Твір на тему: “Моє відношення до Базарова” за романом І. Тургенєва “Батьки і діти”

Центральний персонаж роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” – Євген Базаров – вражає своєю яскравістю і неоднозначністю, але безумовна його особливість – глибокий трагізм.

Базаров виступає в романі як носій настроїв нового покоління. Він називає себе нігілістом – заперечливим, не маючим ні в що віру. Він не визнає жодних авторитетів, стереотипів і принципів. Він затятий противник “повітового дворянства”, виступаючого в його уявленні “самолюбним і порожнім”. Базаров і такі, як Базаров, за його ж словами, покликані зламати встановлені норми і порядок речей, реалізувавши таким чином спрагу змін, розбурхавши суспільство.

Назвати Базарова матеріалістом – мало. Будь-яке найзагадковіше явище або почуття він зводить до рівня хімії чи фізіології: “І що за таємничі відносини між чоловіком і жінкою? Ми, фізіологи, знаємо, які це стосунки. Ти проштудіюй анатомію очей: звідки тут взятися, як ти кажеш, загадковому погляду? Це все романтизм, нісенітниця, гниль, вигадка”, – говорить він своєму товаришеві і учневі Аркадію Кірсанову. Молодий нігіліст стверджує, що єдиний вірний спосіб життя – керуватися відчуттями і міркуванням користі: “Ми діємо в силу того, що ми визнаємо корисним”, – говорить Базаров Павлу Петровичу Кірсанову в одній із суперечок. А Аркадія пізніше переконує: “Я дотримуюся негативного напрямку

– в силу відчуття. Мені приємно заперечувати, мій мозок так влаштований – і баста! Чому мені подобається хімія? Чому ти любиш яблука? – Теж в силу відчуття”.

Але ось тут і починається суперечливість ідей Базарова. Він цінує здоровий глузд, науку і прогрес (хоч сам це і заперечує), ратує за просвітництво і освіченість, пропонує опуститися до рівня інстинктів. Він обвинувачує дворянство і себелюбство, але сам тільки себе і вважає за людину, не приховуючи презирства до навколишніх. Тільки вмираючи, він зізнається перед собою в свій непомірній гордині, називаючи себе розчавленим черв’яком, який ще копошиться.

Найяскравіша суперечність слів і почуттів Базарова проявляється в його відносинах з Одинцовою. Було б навіть кумедно спостерігати, як він заперечує свої ніжні почуття до неї. Якщо б він не робив цього з такою звірячою жорстокістю, розриваючи і спотворюючи свою душу, позбавляючи себе права на щастя в догоду вигаданим ним же самим принципам заперечення тим хто проти будь-яких принципів і тим, хто живе відчуттями! Хіба не відчував він, як нове, невідоме, щемливе почуття заповнює його серце? Як змінюється картина його світу? Як хитаються непорушні матеріалістичні підвалини, як злітає з нього наліт цинізму? Як радість наповнює його від одного усвідомлення, що Вона поруч? У добровільному усіканні власної душі, в руйнівній війні з собою і з любов’ю, в озлобленні на весь світ і на себе самого складається глибокий трагізм образу Базарова.

Головний герой роману – з тих образів, які не можуть залишити байдужими нікого. Ним можна захоплюватися, його можна ненавидіти, звеличувати чи ганьбити, або і те, і інше. Він, не боячись нерозуміння або осуду, висловлює свої думки; він чесний і прямолінійний; він цілеспрямований, зібраний, практичний; він явний лідер по натурі; він володіє неабияким розумом і широтою кругозору; він незалежний і сміливий; він носій прогресивних, демократичних тенденцій і супротивник рабства. Багато з цих якостей були необхідні більшості представників суспільства того часу, але суспільство ще не було готове до них. Та й сам Базаров не є ідеальним прикладом “нової людини”. Швидше, він – предтеча цієї людини, приречений на трагічне нерозуміння. Але Базаров не тільки привабливий, але й огидний: у своєму цинізмі, в своїй гордині, у своєму фанатичному егоїзмі.

Та й смерть Базарова не випадкова: образ “героя часу” не має майбутнього, він може бути домальований тільки часом. В образі головного героя свого роману І. С. Тургенєв показав, що сліпе заперечення старого – не вихід: необхідний новий світогляд, який успадкує найкращі якості предків – духовність, шляхетність, патріотизм, – доповнені безстрашністю, новаторством і чесністю Євгена Базарова.


Матір і батьківщину не вибирають.
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Твір на тему: “Моє відношення до Базарова” за романом І. Тургенєва “Батьки і діти”