Твір з народознавства: Дуб – усім деревам дерево

Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною; користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. І досі Дніпрові води вимивають з піску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств.

Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс величезний дуб, який мав особливе пошанування від наших предків-язичників. До цього дуба приносили в жертву півнів, шматки хліба, м’яса «і що має кожний, як того вимагає від нього звичай».

Довкола дубів відбувалися ігри, що супроводжувалися спеціальними піснями. Цей обряд символізував розквіт природи, початок літа. Оспіваний у народних думах та піснях дуб був символом молодого козака:

Чом дуб не зелений?

– Лист хмара прибила;

Козак невеселий –

– Лихая година.

Нині на Рівненщині в урочищі Юзефине є дуб, якому понад 1300 років.

Опалений блискавицями, овіяний вітрами віків, цей велетень ще плодоносить. Мабуть, під тихий шелест його листя гарно думати про минуле і прийдешнє нашого народу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір з народознавства: Дуб – усім деревам дерево