Твір на тему: “Хто із українців відомий за межами Батьківщини своїми винаходами”
Напередодні міжнародного свята – Дня космонавтики, корисно озирнутися і подивитися назад, щоб ще раз переконатися в тому, який великий внесок внесли українські вчені, винахідники і конструктори у світову космонавтику. Україна – держава з великими інтелектуальними можливостями. Сини України були в першій шерензі першопрохідців космосу.
У дореволюційний час, уродженець маленького українського провінційного містечка Короп на Чернігівщині, перебуваючи у в’язниці, створив проект першого у світі реактивного літального апарату
Але, виявляється, і у нього були попередники. Генерал російської армії, уродженець Полтавської губернії Олександр Дмитрович Засядько (1779-1837), син головного зброяра Запорізької Січі розробив і виготовив бойові ракети, які застосовувалися в бойових діях проти турків. Йому ж належить і частина винаходу першої установки залпового вогню.
Справу Олександра Засядька продовжив інший військовий, директор ракетного заводу в Миколаєві – Костянтин Іванович Константинов (1817-1871), уродженець України, основоположник науки про бойові ракети.
Полтава – батьківщина багатьох відомих винахідників, учених і конструкторів, що працюють у космічній галузі. Першим серед них було ім’я одного з піонерів космонавтики – Юрія Васильовича Кондратюка (1897 -1941). Саме він запропонував варіанти космічних модулів для посадки їх на інші планети – посадка не всього космічного корабля, а окремого модуля з космонавтом і обладнанням. Американська космічна станція “Скайлеб” використовувала елементи технології Кондратюка, коли здійснила свою першу і наступні посадки на Місяці.
У Полтаві (знову ж таки у Полтаві!) та Києві навчався інший відомий творець космічної техніки Володимир Миколайович Челомей (1914 – 1984).
Першим за значущістю серед конструкторів космічної галузі стоїть ім’я Сергія Павловича Корольова (1907-1966) – “адмірала всесвіту”, завдяки працям якого і працям його колег була відкрита космічна ера, запущений перший у світі космічний супутник, перший у світі космонавт, перші космічні кораблі в бік Місяця і інших планет.
Народився Сергій Павлович у Житомирі. Корольова з Україною пов’язує багато чого, його родичі мешкали в Ніжині. Навчався він в Одесі і Київському політехнічному інституті. Будував планери і літав на них в Криму.
Космічні кораблі С. П. Корольова були забезпечені потужними реактивними двигунами, автором яких був відомий конструктор ракетних двигунів, наш земляк Валентин Петрович Глушко (1908-1988), який також народився в Україні, в Одесі.
Уродженець Козатина (нині Вінницька область) Андрій Григорович Костіков був одним із розробників знаменитої установки залпового вогню з реактивними снарядами “Катюша”.
Нарешті, в Конструкторському бюро “Південне” у Дніпропетровську, створював потужний щит Батьківщини – ракетно-космічний комплекс – Михайло Кузьмич Янгель (1911-1971), найбільш відомий конструктор космічної галузі, академік Академії наук СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій, конструктор грізної ракетної зброї.
У квітні 1925 року 70 київських учених і інженерів організували при секції винахідників Асоціації інженерів і техніків гурток з вивчення світового простору, який пізніше був перетворений в суспільство, яке мало ті ж завдання. Керівником гуртка був винахідник А. Я. Федоров. Гурток мав свою Вчену раду, а його головою був обраний академік Д. А. Граве. Є. О. Патон також входив до складу Вченої ради.
Тому не дивно і, більше того, закономірно, що перша в світі виставка на космічну тему відкрилася в Києві 19 червня 1925 і була присвячена вивченню космічного простору. Розміщувалася вона в Будинку комуністичної освіти, по вулиці Володимирській, 57 (Будинок вчителя). Історія виставки пов’язана, насамперед, з ім’ям відомого київського вченого, сподвижника легендарного В. І. Вернадського, одного з найактивніших організаторів Української академії наук, першого директора Математичного інституту (надалі Інститут математики АН УРСР) і академіка Д. А. Граве, що створив у Києві свою математичну школу. Його учнями були відомі вчені Б. М. Делоне і М. Г. Чеботарьов. У нього навчався майбутній академік Отто Юлійович Шмідт. Відомо, що велика дружба пов’язувала вченого і з Є. О. Патоном. В організації та проведенні виставки активну участь брали також інші київські вчені: Б. І. Срезневський, В. Г. Шапошников, К. К. Симінський.
Виставка складалася з п’яти розділів: радіотелеграфного, метеорологічного, авіаповітряплавального, астрономічного і міжпланетного. На стендах виставки київськими організаціями та підприємствами були виставлені зразки техніки того часу, які можна було використовувати для космічних досліджень.
Родзинкою виставки був проект київського винахідника А. Я. Федорова, що демонстрував свій ракетний космічний корабель. Його корабель мав значні розміри. Діаметр корабля був 8 метрів, а довжина його була близько 60 метрів. Корабель був розрахований на екіпаж у 36 осіб. На космічному кораблі було встановлено дві гвинтомоторні установки зверху і одна попереду. Злітати він міг подібно вертольоту (в межах атмосфери), а після виходу в космос, крила і гвинтомоторні установки повинні були забиратися, і, надалі, замість них мали працювати ракетні двигуни. Крім них на кораблі була передбачена установка двигунів, які використовували сонячну енергію, що давало кораблю можливість виходити за межі Сонячної системи. Швидкість космічного корабля, за твердженням автора, повинна була складати 1000 км / год.
Київська виставка діяла протягом більш ніж двох місяців і користувалася колосальним успіхом. Її відвідувачі слухали лекції відомих українських вчених, насамперед, членів Вченої ради гуртка. Історія розпорядилася так, що саме Київ став містом, в якому була організована перша виставка на космічну тему. Так починався довгий шлях від Києва до Байконуру, шлях у часі і просторі.
Пізніше естафету у українців узяла Москва: два роки по тому, у квітні-червні 1927 року була організована перша, але вже міжнародна виставка проектів міжпланетних літальних апаратів. На ній експонувалися роботи К. Е. Ціолковського, Ф. А. Цандера (СРСР), В. Голланія і М. Валье, Г. Оберта (Німеччина), Р. Годдарда (США), Р. Ено-Пельтрі (Франція) та інші. Киянин А. Я. Федоров після закриття виставки в Києві, демонстрував свій космоліт і в Москві. Космічна тема в той час ще не була закритою. Московська міжнародна виставка проіснувала до 1935 року. Космічні виставки отримали право на життя і покликання. Але виставка в Києві все-таки була першою!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)