Гідність

Скільки людина існує як цивілізована особистість, стільки, мабуть, існує і усвідомлення нею своєї ваги в суспільстві, свого громадянського обов’язку, а також її повага до себе. Усе це називається гідністю, і саме ця якість вирізняє справжню особистість з-поміж так званих пересічних обивателів.

Із гідністю тісно пов’язане поняття честі. Напевно, ці дві якості є різними гранями однієї моральної чесноти – уміння й бажання почуватися впевнено, відстоювати своє “я” і бути справжнім громадянином своєї держави, членом сім’ї, спеціалістом у певній галузі або й просто людиною.

Часто саме почуття національної гідності та самоповаги не дозволяли українцям коритися ворогам, змушували уникати полону, віддаючи перевагу смерті. За честь і гідність України боролися її сини під час татаро-мон-гольської навали, їх відстоювали запорозькі козаки у визвольній війні 1648-1654 років, молоді українці, загиблі під Крутами 1918 року, тисячі українців – воїнів Великої Вітчизняної війни…

Гідність завжди викликає повагу з боку інших, бажання наслідувати та йти за тим, хто сповнений цього почуття. Згадаймо слова В. Симоненка про Л. Костенко з поезії “Перехожий”:

Як він ішов! Струменіла дорога, Далеч у жадібні очі текла. Не просто ступали – Співали ноги, І тиша музику берегла. Як він ішов! Зачарований світом, Натхненно і мудро творив ходу

– Так нові планети грядуть на орбіти З шаленою радістю на виду! З шаленим щастям і сміхом гарячим, З гімном вулканним без музики й слів! Як він ішов!

Кожна людина по-своєму розуміє гідність. Для когось це вміння обстоювати власну думку, переконувати в ній інших. Хтось вважає, що гідність – це гордість і непоступливість. Дехто вбачає в плеканні гідності приреченість до самотності тощо. На мою думку, гідною людиною є той, хто знає ціну своїм уподобанням, переконанням, ідеалам, а також уміє їх захистити й відстояти так, щоб не зачепити інтересів іншого. Таким є, наприклад, Олесь із оповідання Гр. Тютюнника “Дивак”. Хлопчика, який щиро любить природу й живе у світі своєї фантазії, не розуміють однолітки-школярі, учителі й навіть родичі. Він тим часом, виявляючи толерантність, уміє при цьому не поступитися своїми уподобаннями. Він поводиться так, як мусить поводитися гідна людина, тому, попри нерозуміння, оточуючі ставляться до нього з повагою.

На мою думку, гідність – це одна з найнеобхідніших якостей людини і навіть цілих суспільств, народів. Людина, сповнена почуття власної гідності, завжди посяде достойне місце в суспільстві, а народ, який плекає в собі національну гідність, буде знаний і шанований у світі.

Рекомендовані твори:

Дімаров Анатолій. Блакитна дитина. Руданський Степан. Запорожці у короля. Симоненко Василь. Перехожий. Тютюнник Григір. Дивак.



Твір я вірю в майбутнє твоє україно.
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Гідність