Твір Джонатана Свіфта “Подорожі Гуллівера”

Роман Джонатана Свіфта Подорожі Гуллівера складається з чотирьох частин, в кожній описується одне з чотирьох подорожей головного героя. Головним героєм роману є Лемвдель Гуллівер, Хірург, а після – і капітан декількох кораблів. Перша частина роману описує відвідування Гуллівером Ліліпутії. Сама назва країни говорить читачеві про те, як виглядають її жителі. На початку жителі Ліліпути зустрічають Гуллівера цілком привітно. Йому дають ім’я Людина Гори, надають житло, забезпечують харчуванням – що особливо важко – адже його раціон

дорівнює раціону сімсот двадцяти восьми ліліпутів. З Гуллівером привітно розмовляє сам імператор, надає йому безліч почестей. Одного разу Гулліверу дарують навіть титул нардака, найвищий титул у державі. Це відбувається після того, як Гуллівер пішки притягує через протоку весь флот ворожої держави Влефуска.

Поступово Гуллівер всі докладніше знайомиться з життям Ліліпутії і дізнається, що в цій країні існують дві партії – Тремексени і Слемексени, кожна з них відрізняється тим, що одні – прихильники низьких каблуків, а інші – прихильники високих. На цьому питанні між ними виникають жорстокі суперечки.

Ще

банальність-причина війни між Ліліпутії і Блефуску: вона полягає в питанні про те з якого боку розбивати яйця – з гострого або тупого кінця. У результаті Гуллівер збігає з Ліліпутії на Блефуску, звідки на спеціально побудованій ним човні відпливає, і зустрічає купецьке судно. Він повертається в Англію і привозить з собою мініатюрних овечок, які незабаром поширюються повсюдно.

Друга частина роману оповідає читачеві про те, як головний герой проводить час на Бробдінгнег – острові велетнів. Тепер його сприймають, як карлика. Він випробує безліч пригод, поки не виявляється біля королівського двору. Гуллівер стає улюбленим співрозмовником самого короля. В одній із розмов він розказує, що історія Англії – ні що інше, як купа змов, смути, вбивств, революцій і висилок. Тим часом Гулівер відчуває себе в цій країні все більше принизливо: положення ліліпута в країні велетнів йому неприємно. Він виїжджає геть, але вдома, в Англії, тривалий час все навколо йому здається дуже маленьким.

У частині третій Гуллівер потрапляє спочатку на острів Лапуту, який літає. Далі з цього острова він спускається на континент і потрапляє у місто Лагадо. Тут його приголомшують об’єднання безмежного розорення і якихось оазисів процвітання. Ці оазиси – все, що залишилося від минулої, нормального життя, до того, як з’явилися прожектори. Прожектори – це люди, Які побували на острові Лапуту і вирішили, що і на землі так само слід пересоздавать всю науку, мистецтво, закони, мову. Стомившись від цих чудес, Гуллівер має намір відплисти на Батьківщину, але по дорозі додому виявляється спочатку на острові Глаббдобдріб, а потім у королівстві Лаггнегг.

У четвертій, Завершальній частині роману, автор оповідає про те, як Гуллівер опинився в країні гуінгнмов. Гуінгнми – це коні, але саме в них герой знаходить цілком людські риси: доброту, порядність, чесність. У служінні у гуінгнмов знаходяться злобні і мерзенні істоти – ієху. Ієху ззовні дуже схожі на людину, але за характером і поведінкою є породженням мерзотністю. Тим не менш чудово прожити свої дні головний герой тут не може. Добродійні і виховані гуінгнми виганяють його до ієху – тільки за те, що зовні він схожий на них. Гуллівер повертається в Англію, щоб більше вже не здійснювати подорожей ніколи. Так завершується роман Джонатаном Свіфтом Подорожі Гуллівера.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір Джонатана Свіфта “Подорожі Гуллівера”