Співомовки Степана Руданського

Схожі твори:

1. Співомовки Степана Руданського унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні […]...
2. Уславлення козацької мудрості, винахідливості, почуття гумору в співомовках С. Руданського Ніхто з поетів, мабуть, так не знається на фольклорі, як Степан Руданський. Він залишив нам багату спадщину. Але особливе місце посідають співомовки, створені на основі фольклорних творів. В українській літературі традиційно козаки наділені найкращими рисами: надзвичайною силою, хоробрістю, відважністю. Але С. Руданський відтворив запорожців мудрими, дотепними, ввічливими, веселими. І при цьому вони ви­конували доручення (“Запорожці […]...
3. Радощі і біди народу (за творами Степана Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
4. Творча спадщина Степана Руданського Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових […]...
5. Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XІX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан […]...
6. Радощі і біди народу (за творами Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
7. Показ кмітливості простого народу в співомовці Руданського «Добре торгувалось» Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір «Добре торгувалось». Мужик з мазницею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: «Здесь не деготь,- йому кажуть,-Дурні продаються!..» Але мужик зумів постояти за себе, […]...
8. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XІX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм […]...
9. Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір “Добре торгувалось”. Мужик з мазни нею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: Здесь не деготь, – йому кажуть, – Дурмі продаються!.. Але мужик […]...
10. Мені дуже подобається гумористична творчість С. Руданського А особливо Ні співомовки, в яких відчутні скарби живої мови. Термін “співомовки” поет і (порив шляхом сполучення двох слів: спів та мовити). І співомовки С. Руданського можна поділити на окремі групи. Зокрема він особлиу увагу приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхніх вад, негативно – презирливого ставленні до простого народу. І наприклад, у співомовці “Добре торгувалось” […]...
11. Інтимна лірика поета Степана Руданського Любов – це внутрішній світ, який окрилює людину. Багато ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб описати це високе почуття, щоб висловити свою палку любов до матері, нареченої, рідної дитини. Підносив це почуття і Степан Руданський, хоча і дало воно йому не радість і щастя, а сум і горе. Після семінарії він повинен був обирати: […]...
12. Протест проти рабської моралі (За поезіями Степана Руданського) Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, […]...
13. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів «не гнути козацької шиї»: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми […]...
14. Народнопісенний характер лірики С. Руданського З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона […]...
15. До творчості П. Глазового та С. Руданського Що ми знаємо про П. Глазового? Це відомий письменник-гуморист. Він надрукував багато своїх віршованих гуморесок на сторінках відомого гумористичного журналу “Перець”. Павло Глазовий писав книжки і для дітей (“Іван-Бігунець”, “Перченя” та інші). Сміх його творів доброзичливий, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей. Який сон наснився ліричному герою у творі П. Глазового “Тарас Бульба […]...
16. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XІX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею […]...
17. Твір-роздум ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНО ВИВЧАТИ ТВОРИ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ? На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки і легенди, приказки і прислів’я, загадки і пісні. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Думаю, потрібні. Бо фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов […]...
18. Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпись… (життя і творчий шлях С. Руданського) Талановитий український поет 50-60-х років XІX століття Степан Васильович Руданський народився в багатодітній сім’ї священика в селі Хомутинцях на Поділлі. Родина жила бідно, але батько всіляко оберігав дітей від спілкування з однолітками із кріпацьких родин, нехтував народною мовою та звичаями. Отець Василь мріяв, що його молодший син вивчиться на священика, а тому віддав його до […]...
19. Руданський Степан Васильович Народився Степан Васильович Руданський 6 січня 1834 р. в с. Хомутівці, тепер Вінницької області, у родині священика. Навчався у Шаргородській бурсі, потім у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. До Києва юнак поїхав вступати в духовну акаде­мію, але вступив до Медико-хірургічного університету. Після закінчення університету працював міським лікарем в Ялті, користуючись повагою жителів міста. Літературна діяльність С. Руданського […]...
20. Поезія Степана Руданьского Поезія Степана Руданьского від самої появи своєї викликала розбіжні оцінки, навіть заперечувалась як неповторне художнє явище і довгі роки пролежала без уваги… Творчість Руданеького спізнилися до читача, не справила за життя поета відчутного виливу на літературний процес. Але вона не вмерла в забутті. Йога славі, чна жаль, посмертній, можуть позаздрити і найбільші поети. Бо ця […]...
21. У чому трагізм життя Степана (За драмою «Бояриня») Життя Степана, героя драми «Бояриня», не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, […]...
22. У чому трагизм життя Степана? Учнівський твір За драмою Лесі Українки “Бояриня”. Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився […]...
23. Утвердження громадської активності трудівника Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення “пісні”. І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, […]...
24. Мої враження від образу Степана Радченка ” Місто” Широкому колу читачів ім? я письменника Валерія Підмогильного стало відоме зовсім недавно. Проте цей автор є одним із найвизначніших в новітній українській літературі. Його розстріляли як політичного діяча десь між 1937-1941 роками. Точної дати так і не встановлено. Головним героєм творів Підмогильного є зарозумілий міщанин, котрий уже давно відкинув всі звичні традиції, а нові не […]...
25. Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того щоб “в годиночку – на дробиночку”, а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, […]...
26. Твір на тему: “В чому складність образу Степана” за драмою Л. Українки “Бояриня” Видатна українська письменниця Леся Українка у своїй поетичній драмі “Бояриня” вивела образ головної героїні Оксани, на прикладі якої показала, що може статися з людиною, відірваною від рідної землі, рідних традицій і звичаїв. Та не менш трагічним можна назвати і образ її чоловіка Степана, який і привіз Оксану до Московії. Степан привіз свою жінку до рідної […]...
27. Образ Степана Радченко в романе В. Подмогильного “Город” Среди писателей, чьи имена современному читателю стали известны не так давно, и Валерий Подмогильный. Наследие этого писателя возвращено полностью, и его признали одним из самых колоритных писателей новейшей украинской литературы. В биографии писателя есть много “белых пятен”. Известно, что родился он под Екатеринославом, учился в университете, занимался педагогической деятельностью, работал в издательстве, секретарем секции художественной […]...
28. Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка ВАСИЛЬЧЕНКО СТЕПАН (1879-1932) Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій […]...
29. Образ Степана Радченка в романі «Місто» Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато «білих плям», вона чекає свого дослідника. Відомо, що народився він під Катеринославом учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у […]...
30. Моральна еволюція Степана Радченка (за романом В. Підмогильного “Місто”) Моральна еволюція Степана Радченка (за романом В. Підмогильного “Місто”) Вершиною творчого генія Валер’яна Підмогильного став роман “Місто”, в якому він роздумує над феноменом людського буття, над тими неймовірними суперечностями, що крають душу кожної мислячої особистості, над самою природою існування індивіда в оточенні собі подібних. Для того, щоб довести читачам пріоритет найвищих цілей та справжніх істин, […]...
31. Сатиричний гнів (за мотивами байок Степана Олійника) Твори відомого українського письменника-гумориста Степана Олійника відзначаються актуальною тематикою, національним гумором і комізмом ситуацій. Він також з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Бо він ніколи не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої […]...
32. Біографія Степана Васильченко Степан Васильович Панасенко (справжнє прізвище письменника) народився 27 грудня 1878 р. у м. Ічні на Чернігівщині в селянській родині. 1895 р. він вступив до Коростишівської семінарії, після закінчення якої вчителював на Київщині й Полтавщині. 1904 року С. Васильченко навчався у Глухівському учительському інституті, але змушений був залишити його і переїхати на Донбас, де за участь […]...
33. Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового як засіб викриття суспільних і людських вад У нашому житті велику роль відіграє гумор, адже саме вміння подивитися на речі з усмішкою допомагає людині не втрачати силу духу в складних ситуаціях, переживати нелегкі моменти. Інколи ми одразу не бачимо, наскільки безглузді дії чинимо, і тоді теж на допомогу приходить сміх. Навіть учені довели, що він подовжує життя, бо має лікувальні властивості, позитивно […]...
34. Занапащене життя дівчини в повісті Степана Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Це справді був “мужній талант”, який неголосно, делікатно відстоював свої гуманістичні принципи в літературі, власні погляди на її призначення. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли […]...
35. Характеристика образу Плюшкіна Степана Плюшкин Степан – п’ятий, і останній, з “черги” поміщиків, до яких Чичиков поводиться з пропозицією продати йому мертві душі. У своєрідній негативній ієрархії поміщицьких типів, виведених в поемі, цей скупий старий(йому сьомий десяток) займає одночасно і самий нижній, і самий верхній ступінь. Його образ втілює повне омертвіння людської душі, майже повну погибель сильної і яскравої […]...
36. С. Руданський (1834- 1873) Народився в с. Хомутинцях на Вінниччині в родині сільського священика. Закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Жив дуже бідно, під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Працював лікарем у місті Ялта. Його дуже шанували за чесну та безкорисливу працю мешканці міста і навіть обрали почесним мировим суддею […]...
37. Громадянин. Який він? (за віршем С. Руданського “Наука”) Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, […]...
38. Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за […]...
39. Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому теми й сюжети, а прості […]...
40. Гідність Скільки людина існує як цивілізована особистість, стільки, мабуть, існує і усвідомлення нею своєї ваги в суспільстві, свого громадянського обов’язку, а також її повага до себе. Усе це називається гідністю, і саме ця якість вирізняє справжню особистість з-поміж так званих пересічних обивателів. Із гідністю тісно пов’язане поняття честі. Напевно, ці дві якості є різними гранями однієї […]...