Твір на тему: “Кожен повинен бути патріотом” за віршами В. Самійленка “Патріоти” і “На печі”
План твору:
1.Що таке патріотизм?
2.Приклади патріотизму у всі часи.
3.Чи потрібне це почуття зараз?
4.Моя громадянська позиція.
Патріотизм у всі часи був провідною темою української літератури, актуальною ця тема залишається і сьогодні. Любов до Батьківщини, до свого народу, цінування національної культури та традицій свого народу, готовність вести боротьбу за свободу та незалежність завжди вважалися найвищими проявами патріотизму, завжди були на першому місці серед моральних чеснот члена будь-якого суспільства. Але точно
Прикладами справжнього патріотизму можна вважати життя та діяльність більшості українських гетьманів, серед яких Іван Мазепа, Богдан Хмельницький та багато інших. Не менш патріотичним можна вважати життя представників української інтелігенції та письменництва,
Вдаваний патріотизм висміювали у своїх творах відомі українські поети і письменники, серед яких Т. Г. Шевченко, І. К. Карпенко-Карий, М. Коцюбинський, Леся Українка, теми патріотизму торкалися майже всі митці минулого і сьогодення. Не обійшов стороною цю тему і відомий український поет В. Самійленко.
Значну частину творчої спадщини В Самійленка складають гумористичні і сатиричні твори, у яких поет висміює негативні сторони деяких своїх земляків, їхнє боягузтво і неробство, їхній удаваний патріотизм. До таких творів належать і вірші “На печі” та “Патріоти”. Вірш “Патріоти” був написаний у 1899 році і сюжет його, на перший погляд, достатньо простий. Герої поезії розмовляють про долю своєї землі, на словах захищають український народ, розмірковують про великі ідеї боротьби за свободу і фантазують про те, яким же чином українці здобудуть свої права. А третій герой поезії – звичайний хлопчина, який слухав цю розмову мовчки і нічого не казав, бо він і справді переймався становищем своєї Батьківщини, але не міг красиво висловити свої думки і вважав, що краще свої погляди доказати на справі.
“Бачилися йому патріоти
З купою слів голосних,
А поруч мільйони голоти,
И темность, і злиденність їх”.
До цієї тематичної групи сатиричних добутків В. Самійленко належить і вірш “На печі”, у якому поет сатирично викриває імперський шовінізм і гадану народолюбну поведінку так званих “патріотів”.
“Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, –
За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі,
Моє серце сповнялось клопотом”.
Художня література є багатогранною і всеохоплюючою, бо торкається всіх аспектів суспільного життя. Поетичне слово дуже багато важить завдяки тому, що воно є найкоротшою стежиною до людських сердець. Особливо це стосується громадянської лірики і, звичайно, сатири. Поезія В. Самійленка “На печі” висміює псевдопатріотів, які, перебуваючи осторонь суспільного і політичного життя, лише на словах доводять свою любов до Батьківщини, при цьому не роблячи задля неї нічого корисного на справі. Єдиним виправданням такі “патріоти” вважають те, що піч – “не чужа, українська то піч, і думки надиха мені рідні…” А далі – лише мрії героя твору і порожні слова про національні та історичні цінності.
“Наші предки колись задля краю свого
Труд важкий підіймали на плечі;
Я ж умію тепер боронити його
І служити, не злазячи з печі”.
Дивовижна властивість політичної сатири в літературі – це її універсальність. Наприклад, якщо прибрати дату написання, ця поезія буде актуальною і сьогодні. Це природно, бо “патріоти” існують і сьогодні. Інколи, прислуховуючись до полеміки деяких партійних діячів сьогодення, мимоволі дивуєшся, як В. Самійленко більше століття тому міг так влучно описати порожні балачки нинішніх окремих політиків. В той же час поезії В. Самійленка “Патріоти” і “На печі” нагадують нам, що й сьогодні без патріотизму неможливо побудувати дійсно демократичне та сучасне суспільство, неможливо вивести нашу країну на новий рівень, неможливо зберігати її свободу та незалежність, бо з усіх боків і сьогодні нам намагаються нав’язати свою політику та свої погляди на устрій держави деякі інші країни, що вважають себе господарями усього світу.
Щодо мене, то я вже визначив свою громадську позицію. Я вважаю, ще не обов’язково на кожному кроці кричати про свою любов до рідної землі і свого народу, а краще займатися своєю справою і добре виконувати свої обов’язки перед країною, перед оточуючими людьми і навіть перед своєю родиною. Міра патріотизму і сьогодні визначається не тим, скільки ти розмірковуєш про покращення життя, а скільки особисто для цього робиш. Така громадянська позиція і є істинним патріотизмом щирого вболівальника за долю любої серцю України.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)