Home ⇒ 📕Твори-розповіді ⇒ Твір-розповідь. Вечірня зірка
Твір-розповідь. Вечірня зірка
Ще одна зірка зірвалася, прокотилася над обрієм, зачепивши своїм довгим хвостом верхівки дерев і упала в безвість. А скільки їх на небі, маленьких і великих. Спробуй-но, порахуй… Небо стоїть над землею бездонне і чисте, всіяне яскравими діамантовими зорями. Вони розлітаються яскравими бризками, спалахують, наче вогники, приваблюють до себе. Чорноока красуня-ніч гасить у вікнах вогні, заглядає у темні шибки, чи всі сплять…
Маленькій Наталочці аж ніяк не спиться. Бабуся ніяк не може її приспати:
– Бабусю, розкажіть мені казочку про
Наталочка зручніше вмощується на ліжку і довго дивиться на бабусю, і старенька відразу перестає сердиться, що дитя так довго не спить. Погладила онуку по голівці та почала тиху оповідь:
“Називають її люди вечірньою. Було це дуже давно. Жила в одному селі дівчина. З личка дуже красива, а жилось їй бідно. Багато хлопців на неї задивлялись, а вона любила тільки одного. Та бідний був хлопець. Пішов він на заробітки і довго не повертався. Зажурилася дівчина. Вийде ввечері, коли зійде місяць, заквітчається червоною калиною, як при милому, і йде на берег
Велике кохання зробило її найкращою, найяскравішою серед усіх зірок. Сходить вона найпершою, разом з місяцем, і завжди, кожної пори року, біля нього. Назвали її люди вечірньою, або дівич-зорею. Сходить вона ранесенько, вмиється росою-сльозою та й задивиться на якусь дівчину, що чекає милого…”
А Наталочка давно вже спить, заколисана бабусиною казкою. І сниться їй, що та найкраща зірка кличе її до себе, усміхається їй, простягає до неї свої прозорі руки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі твори:
- Вечірня година, твір-розповідь Вечір… Зимовий чи літній, весняний чи осінній, кожен вечір – це нова казка, неповторна своєю чарівністю. Ось сонечко котиться за обрій. На нього можна вже дивитись. Воно схоже на велику червону зірку. А навколо нього – різнобарвні хмарки. Просто диво! Сонечко вже за обрієм. Тільки неслухняні промені ніяк не вгомоняться: то один вискочить, то другий, […]...
- Святвечір, твір-розповідь На небі сходить вечірня зірка, символізуючи початок чудового дійства напередодні Різдва. Вся родина збирається в святково прибраній хаті. Смачно пахне пирогами і кутею з медом. А ще морозом від внесеного житнього снопа, який називається Колядою або Дідом – домашнім богом, який обіцяє хороший урожай. Родина сідає вечеряти. Спочатку куштуємо кутю, а потім – голубці, вареники, […]...
- Козацький дуб. Твір-розповідь Улітку ми всією сім’єю побували на Запорожжі, в заповіднику Верхня Хортиця. Багато чого цікавого про часи козацької слави дізналися ми в музеї. Та найбільше мене вразив величезний старий дуб, який було дбайливо огороджено. Певно, про жодне з дерев в Україні не складено стільки легенд, як про дуб, що у Верхній Хортиці. І не тільки через […]...
- Зірка (переказ) Взвод розвідників вступив на село. Це була звичайна західноукраїнська село. Командир розвідників лейтенант Травкін думав про своїх людей. З вісімнадцяти колишніх, перевірених бійців у нього залишилося всього дванадцять. Решта були тільки що набрані, і які вони будуть у справі – невідомо. А попереду була зустріч з противником: дивізія наступала. Травкіна у вищій мірі були властиві […]...
- Жертва вечірня (переказ) Дощовим листопадовим ввечері 186 р. в Петербурзі Марія Михайлівна – двадцятитрирічна багата вдова гвардійського ад’ютанта – починає вести інтимний щоденник, щоб розібратися у причинах своєї постійно поганого настрою. З’ясовується, що чоловіка вона ніколи не любила, що з сином, трирічним “кислим” По-лодькой, їй нудно, а столичний світло не надає ніяких розваг, окрім виїздів в Михайлівський театр […]...
- Твір-розповідь з елементами опису: Сорока Я люблю спостерігати за тваринами в лісі, або зоопарку. Вони дуже смішні, і деколи можна побачити забавні сюжети навіть на дворі, або на вулиці. З вікна нашої кухні добре видно двір і велика калюжа, що залишилася після дощу. Я інколи люблю стояти біля вікна і дивитися на те, що твориться у дворі. Одного разу я […]...
- Василь Стус – летюча зірка української літератури Тієї зірки не бачили, коли небосхил був захмарений і засліплений сезонними ліхтарями. Перед тінню мученика світ смирніє. Тінь даленіє, знайомі риси розпливаються, і на їх місці згущуються образи вселенського страждання, що нас єднає на гіркій землі. Вістка про табірну смерть Василя Стуса вразила, як грім. 5 вересня 1985 р. про неї повідомили всі радіостанції світу. […]...
- Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка […]...
- Твір-розповідь про випадок з життя. Про безстрашного Халимона Я дуже люблю свого кота Халимона. Він дуже спокійний, любить муркотіти. І танцювати він любить, і високо підстрибувати вгору, особливо коли треба дістати шматок ковбаси. Якось ми з Халимоном пішли на прогулянку, і щойно вийшли з будинку, як побачили, що на нас біжить велетенський пес, висолопивши язика, а за ним його хазяїн з повідцем і […]...
- Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” Та “Вечірня година” Леся Українка була надзвичайно чутливою людиною. Свої почуття вона намагалася передати через поетичні твори. Так у вірші “Зоряне небо” поетеса розповідає про красу весняного нічного неба. Зорі бачать усе, що вночі ми не можемо побачити. Вони світять лагідним, теплим, але водночас величним сяйвом: вони і беззахисні, і сильні. Я думаю, що Леся Українка порівнює у […]...
- Твір-розповідь про кота Я хочу розповісти вам про кота. Нещодавно я був у гостях, там і побачив цього пухнастого мурчика. Він мені дуже сподобався, незважаючи на те, що такого нахабного кота я ще не бачив у житті. Господарі звуть його просто Сірий або Сіренький за попелястий, навіть сріблястий, колір його шубки. Це жвавий, неначе м’ячик, молоденький звір. Мабуть, […]...
- Твір-розповідь (замітка в газету). Медсестра Тетяна Спливатимуть роки, але ніколи події страшної і кривавої Великої Вітчизняної війни не перестануть нас вражати самовідданістю і жертовністю людей, які наближали День Перемоги. Сьогодні до нас у весняний передсвятковий день завітали вони – суворі фронтовики. Паморозь лягла на їхні скроні, роки поорали зморшками мужні обличчя, але молодою залишилася душа. Після бурхливих привітань слово надили Івану […]...
- Твір-розповідь про бабусю Мою улюблену бабусю звуть Галина Миколаївна. Вона мати моєї мами. Бабусі вже шістдесят шість років, тому вона на пенсії. В минулому моя бабуся працювала бухгалтером на різних фабриках. Вона дуже розумна, добре знає математику. Іноді бабуся навіть допомагає мені вирішувати шкільні завдання. Моя бабуся середнього зросту, худорлява. Волосся у неї сиве, але вона підфарбовує його […]...
- Мої шкільні друзі (твір-розповідь) У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з […]...
- Дворняга на крижині (твір-розповідь на морально-етичну тему) Кінець лютого здивував морозами. Спочатку майже добу йшов сніг, а назавтра ііого наче й не було – розтав. Проте ввечері температура знову різко знизилася. !а кілька днів наша річка вкрилася льодовим панциром. Лід був ледь шорсткий, гак і приваблював ступити легковірну людину на рівну поверхню. Але люди розуміли підступність льоду. Він був тонкий, і мови […]...
- Твір “Розповідь будинку” Кажуть, що дома бувають різні. Багатоквартирні висотки і одноповерхові будиночки, красиві палаци з вигадливою обробкою і прості, з вигляду непоказні, будови. Я ж звичайний, чотириповерховий будинок. У мене навіть ліфта немає. “Робота” у будинків теж різна – у деяких люди працюють і навчаються, інші використовують під магазини. Мені ж дісталася найважливіша – у мені живуть […]...
- Український рушник (твір-розповідь) Український рушник споконвіку був символом України, як і калина, і верба, і українська пісня. Але українських народних пісень уже мало співають. На вербах, що ростуть уздовж річок, хлопчиська влаштовують “тарзанки”, з яких стрибають у воду. А рушник – це просто кусок білого полотна з вишитими на ньому птахами і квітами… Нещодавно я була на весіллі […]...
- Твір-розповідь: Випадок у лісі Влітку я з батьками відпочивав на базі відпочинку в лісі біля річки. Наш будиночок знаходився серед сосен, їх «лапи» заглядали в наші вікна, і це було весело. Виглянувши рано вранці у вікно, я іноді бачив рудих білок, що перескакують з сосни на сосну. Якщо вони були голодні, то опускалися на землю, тому що люди підгодовували […]...
- Твір-розповідь на морально-етичну тему з власного досвіду, з обрамленням КІм і якиМ бути. Кожна пора року приносить свої турботи. Під час ожеледі ми боїмося впасти; у снігові замети починаються перерви з транспортом, а восени багато листя; влітку, трапляється, не знаєш, куди сховатися від спеки, і, звісно ж, набридливі дощі, хоча і вносять якусь різноманітність у наше життя, втішають мало. А що казати про людину, […]...
- Медове дерево, твір-розповідь Улітку найулюбленішою справою для мене є допомога дідусеві на пасіці. Хто не любить з нас поласувати медком? У липні маленькі бджоли-трударі збирають нектар з жовтуватих суцвіть, схожих на вітрила. Турботливо несуть його у вулики. Дідусь розповів мені, що саме липовий мед вважається найсмачнішим, найкориснішим. Люди здавна користувалися його лікувальними властивостями. За цей природний дар липу […]...
- Мурчик, твір-розповідь У найзатишнішому куточку нашої трикімнатної квартири на різнокольоровій підстилці лежить улюбленець родини – кіт Мурчик. Частенько спостерігаю за поведінкою тварини, яка може бути і сумною, і грайливою, навіть виступати в ролі синоптика. А зараз він вирішив спочити після довготривалого сидіння на підвіконні та біганини за бантом на ниточці. Примруживши очі, закривши пухнастою лапкою ніс, злегка […]...
- Святковий букет. Твір-розповідь Завтра в моєї матусі день народження. Звичайно, я вже приготувала подарунок. Але до подарунка ще потрібно мати гідний букет квітів. Щоб підібрати букет для матусі, я навіть перечитала одну зі своїх улюблених книжок, яка називається “Квіти у вашому домі”. Поради, які я знайшла в цій книжці, були цікавими, але не дуже корисними. Наприклад, цілий розділ […]...
- Пожежа, твір-розповідь У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а на сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. «Пожежа! Пожежа! До мене!» – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]...
- Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити дерево, побудувати будинок і виростити дитину. Про будинки й дітей мені ще, мабуть, ранувато думати. А ось про дерева… Я не розумію, як можуть деякі хлопці обламувати на деревах живі гілки, калічити кущі. Ще коли я був зовсім маленький, […]...
- Твір-розповідь «Дивовижна русинка Роксолана» У великому сузір’ї діячів культури рідного народу пломеніють незгасним вогнем яскраві зірки. Серед них – дивовижна русинка Роксолана, що ніжною, тендітною рукою відводила хмари завойовників від отчого краю. У 1320 році потрапила в татарський полон п’ятнадцятилітня донька рогатинського священика Настя Лісовська. Її було продано в рабство, і вона потрапила в гарем турецького султана Сулеймана. Вже […]...
- День звільнення Харкова (твір-розповідь) Я йду алеєю з трьома червоними гвоздиками в руках. Повз мене проходять люди, молоді і старі, веселі і смутні, й усі вони несуть квіти. Алея довга, з боків її вишикувалися високі дерева. Мені здається, що я потрапила у великий коридор із блакитною стелею – небом. І все це якесь урочисте: і небо, і сонце, і […]...
- Твір-розповідь за спостереженнями в природі План 1. Фарби осінньої палітри. 2. Який із осінніх кольорів нагадує золото? 3. Чому осінь у такий період називають золотою? 4. Які червоні кольори горять в осінньому золоті? Зразок Золото осені Вкривається багрянцем клен. У нього прямий і тонкий стовбур. У різні боки розкидав клен своє пружне гілля. Листя в нього красиве, візерунчасте, велике, ніби […]...
- Повінь (твір-розповідь з обрамленням) і Того літа у горах бушували зливи. Вони змивали все на своєму шляху і несли свою здобич у Дністер. На протилежних берегах Дністра стояли люди з гаками на довгих дерев’яних палицях… Вони вже врятували чоловіка, що плив на залишках дерев’яного даху, витягнули ще живе порося, виловлювали переляканих котів і собак, навіть курей, які перелітали з […]...
- Твір-розповідь «Святкова ялинка» Вона росла у дрімучому лісі. У неї були сусіди: берези, осики та маленький кущик брусниць. Під нею бігали зайці, їжаки, вовки. Над нею літали синиці, сороки, омелюхи. Дятел пригощався її шишками. Прибігала білочка – і теж ласувала смачними зернятками. Берези, осики рояться морозу. Узимку нема на них жодного листочка. А ялинка в мороз зеленіша, ніж […]...
- Я хочу розповісти вам (твір-розповідь) Я завжди мріяв мати собаку і з заздрістю дивився на хлопців з нашого двору, що виходили на прогулянку зі своїми чотириногими друзями. Не раз просив батьків купити собаку, однак мама пояснювала, що наша квартира дуже мала, щоб тримати таку тварину. “Вистачить з нас і рибок, тим більше що, крім мене, у нашій родині ніхто про […]...
- Твір-розповідь «Чарівний світ Катерини Білокур» Картини Катерини Білокур дивовижні. На них буйно квітнуть мальви, жоржини, красолі, маки, волошки, материнка. Ціле царство барв. Л вчителем Катерини Василівни була природа. Про це писала сама художниця: «Я на матір-природу дивилась і в неї училась. Там цвіте квіточка синя, а там – жовта й червона, там кущик травиці, гілка калини схилилась, а над нею […]...
- Як я впіймав карася (Твір-розповідь про випадок із життя) Торік літом я відпочивав у селі разом із татом. Це невелике село розташоване на крутому березі Десни. Якось тато розбудив мене вранці й запросив, як тут звикли казати, “на риби”. Ми зібрали наші рибальські снасті й пішли до річки. Там ми сіли в човен. Тато попросив сісти на весла й розпустити вудку, поки він приготує […]...
- Твір розповідь з власного досвіду Неопалима купина Ще в сиву давнину на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди. Жили мирно і щасливо, аж поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали люті вороги, але щоразу підіймалося з руїн село. Якось зненацька наскочили ординці, спалили хати та повели всіх людей у полон. […]...
- Як ми потрапили під грозу (Твір-розповідь про випадок із життя) Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя. Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу. Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що […]...
- Щасливий день мого життя (твір-розповідь) Эй, кошка, без тебя мне все не мило! В моей душе останешься навеки. Ты пробуждаешь нежность в человеке. Парвин Этесами У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як […]...
- Каштани в нашому дворі (твір-розповідь) Я живу у великому місті, але в невеликому будинку (лише два поверхи), із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з’явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до […]...
- Допомога, твір-розповідь Якось довелося мені спостерігати таку сцену. По перону, спираючись на палицю, повільно йшла бабуся. Видно було, що в неї хворі ноги. А тут ще й важка валіза в руках. На блідому старечому обличчі – терпіння й втома. Праворуч і ліворуч бабусю обминав потік поспішаючих, стурбованих людей. Але ось до старенької підбігла дівчинка дванадцяти – тринадцяти […]...
- Боровичок, твір-розповідь Восени ми з дідусем полюбляємо ходити збирати в лісі гриби. Приємно йти осіннім лісом, де під ногами багато опалого листя, в якому ховаються гриби. Гриби треба вміти збирати, а також знати, які гриби їстівні, а які ні. Я знаю багато їстівних грибів: опеньки, лисички, маслюки, боровики та інші. Найбільша радість для грибника, коли він у […]...
- Золоте поле, твір-розповідь Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
- Твір розповідь: Що засмучує мене у ставленні людей до природи Тропічні острови довкола Бар’єрового рифу в Австралії завжди надзвичайно тарні. Світло-зелені води мілких заток теплі кожної пори року, а поміж кораловими підводними заростями живе багато різноманітних морських істот. Підпливши до рифу, мати-кит скоро знайшла протоку до мілкої лагуни. Поволі пропливла крізь нечисленні зарослі коралів і заспокоїлась: тут маля вже буде безпечне від зажерливих акул. Вода […]...