Ставлення людей до природи

Зараз, наприкінці двадцятого сторіччя, ми вже, здається, знаємо роль людині у світі. Саме вона, знищивши природу, створила навколо себе «оточуюче середовище», саме вона поставила планету на край безодні своїми атомними безумствами; вона немовби загрожує усьому живому. І все ж, ми теж частина цієї природи.

Ми тримаємо і любимо домашніх тварин, ми готові віддати останні гроші, для того щоб нашим улюбленцям було зручно і смачно; ми розводимо квіти і саджаємо дерева; ми прикладаємо титанічні зусилля для того, щоб вижили види, що знаходяться на

грані зникнення… Людина і природа… Ці два поняття взаємопов’язані зараз, як ніколи.

Людина не може жити без природи, без голосів птахів і весінньої повені, без яскравого теплого сонця і сумного осіннього падолисту… Навіть без таких найпростіших речей ми не можемо прожити, як хліб і вода. А це теж дає нам природа.

Та вона теж залежить від нас. Сьогодні вже природа не може бути сама по собі. І люди вивчають дельфінів, люди, в основному, виправляють власні огріхи: розводять рідкісні види риб і тварин, допомагають вижити слабким, відвертають подекуди смертельну загрозу від тварин. Зараз людина стала напрочуд

могутньою і безпорадною.

Могутньою, бо одним натиском «червоної» кнопки ми можемо знищити свою планету, бо посилаємо у далекий космос свою розвідку – космічні апарати, бо вирощуємо у пробірці малят. Безпорадні ж ми, бо не маємо сили протистояти власній всемогутності. Ми не можемо навіть передбачити землетрус чи виверження вулканів; сильний вітер, дощ або сніг примушують ховатися нас у власні оселі; протистояти стихіям ми не можемо.

Хоч, як на мене, усе це – не головне. А що важливо? Важливо зрозуміти одне одного, навчитися читати велику книгу природи і співпрацювати з нею. Важливо поважати свою матір-Землю і не припустити цілковитого знищення усього живого на ній.

Бо коли це станеться, ми, люди, теж зникнемо, і наше основне завдання зараз – не припуститися цього.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Ставлення людей до природи