Твір на тему: “Образ Гамлета” за трагедією В. Шекспіра “Гамлет”
ів
План:
1) Вступ.
2) Головний герой трагедії.
3) Прагнення Гамлета.
4) Відношення Гамлета до Офелії.
5) Ставлення Гамлета до інших людей.
6) Погляди Гамлета на життя.
7) Висновки Гамлета щодо боротьби проти зла.
8) Зміст, ідея та значення твору.
Відомий англійський поет В. Шекспір написав свій найвидатніший твір – трагедію “Гамлет” у 1601 році. У цьому поетичному творі автор переробив сюжет відомої стародавньої легенди і з’єднав його з сюжетом середньовічної п’єси про вигаданого принца за ім’ям Амлет.
“Звихнувся час наш. Мій таланте клятий,
Що я той вивих мушу виправляти!”.
Але з цією боротьбою Гамлет зволікає і увесь час постійно дорікає себе за свою бездіяльність. Іноді автор висловлює думку, що Гамлет не здатний до рішучих дій і є лише спостерігачем і мислителем, слабкодухою від природи людиною. Але це зовсім не так. У головного героя трагедії присутня могутня сила почуттів, яка була притаманна людям епохи Відродження. Він дуже важко переживає загибель свого батька і не приймає ганебний шлюб своєї матері. У той же час Гамлет усім серцем кохає Офелію, але на стає з нею щасливим. Його жорстокість до дівчини і образливі слова до неї свідчать не про те, що він і справді жорстока та груба людина, а лиш про те, що він сильно кохав Офелію і так само сильно розчарувався у своєму коханні.
Гамлет відрізняється шляхетністю і більшість його вчинків виходять з його високих гуманістичних уявлень про те, яким повинна бути порядна людина. Він здатний не тільки на велике кохання, але й на велику вірну дружбу. У своїх стосунках з людьми він зовсім чужий упередженням феодального суспільства, людей він цінує не за їх матеріальне чи соціальне становище, а за їх особисті якості. Але єдиним його справжнім другом і людиною, яка його добре розуміє, є студент Гораціо. Це є ще одним доказом, що Гамлет неприязно ставиться до можновладців, а людей мистецтва і науки зустрічає з усій приязню.
Гамлет – людина філософського складу думки. Окремі факти він може осмислювати як вираження важливих загальносуспільних явищ. Але зовсім не схильність до роздумів затримує його на шляху до реальної боротьби, а ті висновки, до яких він врешті решт приходить, і сумні роздуми про оточуючий світ. Події, які відбуваються при дворі, дозволяють прийти головному герою трагедії до висновків щодо окремих людей і усього світу. Якщо світ дозволяє існування такого зла, яке відбувається навколо Гамлета, якщо в ньому гинуть такі одвічні людські цінності, як любов, дружба, чесність і гідність, то він і справді звихнувся. Оточуючий світ уявляється герою то зарослим бур’яном городом, то добре впорядкованою в’язницею з камерами, казематами і підземеллями, то буйним садом, який плодить лише лихе та дике сімя. А знайоме усім нам “Бути, чи не бути” – це ні що інше, як сумніви щодо цінності людського життя. А перераховуючи різноманітні нещастя людини, Гамлет змальовує звичаї тогочасного суспільства. Наприклад, бідність герой сприймає як велике для людини горе, бо їй доводиться терпіти:
“… бичі й наруги часу,
Гніт можновладця, гордія зневаги,
Відштовхнуту любов, несправедливість,
Властей сваволю, тяганину суду,
З чесноти скромної безчесний глум…”.
Та Гамлета вражає не тільки злочинність Клавдія, а й уся система незрозумілих йому принципів життя і моральних цінностей. Він розуміє, що обмежившись лише помстою, він нічого не змінить в оточуючому світі, бо на місце вбитого Клавдія прийде інший можновладець, можливо іще гірший. Гамлет все ж таки не відмовляється від помсти, але разом із тим добре усвідомлює, що завдання у нього набагато ширші і полягають у протидії загальному злу.
Велич цього завдання і об’єктивна нереальність виконання прагнень Гамлета зумовлюють надзвичайну складність внутрішнього життя і дій головного героя трагедії. В оточенні безчесної гри, у житті, оплутаному тенетами підлоти, йому надзвичайно важко визначити власне місце ц суспільстві і знайти дієві засоби боротьби. Масштабність зла гнітить Гамлета, викликає у нього розчарування у житті і усвідомлення мізерності своїх сил. Людина і світ опиняються не такими, якими вони уявлялися Гамлету раніше.
Гамлет стикається не з одиничним ворогом, не з випадковим злочином, а з великим ворожим суспільством. Він відчуває своє безсилля в боротьбі проти всесвітнього зла саме тому, що його далекоглядна філософська думка розкриває перед ним закони цього зла.
Зміст трагедії В. Шекспіра “Гамлет” навіяний суспільним життям тогочасної Англії, але значення її виходить далеко за межі однієї середньовічної країни й одного історичного етапу. У творі зображена картина брехні і гноблення, зокрема тиранії, яка стала характерною на довгі часи. Звідси і незгасаючий протягом багатьох століть інтерес до Гамлета, самотнього шляхетного борця проти зла, і до його страдницьких переживань в умовах нерівної боротьби.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)