Традиційне й новаторське в сюжеті, мотивах, стилі повести Панянка-Селянка Пушкіна А. С

Геніальне новаторство Пушкіна неодноразово було відзначено критикою. “Муза Пушкіна, – писав Бєлінський, – була вигодувана й вихована утворами попередніх поетів. Скажемо більше: вона прийняла їх у себе як своє законне надбання й повернула їхньому миру в новому, перетвореному виді”. Це зауваження Бєлінського справедливо й стосовно пушкінської прози, зокрема “Повістям Белкина”, його першому реалістичному прозаїчному добутку, що виявив читачеві велика розмаїтість сюжетних тим, мотивів і напрямків. Спробуємо розглянути щодо

цього повість ” Панянка-Селянка”.

Уже сам сюжет повести – ворожнеча старшого покоління й любов дітей – нагадує нам про трагедію Шекспіра “Ромео й Джульетта”. Однак сам мотив ворожнечі в повісті помітно знижений – Муромський і Берестів примиряються завдяки досить комічної ситуації: “Упавши досить важко на мерзлу землю, лежав він, проклинаючи свою куцу Кобилу, що, начебто опомнясь, негайно зупинилася, як тільки відчула себе без сідока. Іван Петрович підскакав до нього, довідуючись, чи не ушибся він”. Комічність цю відзначав ще В. С. Узин, що вважав повість і зовсім пародійної Опис хмар, які “очікували

сонця, як царедворці государя”, – натяк на Францію епохи Людовика XІV (” король-сонце”). Тут уже виникають мотиви класицизму.

Деталі одягу тої ж епохи ми зустрічаємо й в описі Лізиного вбрання під час обіду з Берестовими: “…фальшиві локони… збиті були як перука Людовика XІV; рукава… стирчали як фижми в Madam de Pompadour; талія була перетягнена як буква ікс…

“. Сам розвиток дії нагадує нам французький водевіль. Молода панянка задумує чарівну авантюру з перевдяганням” у якій їй допомагає Настя, її покоївка. Настя тут нагадує нам спритну служницю-помічницю, присвячену в усі дела пані. Саме такий є Доріна в мольеровскjй комедії “Тартюф”. Задумана авантюра в Пушкіна цілком вдається, і всі добре кінчається.

Таким чином, сама сюжетна схема повести нагадує нам комедії класицизму Але у відношенні “змісту”, ідеї, пушкінська повість далека від класицизму. ” Панянка-Селянка” позбавлена властивої класицизму героїки, сатиричності. Характери всіх героїв, їхня психологія неоднозначні, многопланови. Так, Ліза з’являється перед нами не просто милою, живою, безпосередньою панянкою.

Це ще й досить норовлива, горда дівчина, з почуттям власного достоїнства. Олексій – не просто “палкий малий”, добрий і простодушний. Це ще й вольова, мужня людина, готовий відстоювати свою життєву позицію В ” Панянці-Селянці” безліч асоціацій і з романтичною літературою.

Так, Олексій Берестів, бажаючи здаватися романтичним героєм, з’являється перед місцевими панянками “похмур і розчарованим”, говорить “про втрачені радості й про зів’ялу свою юність”. На довершення до всього він носить чорне кільце із зображенням мертвої голови, відсилає листа таємничої А. Н. Р. … Але вже портрет героя видає в ньому зовсім протилежні риси, що ніяк не в’яжуться з “зів’ялою молодістю”: це міцний, ставний молодець, “стрункий, високий”, з “рум’янцем у всю щоку” (на противагу романтичної блідості). “…Було жаль, якби його стрункого стана ніколи не стягав військовий мундир і якби він замість того, щоб рисуватися на коні, провів свою молодість, зігнувшись над канцелярськими паперами…

“, – зауважує автор. Так уже тут письменник беззлобно підсміюється над романтичними штампами, як би натякаючи читачам, насколькодалек від всіх романтичних канонів ця молода й життєрадісна людина. Сама думка Олексія женитися на селянці й “жити своїми працями” намічала в повісті сентиментальний мотив, однак вона була зовсім зайвою: селянка виявилася переодягненою панянкою. Таким чином, винятковість сюжетної ситуації тут лише зовнішня: вона існує лише у свідомості героя Дійсність же в оповіданні досить банальна. Однак вплив сентименталізму в ” Панянці-Селянці” не обмежується одним лише наміченим мотивом.

Ранкові пейзажі повести, ситуації несподіваної зустрічі героїв, поступового розвитку відносин – все це нагадує нам стійкі схеми сентиментальних сюжетів, що було відзначено В. Ф. Боцявским, В. В. Виноградовим, В. В. Гиппиусом. Такого роду сюжети присутні в “Бідній Лізі” Карамзина, “Ростовському озері” В. В. Ізмайлова. Однак пушкінська повість позбавлена зайвої чутливості, дидактизму, за самими почуттями героїв часто вгадується іронічна посмішка “Змістовна” сторона сентиментальної схеми – це, як правило, нещаслива історія любові: короткочасне щастя закінчується розставанням героїв, які вертаються до своїм “соціальним ролям”, до реального життя. Фінали таких сюжетів нерідко трагични: в “Бідній Лізі” Ліза гине через те, що її коханий віддав перевагу багатій нареченій.

У пушкінській повісті сентиментальний сюжет (бідність героя або героїні, перешкоди на шляху закоханих) лише починає “проектуватися” зовні, у свідомості Олексія. Однак ми можемо допустити й тут наявність щасливого фіналу: герой готовий до кінця відстоювати своє право вільного вибору в любові. Але й теперішній фінал повести виявляється щасливим, авторський тон тут бадьорий і життєрадісний. Таким чином, ” Панянка-Селянка” – це чудовий синтез классицистских, романтичних і сентиментальних традицій, тим і мотивів Не прагнучи до пародії цих стилів і творчо переробляючи їх, Пушкін переборює стійкі в літературі сюжети й ситуації, пропонуючи для них свій власний дозвіл






Твір на тему родовід.
Традиційне й новаторське в сюжеті, мотивах, стилі повести Панянка-Селянка Пушкіна А. С