Твір з народознавства (Ірина Михайловсько. “Рушник”)

Схожі твори:

1. Український рушник (твір-опис) З давніх часів добрих гостей зустрічають в Україні хлібом-сіллю, які подають на рушниках, оздоблених чудовою вишивкою. Можна побачити рушники і на весіллі, рушниками прикрашають образи в хаті. Часто можна побачити портрет великого Кобзаря, прикрашений вишитим рушником. Вишивають в Україні на білому тлі, найчастіше червоними і чорними нитками, але можна зустріти і жовто-голубі орнаменти. Жовтий і […]...
2. Твір з народознавства «Рідна мова – неоціненний скарб» Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут, нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У ній відбивається і пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Могутність мови – це духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й […]...
3. “І на тім рушникові…” (Український рушник – поетичний символ) Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв’язували молодим руки. Дівчина починала вишивати рушник ще з дитинства. Рушниковий […]...
4. Рушник в українських обрядах та звичаях Рушник на стіні. Це давній наш звичай. Не було, здається, жодної в Україні оселі, котрої не прикрашати б рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше – обличчям оселі, відтак і господині. По тому, скільки і які […]...
5. Українсьний рушнин (твір-опис) З давніх-давен добрих гостей зустрічають в Україні хлібом-сіплю, які подають на рушниках, оздоблених чудовою вишивкою. Можна побачити рушники і на ве – і іллі, рушниками прикрашають образи в хаті. Часто можна побачити портрет ве­ликого Кобзаря, прикрашений вишитим рушником. Вишивають в Україні на білому тлі, найчастіше червоними і чорними нитка­ми, але можна зустріти і жовто-блакитні орнаменти. […]...
6. Український вишитий рушник Український вишитий рушник символізує гостинність, доброзичливість, чистоту почуттів, безмежну любов до своїх дітей. Він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Рушник уособлює не лише естетичні смаки українців, але є також своєрідною візиткою, а точніше – обличчям оселі, а відтак і господині. Колись казали, що дівчина, котра вишиє в житті хоч один рушник, не може […]...
7. Український рушник І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. А. Малишко Український рушник – це не просто вишитий шматок полотна, як можна бу­ло б подумати. У народі раніше говорили: “Хата без рушників – як родина без дітей”. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глиби­ну […]...
8. Сочинение народоведения (Ирина Михайловская “Рушник”) Наши предки любили украшать свое жилье: расписывали выбеленные стены и печи, вырезали ложки, ставни, рисовали иконы, плели кружева, вышивали рушники, рубашки, наволочки. Женщины всю жизнь сопровождали цветами – живыми, засушенными, нарисованными, вышитыми. Большую ценность в каждом доме имели вышитые рушники. Ими украшали окна и двери, так они должны были оберегать жилище от домовых. Часто на […]...
9. Твір на тему: “Ім’я Ірина” Кожне ім’я прекрасно насамперед тому, що його носить певна людина, яка володіє унікальними і неповторними якостями. Не існує імен без історії, без відомих особистостей, які його носили. Немає такого імені, людину з якою не можна було б полюбити або почати поважати всією душею. Кожна людина, яке ім’я у неї не було б, має повне право […]...
10. Твір на тему: “Про ім’я Ірина” Єдине, в чому Ірина ніколи не сумнівається, так це у своєму вмінні давати корисні поради. Поступово вона приходить до зовсім очевидного висновку, що повинна стати лідером, так як вміє керувати людьми. Вона аналітик, здатний скласти план дій на будь-який термін. Зауважимо, що, володіючи характером “золота середина”, зовнішньої чарівністю, жіночністю і привабливістю, терпінням, бажанням обходитися без […]...
11. Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) Вечорами в хаті Малишків бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Вона чарувала малого хлопця і навівала незвичні для нього почуття. Вона відкрила малому Андрію чарівний світ народних звичаїв та пісень. Мати стала для хлопця провідником до царства пісенності та щирих людських взаємин. Від матері у нього – любов до народних мелодій і рідного слова. […]...
12. Український рушник (твір-розповідь) Український рушник споконвіку був символом України, як і калина, і верба, і українська пісня. Але українських народних пісень уже мало співають. На вербах, що ростуть уздовж річок, хлопчиська влаштовують “тарзанки”, з яких стрибають у воду. А рушник – це просто кусок білого полотна з вишитими на ньому птахами і квітами… Нещодавно я була на весіллі […]...
13. Символ життя й Батьківщини (за поезією А. Малишка “Пісня про рушник”) Поезія А. Малишка “Пісня про рушник” нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу: Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. […]...
14. Про квітку папороті (твір з народознавства) Про квітку папороті (твір з народознавства) Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті раптом з’являється пуп’янок, який на […]...
15. Твір про рушник Із давніх-давен зверталося людство в піснях і молитвах, віршах і поемах до своєї берегині – до матері, уславлюючи її благословенне ім’я; Мати дарує людині життя, надихає на добрі справи, віддає тепло своєї душі і безмежну любов. її мудре слово допомагає долати труднощі. Твори Андрія Малишка про матір – «Пісня про рушник», «Не стій, мати, коло […]...
16. Скарби України (твір-розповідь з народознавства) Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам’ятки архітектури минулого століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Саме в XІ-XVІІІ століттях великого розквіту Досягай всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря та Софійського собору в […]...
17. Диво-цвіт барвінок (Твір з народознавства) Одного разу під час прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідому мені рослину. Спочатку я чомусь подумала, що це лікувальний засіб, але потім зрозуміла, що помилилася. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов’язано багато народних звичаїв. Наприклад, мене зацікавило те, що барвінок зберігає зелений колір листя навіть під […]...
18. Рослинний світ України (Твір з народознавства) Неможливо навіть уявити, яке різноманіття трав і квітів існує в українській флорі. Рослини чарівним килимом покривають ліси, гори, узлісся, береги річок, роблячи наші краєвиди одними з найкрасивіших в Європі. Серед цього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи – славний барвінок. Це надзвичайно цікава квітка. […]...
19. Улюблені рослини – символи (твір з народознавства) Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де ти народився. Чи можна уявити наш край без верби над ставками, калини в лузі, тополі край дороги, соняшника в городі? Звичайно, ні. Верба, калина, тополя, соняшники – це одвічні українські символи. Так, наприклад, червона калина – це символ краси. Дуже часто я чую, як нашу […]...
20. Твір з народознавства. Українські народні пісні Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. Обрядові пісні, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, частушки – такі основні її види. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До пісні звертаються за найрізноманітніших життєвих […]...
21. Твір з народознавства Усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. Священні дуби росли, як правило, на берегових кручах. їх було видно здалеку. І досі Дніпрові води вимивають з ліску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що […]...
22. Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з […]...
23. Твір з народознавства: Вінок Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця. На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, любисток, зілля, яке мало силу проти «чортовиння» й оберігало від усякої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку. Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних із вінком: […]...
24. Твір з народознавства «Українська писанка» Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не простими малюнками, а таємничими знаками, пов’язаними […]...
25. Твір-розповідь з народознавства «Скарби України» Серед багатої культурної спадщини нашого народу особливе місце займають пам’ятки архітектури кінця ХУП-ХУПІ століття, на яких позначилося піднесення національної свідомості українського народу. З того часу до наших днів залишилися прекрасні архітектурні пам’ятки – величні ансамблі Києво-Печерської лаври. Софійського та Видубецького монастирів у Києві, Михайлівський і Вознесенський монастирі в Переяславі-Хмельницькому та інші. До складу цих ансамблів, […]...
26. Твір з народознавства «Намисто з коралів» Якось у бабусиній скриньці мою увагу привернули два разки – червоний і білий. Бабуся взяла ці разки, приміряла мені і розповіла дуже цікаву історію. Ще на початку минулого століття в українському селі не було жодної, навіть найбіднішої дівчини, яка б не мала хоч одного разка коралів, або, як їх ще називали, «доброго намиста». Дівчата-отримували цю […]...
27. Синівська любов у “Пісні про рушник” А. Малишка Андрій Малишко, за спогадами його друзів та близьких, був дуже запальною людиною, темпераментною та іноді гарячкуватою. Проте він не терпів несправедливості, хитрощів, лукавства. Сам Андрій Малишко не лукавив за життя, був відкритим і чесним з людьми. Не лукавив поет й у своїх творах. Читаючи твори Андрія Малишка, ми насолоджуємося чистою виразною мовою, яскравими образами, а […]...
28. Твір з народознавства «Про квітку папороті» Легенда розповідає, то квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті рантом з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися вгору. […]...
29. Твір з народознавства «Африканські прислів’я» Своєрідний світ, відтворений у прислів’ях африканських народів Африканці завжди надавали великого значення красі й мудрості прислів’їв та приказок, вірили в їхню необхідність: «Розмова без приказки – м’ясо без солі», «Прислів’я в розмові – як солодкий мед в глечику», «Хто зрозумів прислів’я, той мудрий». Саме в прислів’ях та приказках виявляється народна мудрість, національні риси того чи […]...
30. Пісня про рушник А. Малишка гімн материнській любові Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності. Гімном материнства називають величну поезію А. Малишка “Пісня про рушник”. Ця поезія […]...
31. Твір з народознавства: Волошка-васильок Серед золотого моря жита дивиться в небо своїми блакитними очима струнка квіточка волошка. Це однорічна рослина, сіропухнаста з прямостоячим стеблем висотою до 60 см. Якщо уважніше розглянути квіточку, то окремі пелюсточки здаються п’ятизубчастими зірочками – краплинками безмежного неба. Існує легенда про цю незвичайну рослину. У сиву давнину святий Василь Великий, полюбляючи квіти, ретельно прикрашав ними […]...
32. Твір з народознавства: Обжинки Обряд обжинків відзначав український народ давно, продовжує відзначати і в наш час. Недарма останній місяць літа на Україні називають серпнем. З приходом серпня для серпів і кіс було завжди багато роботи. Завершували жнива, збіжжя звозили на токи, готувалися до обмолоту. Живе у народі гарний звичай проведення обжинкових свят. У день завершення косових хліба господарі залишалися […]...
33. Твір з народознавства: Гереженівка Час будівництва першої Різдво–Богородицької церкви в Гереженівці невідомий. Краєзнавець Л. Похилевич припускає, що це був 1783 рік. Напевне, церква побудована таки в кінці 18 століття, бо достеменно відомо, що на початку 19 ст вона існувала і в 1806 році її притч складався з трьох осіб: священика, паломника і паламаря. До другої половини 19 ст церковна […]...
34. Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого. Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домів­кою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. […]...
35. Твір з народознавства: Вишиванка Вишивана сорочка – улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу. Для вишивання потрібні нитки «муліне». Їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід […]...
36. Твір з народознавства. Великдень …З діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «Христос воскрес!» Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «Христос воскрес! Воістину воскрес!» Вийнято найкращий одяг. Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – […]...
37. Твір з народознавства: Квітка Папороті Є рослини, що овіяні легендами, повір’ями. Саме до таких належить і папороть, яку часто можна зустріти, блукаючи під тінистими розлогими деревами. Рослина має велике листя темно-зеленого кольору, що розташоване на коротеньких товстих черешках. У народі існує повір’я, що в ніч на Івана Купала папороть квітне маленькими квіточками, що горять, як вогонь. Говорять, що треба зірвати […]...
38. Твір з народознавства: Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За далекими народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи. Сприяє добробуту, багатому врожаю. Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею «Писанка» є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба. Все зображено […]...
39. Твір з народознавства: Дуб – усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною; користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. І досі Дніпрові води вимивають з піску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс величезний дуб, який мав особливе […]...
40. Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й […]...