело слухають дотепні вірші, гуморески, пародії, сатиричні мініатюри, епіграми. Та мені […]...
2. Байки Павла Глазового Народився вс. Новоскєлюватка під Кривим Рогом. У 1940 р. після закінчення школи служив в армії, був на фронті під час Другої світової війни. Потім навчався в педагогічному інституті, після закінчення якого працював у гумористичному журналі “Перець”. Письменник-гуморист. Видав 19 збірок гуморесок. Активно публікує твори у періодиці. Пише книжки і спеціально для дітей (“Про відважного Барвінка […]...
3. Уславлення козацької мудрості, винахідливості, почуття гумору в співомовках С. Руданського Ніхто з поетів, мабуть, так не знається на фольклорі, як Степан Руданський. Він залишив нам багату спадщину. Але особливе місце посідають співомовки, створені на основі фольклорних творів. В українській літературі традиційно козаки наділені найкращими рисами: надзвичайною силою, хоробрістю, відважністю. Але С. Руданський відтворив запорожців мудрими, дотепними, ввічливими, веселими. І при цьому вони ви­конували доручення (“Запорожці […]...
4. Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового як засіб викриття суспільних і людських вад У нашому житті велику роль відіграє гумор, адже саме вміння подивитися на речі з усмішкою допомагає людині не втрачати силу духу в складних ситуаціях, переживати нелегкі моменти. Інколи ми одразу не бачимо, наскільки безглузді дії чинимо, і тоді теж на допомогу приходить сміх. Навіть учені довели, що він подовжує життя, бо має лікувальні властивості, позитивно […]...
5. Інтимна лірика поета Степана Руданського Любов – це внутрішній світ, який окрилює людину. Багато ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб описати це високе почуття, щоб висловити свою палку любов до матері, нареченої, рідної дитини. Підносив це почуття і Степан Руданський, хоча і дало воно йому не радість і щастя, а сум і горе. Після семінарії він повинен був обирати: […]...
6. Народнопісенний характер лірики С. Руданського З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона […]...
7. Радощі і біди народу (за творами Степана Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
8. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XІX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм […]...
9. Гумор у нашому житті та в літературі (на прикладі вірша П. Глазового “Заморські гості”) Скільки вже було сказано про українських гумор, скільки написано гумористичних поезій, оповідань, байок, комедій! Але минають роки, навіть тисячоліття змінилися, а гумор не зникає з повсякденного життя українців та з літератури! Гумор допомагає нам критично сприймати дійсність, виходити зі складних життєвих ситуацій, легше та оптимістичніше сприймати життя, а головне – самих себе. Гумористичні твори доводять […]...
10. Співомовки Степана Руданського Любов до влучного і дотепного слова – одна з характерних рис українського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь. Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський – один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр – співомовки. «Степан Руданський справді заслуговує […]...
11. Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XІX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан […]...
12. Радощі і біди народу (за творами Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
13. Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір “Добре торгувалось”. Мужик з мазни нею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: Здесь не деготь, – йому кажуть, – Дурмі продаються!.. Але мужик […]...
14. Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпись… (життя і творчий шлях С. Руданського) Талановитий український поет 50-60-х років XІX століття Степан Васильович Руданський народився в багатодітній сім’ї священика в селі Хомутинцях на Поділлі. Родина жила бідно, але батько всіляко оберігав дітей від спілкування з однолітками із кріпацьких родин, нехтував народною мовою та звичаями. Отець Василь мріяв, що його молодший син вивчиться на священика, а тому віддав його до […]...
15. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів «не гнути козацької шиї»: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми […]...
16. Запорозький козак Тарас Бульба (за однойменною повістю М. В. Гоголя) І. Історична основа повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” (Запорозька Січ XVІ-XVІІ ст.; запорозькі козаки – справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів). ІІ. Тарас Бульба – втілення кращих рис характеру людини тієї епохи: 1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать); 2. […]...
17. Показ кмітливості простого народу в співомовці Руданського «Добре торгувалось» Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір «Добре торгувалось». Мужик з мазницею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: «Здесь не деготь,- йому кажуть,-Дурні продаються!..» Але мужик зумів постояти за себе, […]...
18. Протест проти рабської моралі (За поезіями Степана Руданського) Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, […]...
19. Тарас Бульба у Києві П. Глазовий Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – […]...
20. Тарас Бульба – народний герой Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. Гоголя. Це запорізький полковник, що втілив у собі кращі риси українського козацтва. Відомий російський критик писав: «Що таке Тарас Бульба? Герой, представник життя цілого народу, цілого політичного суспільства у відому епоху життя». Тарас Бульба – мужній та відважний воїн, який уславив себе у багатьох боях. «Немає у […]...
21. Запорозький козак Тарас Бульба «Тарас Бульба» – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте […]...
22. Запорозький козак Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте […]...
23. Співомовки Степана Руданського унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні […]...
24. Мені дуже подобається гумористична творчість С. Руданського А особливо Ні співомовки, в яких відчутні скарби живої мови. Термін “співомовки” поет і (порив шляхом сполучення двох слів: спів та мовити). І співомовки С. Руданського можна поділити на окремі групи. Зокрема він особлиу увагу приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхніх вад, негативно – презирливого ставленні до простого народу. І наприклад, у співомовці “Добре торгувалось” […]...
25. Цитатна характеристика до образу Тараса Бульби Опис зовнішності: ” … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…”; “… посивілою в козацьких справах головою”. Порівняння: “і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю”. У скруті: “…і заплакав старий кремезний козак”. Запальний: “старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті […]...
26. Творча спадщина Степана Руданського Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових […]...
27. Образ України у творчості М. Гоголя І. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі (українець за походженням, знав українські казки, пісні, бувальщини). ІІ. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” (Диканька – ціла країна з особливим побутом, звичаями, мовою; на початку твору – словничок найуживаніших українських слів, які у тексті подаються […]...
28. Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того щоб “в годиночку – на дробиночку”, а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, […]...
29. Громадянин. Який він? (за віршем С. Руданського “Наука”) Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, […]...
30. Образ України в творчості Миколи Гоголя (за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”) Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”. Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він ознайомлює читача з мовою, якою говорять біля Диканьки, […]...
31. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XІX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею […]...
32. Тарас Бульба – герой повісті М. В. Гоголя Усе давало йому перевагу перед іншими: і похилі літа, і досвідченість, і вміння рухати своїм військом, і найсильніша від усіх ненависть до ворогів. М. В. Гоголь Тарас Бульба – головний герой повісті М. В. Гоголя – був “одним з числа корінних, старих полковників” і зміст свого життя бачив у боротьбі за незалежність Батьківщини. У своїх […]...
33. Вираження глибин національного духу у творчості М. В. Гоголя Великі Сорочинці – місце народження М. Гоголя. Саме тут, у скромному бу­диночку повітового лікаря М. Трохимовського І квітня 1809 року народився май­бутній письменник. З Україною пов’язане не тільки дитинство Гоголя, а і його юність та зрілі роки. Чарівна природа України – це була та реальність, яка пле­кала його поетичний геній, схиляла до роздумів, несла в […]...
34. Образ Тараса Бульби втілення ратного духу запорожців Твір по повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба”. Микола Васильович Гоголь багато займався вивченням історії. Особливо велику увагу письменника звернула Запорізька Січ – перше в Європі демократична “держава”. Зображенню складного й суперечливого періоду української історії й присвячена повість Гоголя “Тарас Бульба”. Ми знайомимо з Тарасом Бульбою у мирній домашній обстановці, під час невеликого перепочинку головного […]...
35. Історична тематика у творчості Гоголя Зацікавлення Гоголя історичною тематикою (з життя епохи європейського Середньовіччя автор мав уже незакінчену драму “Альфред”) у повісті “Тарас Бульба” (1835) – це вже не міфологізація минулого, що було пріоритетним явищем не тільки у фольклорних творах, але переважно й в літературі доби романтизму. Власне історизм “Тараса Бульби” лише у героїкопафосному відтворенні минулого, у сприйнятті того романтизму, […]...
36. Твір на тему: “Тарас Бульба – народний герой” Тарас Бульба – це головний герой однойменної повісті “Тарас Бульби”, яка була написана Миколою Гоголем. У цій повісті головний герой представляється як повністю позитивний персонаж з точки зору народу, який веде свою національно-визвольну боротьбу. Тарас Бульба був розумним, сміливим, вмілим в бою і справжнім лідером, який міг організувати козацьке військо, яке складалося з різних суперечливих […]...
37. Тарас Бульба – уособлення українського козацтва (за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба”) “Думаєте, є що-небудь у світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь, “Тарас Бульба” 1835 р. побачила світ збірка повістей М. Гоголя “Миргород”. Більшість із тво­рів була присвяч. ена зображенню безбарвного і пустого провінційного існуван­ня. Завершує цю збірку героїчна повість “Тарас Бульба”. Таке поєднання творів під однією обкладинкою не було випадковим. Адже Гоголь давнину пов’язує із […]...
38. Тема твору: Значення творчості Гоголя для російської літератури Нещадна правда, сказана Гоголем про сучасному йому суспільстві, гаряча любов до народу, художнє досконалість його добутків – все це визначило ту роль, що зіграв великий письменник в історії росіянці й світовій літературі, у твердженні принципів критичного реалізму, у розвитку демократичної суспільної самосвідомості. Опираючись на творчі завоювання своїх славних попередників (Фонвізіна, Грибоєдова, Крилова, Пушкіна), Гоголь прокладав […]...
39. Образи матері й дитини у творчості Т. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка тамує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...
40. Образи матері й дитини у творчості Т. Г. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...