Твір-роздум: “Всі ми люди”
Всі ми – люди. Що це означає? З біологічної точки зору, ми належимо до загону ссавців під назвою Homo sapiens. Однак, крім біологічних властивостей, ми володіємо багатьма іншими – тими, що відрізняють нас від тварин. І найголовніша серед цих “людських” ознак – наша “соціальність”, потреба в різноманітних зв’язках з іншими людьми. Іншими словами, давним-давно доведено, що людина може існувати і розвиватися тільки серед собі подібних, тільки активно взаємодіючи з ними.
Виходить, що ми надзвичайно потребуємо один одного. І дійсно,
Але, задумайтесь – нам необхідні і лікарі, які щодня рятують життя, і вчителі, що дають нам освіту, і продавці, у яких ми щодня купуємо продукти, і ті, хто ці продукти виробляє. І такі невидимі, але дуже міцні нитки різноманітних зв’язків обплутують не тільки жителів одного міста або країни. Якщо
Якщо чесно, то це відкриття приголомшує! І мимоволі задумаєшся над вірністю відомого вислову про те, що всі люди – брати. А в ньому йдеться не тільки про соціальну необхідність одного в одному: хто нас буде годувати, одягати, вчити та інше.
Люди потрібні один одному, насамперед, в психологічному, моральному, душевному плані. Нам потрібне спілкування, відчуття того, що ти не один, що хтось, хай і зовсім чужа людина, може протягнути тобі руку допомоги в скрутну хвилину. Більше того, якщо задуматися, то всі наші досягнення мають сенс тільки в людському суспільстві. Навіщо добиватися чогось, розвиватися, якщо ти один? Я думаю, людина, що знаходиться в соціальному вакуумі, у якої не буде подібної потреби просто перестане відчувати себе людиною.
Який же висновок можна зробити з того, що “всі потребують один одного”? На мій погляд, він однозначний – відчувати необхідність в інших щомиті, усвідомлювати інших людей як найбільшу цінність. А це значить, потрібно цінувати і піклуватися про оточуючих, намагатися бути уважним і чуйним. Розуміти, що немає чужої біди, і всяка біль, так чи інакше, обов’язково стосується кожного з нас. І якщо ви вивільните небагато часу і протягнете руку допомоги нужденному, то й самі, на моє глибоке переконання, ніколи не залишитеся без людської допомоги і підтримки – найголовнішого, що підтримує нас у цьому світі. Адже – всі ми люди.