Твір-опис за картиною невідомого художника “Козак Мамай”
Картина “Козак Мамай” намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин.
На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог.
Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино пити. Позаду нього стримить увіткнутий у землю
Вдягнений Мамай, як і личить козакові, в широкі шаровари і жупан.
Степ мовчить, тихо навкруги – козак думу думає. А налетить вітер, зворухне оселедцем на козачій голові, розгорне пишні вуса. Стрепенеться Мамай і заграє на своїй бандурі:
Надія в мене певна – мушкет-сіромаха
Та ще не заржавіла шабля – моя сваха.
Ніякий ворог не міг злякати його, бо був він, як оповідають легенди, ні для кого не зборимим. Тільки свисне його шабля – так і покотяться голови нападників.
Історія свідчить, що саме цього козака на Запоріжжі ніколи не було. Але були тисячі до нього подібних.
У Мамаї відтворено збірний образ козацької України. Такі картини були здавна популярними в народі, ними прикрашали селянські хати.
Схожі твори:
- Твір за картиною «Козак Мамай» Картина «Козак Мамай» намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. На передньому плані цього твору ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог. Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця. […]...
- Твір на тему: “Опис картини “Козак Мамай” Картина невідомого художника “Козак Мамай” була намальована понад три століття тому. З того часу полотно невідомого художника не один раз надихало на створення подібних творів образотворчого мистецтва. На передньому плані картини “Козак Мамай” ми бачимо козака, який розташувався відпочити під крислатим дубом, що стоїть посеред широкого українського степу. Неподалік від козака спокійно стоїть його вірний […]...
- Козак Мамай (твір-опис за картиною) “Козак Мамай” – картина невідомого художника. На передньому плані ми бачимо портрет козака. Мабуть, він відпочиває після довгої дороги. Надворі вечір, тільки світла смужка над обрієм свідчить про те, що сонце сіло нещодавно. І степ вкриває синє вечірнє небо. Втомився козак, зліз з коня, прив’язав його до списа, сів на землю, підібгавши ноги, взяв у […]...
- Портрет Павла Полуботка. Твір-опис за картиною невідомого художника Українська земля завжди була багата на художньо обдарованих людей. На жаль, історія розпорядилася так, що до нас дійшло досить багато творів цих митців, але їхні імена та прізвища не збереглися. Саме завдяки невідомому митцеві ми маємо можливість дивитись на портрет Павла Полуботка. Близько двадцяти років Павло Полуботок очолював чернігівський полк. Можна припустити, що портрет був […]...
- Описание по картине неизвестного художника “Казак Мамай” Картина “Казак Мамай” нарисована более трехсот лет назад художником, чье имя не сохранилось. С тех пор много неизвестных художников из народа создали много подобных картин. На переднем плане мы видим казака, сидящего под широкополым молодым дубом посреди широкой степи. Вблизи Мамая стоит верный конь Вороной. Он пристально смотрит, не шелохнется, там, в степи, затаившийся враг. […]...
- Твір за картиною Мартиновича «Козак» На картині художника П. Мартиновича «Козак» зображено простого козака. Це кремезний, дужий чоловік з суворим виразом обличчя. Його вигляд свідчить про постійну готовність дати відсіч будь-якому ворогові України. У козака сірі, пронизливі очі, над ними нависли густі чорні брови, що суворо зведені. Гострий ніс, довгі вуса, опущені донизу. І найперша ознака справжнього козака – оселедець […]...
- Твір за картиною Кривенка «Їхав козак на війноньку» Тяжким було життя українського козака, який споконвіку воював то з татарами, то з турками, то з поляками, через що часто залишав домівку, родину. Тяжкою була доля й української козачки, матері, дружини або коханої дівчини, яких козак залишав заради боротьби за свободу рідної землі. Саме цій темі присвячена картина Михайла Кривенка «їхав козак на війноньку». На […]...
- Твір за картиною “Їхав козак на війноньку” М. І. Кривенка Важкий час змальовує художник у своїй картині. Це було коли українські козаки боролися з Кримським ханством. Тоді скрутно жилось українському народові. На картині відобразив художник літо, навкруги зеленіє степ, цвітуть квіти. Десь далеко горить багаття і йде дим – це були сигнали тривоги. Таким був своєрідний телеграф у козаків. За короткий час у всіх полках […]...
- Портрет Павла Полуботка (твір-опис за картиною) На картині роботи невідомого художника бачимо портрет Павла Полуботка, історичної особи, що жив у XVІІІ столітті і був чернігівським полковником, а потім гетьманом Лівобережної України. На портреті на темному тлі зображено кремезного чоловіка середнього віку з уважними і спокійними темними очима. У нього чорні брови, чорне волосся і довгі чорні вуса. Павло Полуботок одягнений в […]...
- Твір-опис за картиною О. Мурашка “Похорон кошового” О. О. Мурашко – український художник кінця XІX – початку XX століття. Для центральної постаті картини позував актор М. Старицький. У центрі цієї картини (1900) ми бачимо старого козака, що несе булаву – символ влади кошового. Ліворуч від нього – молодий козак, високий, кремезний, занурений у свої думки. Позаду несуть труну на дерев’яних ношах, чорний […]...
- Опис за картиною І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть лист турецькому султану” Російський живописець Ілля Юхимович Рєпін писав свою знамениту картину дуже довго. І, кажуть, нею він виразив народне вільнолюбство. Мені здається, художник не просто виразив – він оспівав вільнолюбство, прославив і козацьке молодецтво, і незломлений дух народу. У Запорозьку Січ прийшов лист – турецький султан пропонував запорожцям іти на службу до нього. От запорожці і вирішили […]...
- Козак Голота – герой народної думи Нещодавно я перегортав збірку народних дум. У них розповідається про боротьбу українського народу проти турків і татар. Про сміливих, хоробрих, винахідливих козацьких ватажків: Самійла Кішку, Морозенка, Богдана Хмельницького. Але найбільше мені сподобалась “Дума про козака Голоту”. В образі Голоти народ бачить свого товариша, друга, визволителя. Часто нападали на українські міста та села турки і татари, […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями” Серед видатних пам’яток давньоруської художньої літератури XІІ ст. почесне місце належить безсмертній повісті “Слово про Ігорів похід”. Багато художників ілюструвало цей твір. І В. О. Фаворський, і М. І. Пікова, і В. Г. Якутович. Але найкращою є картина художника В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями”. Вільно розляглося мовчазне ратне поле… Руські воїни […]...
- Козак Голота – оборонець рідної землі У XV-XVІІ століттях Україна відчувала на собі тяжкий гніт польської шляхти, стогнала від набігів турецьких і татарських завойовників. Багато лиха завдавали вони: грабували і спалювали населені пункти, вбивали мирне населення та гнали його у полон. Та ніколи не корився український народ лихим ворогам, мужньо бився з ними за свободу і честь рідної землі. Історія й […]...
- Твір-оповідання за картиною Михайла Дерегуса “Народження пісні” Струни мої золотії, Грайте ж мені стиха; Нехай козак-нетяжище Позабуде лихо. Лунають над степом чарівні звуки кобзи. Співає козак і пильно вдивляється вдалечінь, туди, звідки котить свої сивії хвилі Дніпро-Славута. Такі перші почуття викликає картина Михайла Дерегуса “Народження пісні”. Козацька тематика завжди привертала увагу художника, і вона була втілена у творах “Хмельниччина”, “Тарас Бульба на […]...
- Твір за картиною Дерегуса «Народження пісні» Лунають над степом чарівні звуки кобзи. Співає козак і пильно вдивляється вдалечінь, туди, звідки котить свої сивії хвилі Дніпро-Славута. Такі перші почуття викликає картина Михайла Дерегуса «Народження: пісні». Сумні думи стискають серце козакові. Взяв він кобзу, ніжно перебрав пальцями дзвінкі струни, і залунала пісняр в якій, мабуть, поєдналося все: і сум за рідною домівкою, і […]...
- Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Костецького “Повернення” Цю картину можна було б назвати “Зустріч”, можна було б – “Дочекалися”, а можна – “Щастя”. Справді, мить, показана художником, – це незабутні хвилини невимовної людської радості. На порозі квартири, де в розчинені двері виглядає жінка (мати? родичка? сусідка?), – троє: він, вона і хлопчик. Чоловік і татусь повернувся з війни! Він у військовому одязі, […]...
- Молодий український селянин (твір-опис за картиною) Картина “Молодий український селянин Кармалюк” виконана художником В. А. Тропініним в жанрі портрета. Світло падає на обличчя і одяг селянина. Ми бачимо молодого чоловіка, не козака, а саме селянина, бо він з традиційною українською селянською зачіскою, традиційними вусами. Очі селянина карі, волосся русяве – все звичайне, типове. Одягнений він у вишивану сорочку і свитку з […]...
- Твір-опис за картиною Т. М. Яблонської “Хліб” Ця картина створена 1949 року і зберігається у Третьяковській галереї в Москві. Це дуже жива картина, хоч, можливо, зображене на ній не зовсім сучасне. Та не в цьому річ. Художниця відтворила яскравий сонячний день у селі. Це дуже щасливий день – і це відчувається у яскравості картини. Вона золота: жовті, червоні фарби, яскраво-білі хустки на […]...
- Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі (“Ой Морозе, Морозенку…”) Україна відома своїми героями, вірними захисниками батьківщини. Одним із таких народних героїв є козак Морозенко. У пісні про нього “Ой Морозе, Морозенку…” описуються такі події. У Морозенка була мати – жінка, заради якої, передусім, він жив, про яку піклувався. Але він був змушений піти воювати, бо татари загрожували мирному життю його країни. Козацьке військо виступило […]...
- Могутні велетні (За картиною російського художника І. Шишкіна “Дуби”) Літнє сонце поступово підбивалося до полудня. Воно торкалося лагідним промінням вершечків дерев, далі стало проникати все нижче, сипнувши своїх іскор аж на нижнє гілля могутніх велетнів-дубів. І від цього листочки стали ніби прозорими від такої позолоти. Сонце по-приятельськи обняло могутні плечі богатирів, пробігло промінчиками аж до землі й ніби ненароком завмерло серед розмаїтості різнотрав’я: тут […]...
- Твір-опис за картиною С І. Свєтославського “Зима” Може, тому, що зима – моя найулюбленіша пора року, я зупинилася на описі цієї картини. …Зимовий день у селі. Сніг на дорозі. Сніг на дахах хаток, сніг і далі – то, мабуть, поле, вкрите білим снігом. Двоє саней, у які запряжені коні: в одні – двоє, в інші – один, стоять біля паркана. І двоє […]...
- Твір за картиною Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким» Полотно «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким» належить до батального жанру. Коли ми дивимося на що картину, перше, що впадає в око, – це дві постаті – Максим Кривоніс і Ярема Вишневенький. Максим Кривоніс нападає на польський табір, шаблею прокладає собі шлях до шатра Вишневенького. Ось її вже занесено над головою ката українського народу – […]...
- Твір-опис за картиною Н. А. Трутовського “Хворий” Проста селянська хата. Пічка, лавка і десь глибше ліжко під маленьким віконцем. На ліжку – хворий чоловік. Відчувається, що людина хвора тяжко, навіть безнадійно. Це відчувається і в тому, як прямо, наче мертвий, лежить цей чоловік. Це видно з фігури жінки, яка несе, мабуть, ліки хворому, а сама ледве стоїть на ногах, тримаючись рукою за […]...
- Їхав козак за Дунай Климовський Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не […]...
- Твір-опис за картиною Г. П. Світлицького “П. І. Чайковський на Україні” На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. (А може, це край лісу?) Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже недовго їм тремтіти на вітру, ледве утримуючись на гілках. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, ледве видно комірець білої сорочки і краєчок […]...
- Твір-опис за картиною Г. Світлицького “П. і. Чайковсьний на Україні” На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. (А може, це край лісу?) Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже листю недовго тремтіти на вітрі, ледве утримуючись на гілках. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, ледве иидно комірець білої сорочки і краєчок […]...
- Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Напровесні” Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Вона у природи навчалася поєднувати кольори та їхні відтінки, передавати на полотні світло-тіньові переходи. На картині “Напровесні” художницею зображено ранню весну. Природа пробуджується від довгого зимового сну. Затріпотіли від лагідного подиху теплого весняного вітерця гілочки молодих верб, що виросли […]...
- Твір-опис за картиною П. Д. Мартиновича. Портрет селянина Ф. Мігаля У Харківському музеї образотворчого мистецтва цей портрет вражає силою відтворення. Може, таке враження складається через те, що селянина XІX століття (а портрет написано 1880 року) ми уявляємо не зовсім таким. Портрет Ф. Мігаля міг би бути портретом мого сучасника. Отже, реалістичність і спадкоємність духу, мабуть, зупиняють, коли йдеш галереєю музею. Ось тільки вуса несучасні, та […]...
- Доля української жінки (твір-опис за картиною Т. Шевченка “Катерина”) У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, втілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. […]...
- Доля української жінки. Твір-опис за картиною Т. Г. Шевченка “Катерина” У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, утілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. […]...
- Народна пісня “Їхав козак за Дунай…” Українська народна лірична пісня. Задушевна, ніжна, сповнена світла й радості, інколи суму, щирих дівочих мрій і сподівань, які не завжди збувалися. Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай!” – Співається в одній із них. Чому ж, козаче, кидаєш ти свою любу, що шукаєш у далекому краю за тим широким повноводним Дунаєм? Куди плинуть твої думки […]...
- Твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юона “Березневе сонце” Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний] гай” І. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Худож-! ник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та […]...
- Твір за картиною «Портрет Павла Полуботка» Ім’я автора портрета Павла Полуботка не збереглося. Павло Полуботок – історична особа. Близько двадцяти років він очолював чернігівський полк. Портрет написано, мабуть, саме годі, бо біля його руки зображено пернач – знак полковницької влади. На картині ми бачимо людину середнього віку, з простим відкритим лицем. З-під високих чорних брів кудись вдалечінь дивляться темні очі. Невеселий […]...
- Твір-опис зовнішності людини за картиною до оповідання О. Донченка “Лісничиха” На ілюстрації змальовано початок зими. Пішов сніг. Він лежить пухнастою ковдрою на східцях, на діжці, гіллі дерев та кетягах горобини. Зраділа першому снігу і дівчинка. Вона вибігла надвір. її постать розміщена в центрі ілюстрації. Цю дівчинку охопило таке почуття радості, що вона вискочила з хати напівроздягнена. На ній блакитна спідничка, яку колише ледь помітний вітерець, […]...
- “Катерина” Т. Г. Шевченка (твір-опис за картиною) Геній Т. Г. Шевченка втілився не тільки у поезії, але і в живописі. Шевченківські картини заслуговують на увагу не менше, ніж його вірші. Мені подобається, як Шевченко намалював свою улюблену героїню – Катерину. Катерина – звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. Її голову прикрашає червона стрічка з квітами. Йде дорогою вродлива […]...
- Жанрова картина Івана Іжакевнча “Мама йде!” (твір-опис за картиною) Навіть не читаючи назви картини, можна здогадатись, кого бачать діти, намальовані на полотні крупним планом. Дівчинка і хлопчик, старша сестричка і молодший братик, здалека впізнали свою матусю, що повертається додому. Темні дитячі очі сяють радістю і любов’ю. Картина вся пронизана любов’ю: і любов’ю дітей до мами, і їх взаємною любов’ю, і любов’ю художника до своїх […]...
- Хата в літній день (твір-опис за картиною) Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, […]...
- Де козак, там і слава “Козак”, “козачина”, навіть “козарлюга” – так в Україні кажуть про мужнього, кмітливого та чесного чоловіка. Ось так славна історія нашої держави відгукнулась у сьогоденні. Дякувати Богові, нині старі добрі традиції повертаються. З’явилися на вулицях наших міст найсправжнісінькі козаки, одягнені в красиву форму, кінні та піші. Ці люди покликані боронити Україну від зовнішніх і внутрішніх ворогів. […]...