Твір з української мови: “Слово – лінгвосфера Землі”
З перших хвилин існування людини, з перших днів, коли ще немовля лежить у колисці, батьки вже розмовляють з ним. Вони звертаються до дитини пестливими ніжними словами. Вони втішають її, передаючи свою любов та турботу теплими словами, вони радіють разом з дитиною, коли вона посміхається, висловлюючи свою радість знову ж таки словами. Маля відповідає батькам поки незрозумілими звуками, але це його перші спроби вимовити слова. Величезна радість приходить у родину, коли дитина починає вимовляти свої перші слова, якими найчастіше всього бувають
І це справжнє диво, диво спілкування мовою, яке на нашій планеті даровано лише людині. Тільки людина має змогу розповісти іншій про різні випадки у своєму житті, про свої сподівання та мрії, поділитися горем чи радістю, поспівчувати та й взагалі, повідати усе, що заманеться. Своє емоційне забарвлення, свою душу має кожне слово, з яким ми звертаємось до своїх співрозмовників. Тому дуже багато залежить від того, які саме слова ми вибираємо для спілкування, та чи вміємо ми ними користуватися, чи вміємо знаходити відповідні слова згідно з виниклої ситуації.
Окреме значення у нашому житті має художнє слово. Завдяки тому, що є люди, які володіють мистецьким даром, з’являються літературні твори. А завдяки літературним творам людина вчиться розуміти прекрасне, добре та вічне, завдяки їм підвищується культурний рівень окремої людини і усього суспільства.
Слово – це постійний супутник людини на протязі усього її життя. І лише від самої людини залежить, якими словами спілкуватися з іншими. Бо є такі слова, що допомагають знайти друзів, чи навпаки, такі, через які можна втратити найближчих людей. Тому наша мова вимагає від нас обережного ставлення до неї, вміння правильно користуватися нею у тому чи іншому випадку. І вже зовсім неправильно ми робимо, коли використовуємо грубі, образливі слова, навіть тоді, коли людина їх заслуговує. Ми забуваємо про те, що яке ми слово скажемо, таке до нас і повернеться, а тому треба уважно прислухатися не тільки до того, що кажуть і як розмовляють інші люди, але і до того, що говоримо і як розмовляємо ми самі.
Без слова людина не може жити, я к не може вона існувати без кисню, води та сонця. Воно є складовою життя будь-якої людини, воно є основним засобом спілкування людства, воно незамінне, як атмосфера на нашій планеті. Тому слово можна з впевненість назвати справжньою лінгвосферою Землі.