Святвечір, твір-розповідь

На небі сходить вечірня зірка, символізуючи початок чудового дійства напередодні Різдва.

Вся родина збирається в святково прибраній хаті. Смачно пахне пирогами і кутею з медом. А ще морозом від внесеного житнього снопа, який називається Колядою або Дідом – домашнім богом, який обіцяє хороший урожай. Родина сідає вечеряти.

Спочатку куштуємо кутю, а потім – голубці, вареники, смажену рибу, капусту – все, що готувала матуся напередодні, а запиваємо узваром. Ми, діти, пам’ятаємо, що під час вечері виходити з-за столу не годиться, розмовляти багато теж не можна.

Тому пильно спостерігаємо за батьками, запам’ятовуючи кожну подробицю святкування народження Бога Передвічного. Бо відчуваємо обов’язок збереження народних традицій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Святвечір, твір-розповідь