Ставлення до природи у «Мисливських усмішках»

Схожі твори:

1. Любов до природи в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Доля талановитого, гордого і чесного гумориста Остапа Вишні була трагічною. Він потрапив під страшний прес сталінського беззаконня і на десять років був засланий у північні концтабори. Зберігся табірний щоденник. Ознайомлення з цим документом дає підстави стверджувати, що вижити в складних табірних умовах Остапу Вишні допомогло співчуття до людського страждання і незгасима любов до рідного краю: […]...
2. Поєднання ліричних та комічних елементів у «Мисливських усмішках» В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні «Мисливські усмішки». В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи. Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці «Заєць», «Золота […]...
3. Гумористичне зображення полювання в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні “Мисливські усмішки” Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Перегортаючи сторінки збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль, безталанних мисливців, над їхнею невинною брехнею. Герої Вишні прекрасно розби’ раються в усіх тонкощах мисливської справи, у звичках звірів і птахів. А як вони влучно стріляють! “Та що мені картуз? П’ятака […]...
4. Гумористичне зображення полювання в «Мисливських усмішках» «Мисливські усмішки» Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Ми щиро сміємося над пригодами мисливців, над їх безневинною брехнею. Герої Остапа Вишні прекрасно розуміються на всіх тонкощах мисливської справи, на звичках звірів і птахів; Л як вони влучно стріляють! «Та що мені картуз? П’ятака підкинь! Пір’я з твого п’ятака посиплеться», – говорить один […]...
5. Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний, […]...
6. Непроминуща чарівність “Мисливських усмішок” Остапа Вишні У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи “Мисливських усмішок”. Чудесні романтичні люди населяють усі “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Письменник розкриває їх думи, характери, уподобання. Кожен з них – це завершений мистецький тип, привабливий образ, що чарує нас своєю простотою, закоханістю в рідну природу, звеселяє нас своїми […]...
7. Ліризм “Мисливських усмішок” О. Вишні Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки маєш право сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, недочотів і т. д. І буде такий дружній, такий хороший сміх… О. Вишня Остап Вишня – неперевершений майстер гострого сміху. Мабуть, сміх дістався […]...
8. Ліризм «Мисливських усмішок» Читаючи щоденникові нотатки Остапа Вишні, я звернув увагу на такі рядки: «Їздили полювати!.. І як радісно, що я нічого не вбив!» Ці слова доповнюють наше уявлення про особистість митця, який був закоханий у життя. Вони допомагають також зрозуміти гуманістичний пафос «Мисливських усмішок», які, незважаючи на назву, навчають не полювати, а охороняти все живе. Людина і […]...
9. Засудження хижацького ставлення до природи у драмі феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” написана ще 1911 року, проте актуальна й досі завдяки таланту Лесі Українки, яка дуже точно відчула одну з головних істин – усе на світі живе і пов’язане між собою. Саме таким є ставлення до природи одного з героїв “Лісової пісні” дядька Лева. Він розумів природу і ставився до неї з повагою саме […]...
10. Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) Рідна природа… Хто не милувався її безмежними полями та квітучими садами?! Здається, немає у світі людини, яка б виявилася байдужою до чарівної краси рідної землі. Небайдужим був і автор безсмертних “Мисливських усмішок” Остап Вишня. Читаючи йогс твори, розумієш, наскільки віддано він любив рідну землю, як щиро намагався їй допомогти вижити в атмосфері байдужості та зневажливого […]...
11. Твір на тему: Ліризм “Мисливських усмішок” Остапа Вишні Читаючи щоденникові нотатки Остапа Вишні, я звернув увагу на такі рядки: “їздили полювати!.. І як радісно, що я нічого не вбив! І як радісно, що я ще поїду (обов’язково), щоб щось убити! І як радісно буде, що я нічого не вб’ю”. Ці слова письменника яскравими штрихами доповнюють наше уявлення про особистість митця, який завжди (хоч […]...
12. Ставлення до природи у минулому Здавна українці вважалися добрими господарями. Нічого зайвого не брали у матінки-природи. А якщо й повинні були брати щось для влаштування побуту, то використовували ощадливо. Наприклад, соняшник давав людям не тільки олію. Використовувалися й стовбури. Попіл від спалених у печі стовбурів заливався окропом і настоювався три доби. Потім у цей розчин кидали розпечене каміння і брудну […]...
13. Остап Вишня про роль гумору в житті суспільства Творче кредо письменника-гумориста – «писати щось «веселе». Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує: «Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!» Чи не парадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівськнх усмішок підмітив природу сміху, що часто виростає з контрасту, зокрема веселого і сумного. Така й творча натура гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, […]...
14. Ставлення людей до природи Зараз, наприкінці двадцятого сторіччя, ми вже, здається, знаємо роль людині у світі. Саме вона, знищивши природу, створила навколо себе «оточуюче середовище», саме вона поставила планету на край безодні своїми атомними безумствами; вона немовби загрожує усьому живому. І все ж, ми теж частина цієї природи. Ми тримаємо і любимо домашніх тварин, ми готові віддати останні гроші, […]...
15. Друг людини, друг природи й праці (слово про творчість Вишні) Остап Вишня Якось Олександр Блок сказав про те, що кожній епосі властиві особливі ритми, а поети є відтворюваними цих ритмів. Кожен з них (чи то поет, чи то прозаїк, чи то драматург) має своє творче обличчя, яке ми називаємо індивідуальним стилем письменника-Твори митців визначаються своєрідністю, неоднаковими мотив»« ми і проблемами, яскравою оригінальністю. Глибинною мудрістю і […]...
16. Твір на тему: “Шанобливе ставлення до природи в повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” і Повість “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха є автобіографічною. В ній автор розповідає про тяжке дитинство хлопчика Михайлика. Хоч у малого і не було навіть чобіт, але це не змогло перешкодити йому помічати красу природи, відчувати радість життя, поважати хліборобську працю і бути милосердним та добрим хлопчиком. Дід був першим його вихователем. Розповідаючи йому казки, він […]...
17. Шанобливе ставлення людини до природи в повісті “Гуси-лебеді летять” Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті “Гуси-лебеді летять” розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі. Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою […]...
18. Губенко Павло Михайлович (Остап Вишня) Остап Вишня (справжнє ім’я Павло Михайлович Губенко) наро­дився 13 листопада 1889 р. у містечку Груні на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Вчився у Київській військово-фельдшерській школі, яку закін­чив у 1907 р. 1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але навчання не закінчив. Натомість розпочав жур­налістську та літературну роботу. З 1919 р. почав […]...
19. Художнє багатство “Мисливських усмішок” Остапа Вишні Широкознаного на Україні та за рубежем українського гумориста і сатирика, творця незвичайної “вишневої усмішки” справедливо називають майстром сміху, видатним митцем, народним письменником. Особливої любові читача зажили “Мисливські усмішки” Остапа Вишні – мабуть, єдиний у літературі випадок, коли значний за обсягом і художньою силою цикл творів гармонійно й сильно пронизаний життєрадісним гумором і почуттям патріотизму. Згадаємо […]...
20. Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем І. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) ІІ. Творчість […]...
21. Твір на тему: “Мисливські усмішки” Остапа Вишні” Відомий український письменник Остав Вишня дуже любив полювання. Своє мисливське кредо він відзначав гаслом “Нехай живуть зайці!”. Показовим у цьому відношенні є запис письменника у щоденнику: “Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це – типове явище”. Подібно до того, як М. Рильський мав природу за вічне джерело натхнення, а молодий […]...
22. Остап Вишня – майстер гумору Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
23. Національний характер гумору Остапа Вишні І. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) ІІ. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, […]...
24. Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося […]...
25. Тематичний розмай творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Письменника також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху висміював підлабузників, бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло […]...
26. Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Олесь Гончар. Про Остапа Вишню Творчість Остапа Вишні надихалась великим почуттям до народу, окрилювалась любов’ю до природи. Ці дві любові були джерелом його життя, вони ж визначили і характерні риси його […]...
27. Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Його також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху у своїх творах висміював бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи, підлабузників. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало […]...
28. Відповіді до теми: творчість Остапа Вишні /. Ким у дитинстві і юності мріяв стати Павло Губенко (Остап Вишня) і чому не здійснилися ці мрії? Родина Губенків була незаможною, але батько мріяв дати освіту всім дітям У шість років Павла віддали до початкової школи, бо хлопчик рано навчився чи­тати і не розлучався з книжкою. Павло любив навчання і просив батьків віддати його […]...
29. “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
30. Твір на тему: Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В українській літературі є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, в якій поєднуються водночас і ліризм, і м’який гумор. Остапу Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. В його усмішках поєднується розповідь про події та авторські відступи, особливості стилю письменника. Ліризм його гуморесок йде від захоплення рідною […]...
31. На полювання з девізом: хай живуть зайці! Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався з дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
32. Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою […]...
33. Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м’якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднуються розповідь про події та авторські відступи, у чому полягає особливість стилю письменника. Ліризм гуморесок Остапа Вишні йде від […]...
34. Твір на тему: Індивідуальність творчості Остапа Вишні Кожний з письменників має свій індивідуальний стиль, своє власне “обличчя”. Має його і Остап Вишня. Тому, коли говорять ” Мисливські усмішки ” чи “Зенітка”, відразу з’являється посмішка. І як може бути інакше, коли Остап Вишня був справжнім майстром сміху, або краще сказати – його чарівником. Своїми гуморесками він намагався “розкрити очі” людям на ті негативні […]...
35. Мисливці всміхаються, молодо (За “Мисливськими усмішками” О. Вишні) Остап Вишня зробив значний внесок в українську літе­ратуру. Його доля склалася дуже непросто, але почуття гумору ніколи не зраджувало цього веселого й дотепного письменника. “Мисливські усмішки” – це збірка досить коротких оповідань, у яких мова йде про складні взаємини між мисливцями, а також між мисливцями й дичиною, тобто про полювання. Дійсно полювання не є спортом […]...
36. Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці «Чухраїнці» Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку «Українізуємось». Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності. В гуморесці «Чухраїнці» з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні […]...
37. Чим близькі нам українознавчі усмішки Остапа Вишні «Найвищого «гонорару», як веселий блиск в очах народу, нема», – занотував Остап Вишня у своєму щоденнику. І хоч не все з написаного ним витримало іспит часом, проте неповторна «вишнівська усмішка» хвилює читача, викликає сміх. 1926 року Вишня опублікував збірку «Українізуємось», яка користувалась великою читацькою популярністю і за три роки витримала 5 видань. Головна її тема […]...
38. Остап Вишня – “чарівник сміху” Чому людям так подобається смішне? Я думаю, тому, що це покращує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху”. 3 насолодою […]...
39. Опис природи: «Ліс узимку» Ліс на великій віддалі здавався довгою, темною смугою. А коли в’їхали на лижах, роздивилися, то побачили його іншим. У лісі дерева стояли в снігу, наче закутані у великі білі простирадла. В окремих дерев багато незграбних рук і корчуватих ніг. Вони хапають нас за обличчя, одяг і не пускають їхати. Галявина в лісі гарна, блискуча, біла, […]...
40. Твір на тему: – Остап Вишня – чародій сміху Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон, з того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню – Павла Михайловича Губенка. Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923-1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із швидкістю лісової пожежі. Адже він […]...