Улюблені рослини – символи (твір з народознавства)

Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де ти народився.

Чи можна уявити наш край без верби над ставками, калини в лузі, тополі край дороги, соняшника в городі? Звичайно, ні. Верба, калина, тополя, соняшники – це одвічні українські символи.

Так, наприклад, червона калина – це символ краси. Дуже часто я чую, як нашу рідну мову називають калиновою. Значить, наша мова найкраща у світі. А от тополя – це все одно, що струнка дівчина. Соняшники – це наші сонечка. Ідеш між ними, душа твоя зігрівається їхнім теплом. Вони легким

своїм полум’ям наче окрилюють тебе.

Верба, білокора верба. Це ніжність, чистота. Кажуть, де росте верба, вода дзеркальна. Наша вербиченька очищає, фільтрує водичку. У тій водичці і рибкам добре живеться. Прекрасний вишневий цвіт – це наша Україна-ненька.

Як їх багато, словесних образів-символів!.. Вони характеризують український народ. Символи, звичаї, традиції, рідна мова, мамина пісня, бабусина казка – це корені народу. Від них віє душевністю, теплом, добром і ласкою. Вони вселяють віру й надію.

Я дуже хочу, щоб ми повернулися всім серцем до краси людської. Тоді наші душі стануть чистішими.






Аналіз вірша довкола жовтий вечір.
Улюблені рослини – символи (твір з народознавства)