Тема міста в російській літературі. Твір По добутках М. О. Булгакова

Тема міста є однієї із самих характерних тем для російської літератури. Вона відбилася в добутках О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, О. О. Блоку, М. О. Булгакова й багатьох інших письменників. Розкриття даної теми можна простежити на прикладі творчості М. О. Булгакова, зокрема його романів “Біла гвардія” і “Майстер і Маргарита”.

У зображенні міста Булгаков звертається до традицій російської літератури. Особливо помітний вплив Гоголя й Достоєвського. Зображення міста химерно, почасти це місто-примара. Він чуйно реагує

на внутрішній стан героїв. Наприклад, в “Майстру й Маргариті” погода в місті міняється, пророкуючи наступні події і як би підготовляючи до них діючих осіб. Булгаков також звертається до традиції містичного зображення міста. Особливо чітко простежується подібність із романами Достоєвського “Злочин і покарання” і “Біси”. Не випадково в обох романах Булгакова в місті присутні якісь диявольські сили: таємничий в’язень із камери № 666 в “Білій гвардії”, Князь Тьми зі своєю свитою в “Майстру й Маргариті” і т. д. І нарешті, Булгаков звертається до проблеми міста й людини, тобто коли місто виступає як істота,
наділене волею, що підкоряє цій волі своїх мешканців. Це традиції “Петербурзьких повістей” Гоголя й ранніх творів Достоєвського: “Білі ночі”, “Бідні люди”. Дані традиції зображення міста Булгаков сполучить із власними новаторством.

Насамперед місто виступає як самостійний персонаж. Особливо яскраво це простежується в романі “Біла гвардія”. Недарма автор пише Місто з великої букви як власне ім’я. Булгаков так характеризує життя Міста:

“Як багатоярусні стільники, димівся й шумів, жило Місто”.

Безумовно, місто в обох романах – істота одушевленим, наділеним власним характером. Тому й герої даних добутків ставляться до нього як до живого. Це видно й з розмов у будинку Турбіних, і з міркувань персонажів “Майстри й Маргарити”. Місто, як правило, сильніше своїх мешканців і здатний підкорити їхньої долі своїй волі. Він коштує багато вище інших героїв, саме тому символом Міста в “Білій гвардії” є пам’ятник святому Володимирові, що осіняє Місто Хрестом: “Але найкраще блискав електричний білий хрест у руках Володимира на Владимирській гірці, і був він видний далеко, і часто влітку в чорній імлі, у плутаних заводях і вигинах старого-ріки, з верболозу, човна бачили його й знаходили по його світлий водяний шлях на Місто, до його пристаней. Узимку хрест сіяв у чорній гущавині небес і холодно й спокійно панував під темним пологим московським берегом”. Жителі Міста в “Білій гвардії” і міста в “Майстру й Маргариті” діють не самостійно, а підкоряючись більше могутній силі. Наприклад, в “Майстру й Маргариті” місто живе у владі Сатани і його свити, тобто сам виявляється в підпорядкуванні. Але й у цьому випадку місто стоїть вище своїх мешканців.

Досить різноманітні художні засоби, використовувані Булгаковим для зображення міста, розкриття його особливостей. Місто в “Білій гвардії” асоціюється зі світлом, але зі світлом штучним, який висвітлює окремі епізоди. Це лампа в будинку Турбіних, ліхтарі на вулицях, дві зірки в небі: Венера й Марс. Тут Булгаков використає так званий прийом кінематографії. В “Майстру й Маргариті” Булгаков найбільше звертається до зображення побуту й вдач населення Москви.

Булгаковське місто є не тільки героєм добутку, але й особливим світом. Характерно те, що дія обох романів не виходить за його межі. Місто з’являється як замкнутий простір, по черзі відвідуване якимись силами. В “Білій гвардії” ці сили переміняються, як у калейдоскопі. Це й гетьман, і німецькі війська, і Петлюра. Вони проносяться над Містом раптово й безвісти. Остання сама могутня сила ще не ввійшла в Місто, але вже перебуває на підході до нього. Ця сила таємнича й загадкова. Її символом є бронепоїзд із червоною зіркою. В “Майстру й Маргариті” у місті з’являється тільки одна сила – нечиста. Але принцип той же, що й в “Білій гвардії”: Воланд зі своїми супутниками зникає безвісти й так само раптово, як і з’являється. Всі події також відбуваються в замкнутому просторі міста, немов світ за його межами не існує.

У романах “Біла гвардія” і “Майстер і Маргарита” зображуються три міста: Місто, Москва й Єршалаїм. Причому в Місті ясно вгадується Київ, тобто місто зовсім реальне, як і Москва. І в Києві, і в Москві Булгаков жив. Єршалаїм (Єрусалим) також є реальним містом. Але тут не так багато конкретних описів самого міста. Булгаков не випадково відокремлює всі три зображуваних їм міста від реального світу, замикає їх у собі. Можна провести паралель із небесним містом Єрусалимом, про яке говориться в Апокаліпсисі Іоанна Богослова:

“…велике місто, святий Єрусалим, що сходив з неба від Бога”.

Найбільше під цей опис підходить Місто, зображене в “Білій гвардії”, якому призначено пройти через тяжкі випробування. Недарма Булгаков звертається до Священного Писання в обох романах.

Можна зробити висновок, що Булгаков треба традиціям російської літератури в зображенні міста як одного з героїв добутку. З іншого боку, місто – особливий світ, “град Бога Мого, новий Єрусалим, що сходить із неба”. Таке посилання на Священне Писання змушують читача по-іншому сприймати добуток у цілому.

Зображення міста в романах М. О. Булгакова – своєрідне стилістичне відкриття в російській літературі. Тема міста, що одержала настільки яскраве відбиття в добутках російських письменників, знайшла своє нове звучання на сторінках булгаковських романів.






Засудження війни в кіноповісті україна в огні.
Тема міста в російській літературі. Твір По добутках М. О. Булгакова