Січові стрільці – борці (За Україну за віршем Б. Лепкого “Набік, дрібна журбо життя…”)

Схожі твори:

1. Січові стрільці – борці за Україну (за віршем “Набік життя, журбо дрібна…”) “Відлітають сірим шнуром журавлі у вирій” – ця пісня знана всюди. Її рядки багато років мандрують далекою Аргентиною, Австралією, Канадою, Німеччиною. Лише ім’я автора пісні було довгий час невідомим. Багато хто вважав, що слова й музика цього твору – народні. Зовсім не дивно, що ім’я Богдана Лепкого навмисне приховувалося. Золоті слова його меланхолічних сумних поезій […]...
2. Січові стрільці – герої України (за віршем Богдана Лепкого “Набік життя, журбо дрібна!”) 1. Богдан Лепкий – поет зневіри (змалював правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії). 2. Славні сини України (січове стрілецтво – школа формування національної самосвідомості, прагнення українців до незалежності). 3. Головний герой вірша (ліричний герой – людина смілива, безстрашна, віддана ідеї). 4. Порівняння нового життя з теперішнім (нове життя – це ясна […]...
3. Січові стрільці – герої України (за віршем «Набік, дрібна журбо життя») У своїй поезії, оповіданнях Богдан Лепкий змальовував правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії, спонукав замислитися над запитанням: «Хто ми і звідки?» У віршах Лепкого про Січових стрільців розповідається про війну за визволення України, про українську державність і про тих, хто бився на фронтах цієї війни, – про славних синів України. Січове […]...
4. То хто ж вони – оті Січові Стрільці з Галичини? Довгий час історія Січових Стрільців залишалася забороненою темою. Та й зараз вона є малодослідженою й суперечливою. Це не дивно: все, що пов’язане з боротьбою за українську державність, національне відродження, було не потрібне і навіть шкідливе для великої імперії. У лавах Січових Стрільців було багато представників інтелігенції – найбільш патріотичної, національно свідомої частини українців. Боролися за […]...
5. Тарас Шевченко у творчості Б. Лепкого Краса рідного Поділля, його пахощі й барви, а ще людська недоля і страждання ввійшли до серця Богдана Лепкого і залишилися там назавжди: Колисав мою колиску Крик неволеного люду І – так в серце вколисався, Що до смерті не забуду. У світосприйняття Лепкого Шевченко увійшов у ранньому дитинстві. Домашній учитель Дмитро Бахталовський знайомив хлопчика з літературними […]...
6. Співець народний (за віршем Б. Лепкого “Журавлі”) Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрала в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку […]...
7. Великий син України (за трагедією Б. Лепкого “Мазепа”) Богдан Лепкий був великим знавцем історії України. Письменника насамперед цікавила проблема національно-визвольного руху в нашій державі. Цій темі було присвячено кілька віршів, написаних на початку XX століття. Пізніше, уже в двадцяті роки письменник почав роботу над епічним полотном про славетного гетьмана Івана Мазепу, збираючись нарешті сказати правду про цю видатну людину. Слід зауважити, що звернення […]...
8. Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Любов до своєї Вітчизни, малої батьківщини, рідного куточка є одним з провідних почуттів людини, що визначає її як особистість. Багато народних пісень, казок, легенд, переказів відображають любов до рідного краю. Особливістю лірики Богдана Лепкого є те, що вона насичена мотивами українських народних пісень. […]...
9. Філософічність поезії Богдана Лепкого «Вітер рідного Поділля» колисав колиску письменника Богдана Лепкого. У одній із своїх поезій митець зізнається, що той благословенний вітер рідної землі «зливав на сонні вії степового запах зілля». Щедрий, овіяний легендами, заселений працьовитими романтичними людьми, Подільський край завжди дарував натхнення письменникові, дарував йому силу духу, мудрість світобачення. Зелене, співуче, розкішне своїми краєвидами, Поділля підказало Богданові […]...
10. Тема розлуки з рідною землею у поезії Б. Лепкого “Журавлі” Відомий український поет Василь Симоненко писав: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Богдан Лепкий теж був упевнений, що не можна вибирати матір, вітчизну, рідний край. Та людям інколи доводиться всупереч своїм бажанням покидати домівку, їхати на чужину. Свою поезію “Журавлі” Б. Лепкий присвятив переселенцям, бідним галицьким селянам, які в пошуках […]...
11. Образ Мазепи в однойменній тетралогії Богдана Лепкого Постать Івана Мазепи – одна з найзагадковіших і найсуперечливіших – викликає неабиякий інтерес і в українській, і в світовій науці та літературі. Протягом майже двохсот років йому проголошували анафему, наче лютому ворогові України. Аж до початку XX століття не існувало в українській історіографії, літературі справжнього, позбавленого імперської оцінки образу гетьмана – неповторного будівника держави, що […]...
12. Образ Івана Мазепи в однойменному романі Лепкого Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою, приваблювала майстрів художнього слова в Європі своїм справжнім патріотизмом, бажанням волі і щастя своєму народові, національним колоритом. Про нього писали Вольтер […]...
13. Тетралогія Богдана Лепкого “Мазепа” Яку ж треба було мати мужність, щоб взятися за висвітлення такої складної й болючої, політично небезпечної теми! Я маю на увазі тетралогію Б. Лепкого “Мазепа”. Цей твір, який я нещодавно прочитав, справив на мене надзвичайно велике враження. Саме звернення до образу видатного українського гетьмана в очах тодішньої радянської критики прирікало твір на небуття, а самого […]...
14. Тетралогія Лепкого «Мазепа» – схвильована розповідь про великого сина України Яку ж треба було мати мужність, щоб узятися за висвітлення такої складної й болючої, політично небезпечної теми! Я маю на увазі тетралогію Б. Лепкого «Мазепа». Цей твір, який я нещодавно прочитав, справив на мене надзвичайно велике враження. Саме звернення до образу видатного українського гетьмана в очах тодішньої радянської критики прирікало твір на небуття, а автора […]...
15. Відображення святого почуття любові до рідного краю (за віршем «Видиш, брате мій…») Мешкаючи в Кракові, Богдан Лепкий з Василем Стефаником спостерігали трагічні картини життя бідного українського люду, який через Краків рушав у далекі світи шукати кращої долі. Ці спостереження знайшли своє відображення у їхній творчості: у Василя Стефаника в новелі «Камінний хрест», а в Богдана Лепкого – у поезії-шедеврі «Видиш. брате мій…» Повертаючись із театральної вистави, побачив […]...
16. Творчість Богдана Лепкого Він народився на Поділлі, і так трапилося, що в хаті польського повстанця Яроцького, – отож усе життя письменник невтомно працював на пограниччі двох культур – української і польської. Він працею і талантом увінчав генеалогію роду Лепких. Тонкий і ніжний лірик, муза якого увібрала красу й силу народної пісні, радість і біль, звитягу й муку рідної […]...
17. Мої роздуми над віршем Сосюри «Любіть Україну» Чому іноді доля талановитих людей таїть в собі присмак душевного болю, невимовної туги за життєвою гармонією? Мабуть, тому, що світ не завжди готовий прийняти обдарованість в силу своєї інертності, звичайності. Людей дивує і водночас лякає непересічна особистість, яка має власні погляди на, здавалось би, усталені закони співжиття. А Якщо ці закони нав’язуються штучно, потрібна люди-на-маріонетка, […]...
18. Богдан Лепкий – пристрасний співець подільського краю Богдан Лепкий. Це відновлене ім’я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки за наших часів, коли Україна ста­ла вільною і незатежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий – ви­датна постать в українській […]...
19. “Хрестоматійні, програмні твори” і проблеми сприйняття (роздуми над віршем В. Сосюри “Любіть Україну”) Вірш Володимира Сосюри “Любіть Україну” – твір програмний, хрестоматій­ний, твір, який кожен має прочитати, кожен патріот має знати напам’ять. Най­перший з усього цього висновок – цей твір більше цитують, ніж читають. І біль­ше читають, ніж обдумують. А якщо й обдумують, то вже точно не відчувають. “Хрестоматійність” і “програмність” будь-якої поезії – перший крок до того, […]...
20. Воспоминания о родном крае в поэзиях Богдана Лепкого “Запение”, “Видишь, брат мой” Б. Лепкой Родился на хуторе Кривеньком на Тернопольщине в семье сельского священника. Учился в Бережанской гимназии, в Академии искусств в Вене, в Венском и Львовском университетах. Излагал в Бережанской гимназии, в Ягеллонском университете г. Кракова. Был членом кружка литераторов “Молодая муза”. Во время Первой мировой войны сотрудничал с Союзом освобождения Украины, помогал Украинским сечевым стрельцам. […]...
21. Мотиви поетичної творчості Богдана Лепкого Поезія Б. Лепкого – небуденна подія в українській літературі. Поетична творчість митця охоплює багато явищ життя: історичне минуле України, національно-визвольну боротьбу нашого народу, його морально-етичні пошуки, духовно-культурний розвиток, звичаї, традиції тощо, вона розмаїта за жанрами (вірші-пісні, сонети, поеми, поеми-казки) та художніми засобами. У своїй поезії Б. Лепкий – тонкий лірик меланхолійного складу і проникливий співець […]...
22. Син України Богдан Лепкий Широкому загалу України відома пісня “Чуєш, брате мій”. Написана вона на слова поета Богдана Лепкого. У цьому вірші лише кілька строф. Та яка гама переживань міститься у такому маленькому творі! Відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним символом. Тяжка подорож лету над морем нагадує про поневіряння сотень тисяч західних українців, які вік […]...
23. “Життя з думками про Україну…” (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, – Шлях у край свій повороту?! М. Вороний Журавлями розліталися по всьому світові українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно навіть через століття ступати болючими […]...
24. Лепкий – народний співець (за віршем «Журавлі») Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрал в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш «Журавлі» навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку […]...
25. Змалювання тяжкого життя селян-кріпаків (за віршем “І виріс я на чужині”) Тарас Григорович Шевченко все своє життя присвятив служінню рідному українському народу. Він не переставав думати про свою батьківщину навіть на засланні. Криючись від жорстоких наглядачів, поет писав: Здається – кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна… Але спогади бувають оманливими, а добро – там, де нас немає. І це підтверджує дійсність. […]...
26. Поетичні роздуми Т. Шевченка про сутність людського життя (за віршем “Минають дні, минають ночі…”) Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не […]...
27. Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві”) В історії України є багато героїчних сторінок. Як відомо, їх писали її захисники – хоробрі, винахідливі, вольові гетьмани, полководці, козаки. Серед них і відважний гетьман Богдан Хмельницький, який на чолі свого війська не раз звільняв українські землі від поневолення польської шляхти. Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві” відтворює ті страшні й героїчні часи, […]...
28. Спогади, туга, любов (за віршем “Видиш, брате мій…”) Твори Богдана Лепкого, які повернулися в Україну, читаються з великою цікавістю. Літературний спадок поета – це втілення української культури, історії з прадавніх часів до середини XX століття. Богдану Лепкому довелося мешкати в Кракові. Там поет спостерігав драматичні картини життя українців, які саме через це місто рушали у незнані світи на пошуки кращої долі. Ці спостереження […]...
29. Твір на тему: “Яким я уявляю людське щастя за твором Богдана Лепкого “Цвіт щастя” Щастя – це те, до чого прагне кожен – великий і маленький, дитина і дорослий. Щодо щастя існує багато різних думок і версій. Хтось вважає, що щастя досягається просто і з легкістю, хтось упевнений, що щасливі люди бувають лише моментами, для когось і зовсім щастя не буває. Є й такі, які думають, що щастя – […]...
30. Рідний край (за поезіями «Заспів», «Видиш, брате мій») Український поет Богдан Лепкий народився 1872 року на хуторі Кривенькім на Тернопільщині в родині сільського священика. Він навчався у Бережанській гімназії, в Академії мистецтв у Відні, у Віденському та Львівському університетах. Потім викладав у Бережанській гімназії, в Ягеллонському університеті м. Кракова. Пізніше він був членом гуртка літераторів «Молода муза». Під час Першої світової війни Богдан […]...
31. Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш “Любіть Україну”. Вірш згодом увійшов до збірки “Щоб сади шуміли”. Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ “вишневої” України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ […]...
32. Твір на тему: “Що є трагічним, а що комічним в оповіданні Стороженка “Скарб” і казці Лепкого “Мишка” На перший погляд оповідання О. Стороженка має досить простий сюжет, бо все, що в відбувається з його героями, являє собою звичайне життя щасливих и достатньо благополучних людей. У своєму творі автор поєднав національний фольклор, реалістичне зображення життя українського селянства і фантастичні елементи, та зобразив його головного героя під гумористичним кутом. Павлусь – головний герой оповідання […]...
33. Найважливіші історичні відомості про Україну Найважливіші історичні відомості про Україну Є дві основні форми побутування історичної пам’яті: документальна хроніка й міф. Міф – це ідеалізоване або упереджено-суб’єктивне уявлення про якийсь історичний факт чи особу. Парадоксальність ситуації з українською історією в тому, що в масовій свідомості не тільки відсутня об’єктивна інформація про ряд історичних подій, а й “місцеві” міфи витіснені чужими, […]...
34. Полковник і священик Шрам – ідеал українця-патріота, борця за незалежну Україну (за романом “Чорна рада”) У творчій спадщині П. О. Куліша “Чорну раду” справедливо виділяють якнайбільш самобутній, оригінальний твір. Одночасно цей роман став першим українським історичним романом. Письменник працював над ним ще у першій половині 40-х років XІX століття, саме тоді, коли формувався молодий український рух, зростала національна самосвідомість українського народу, коли створювалося Кирило-Мефодіївське братство. Історичною основою твору є події […]...
35. Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну’ Володимира Сосюри “Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виросло з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по Україні”, – писав Олесь Гончар. Натура поета у всій її щирості і глибині розкрилася у вірші “Любіть Україну”. Це сердеч-не слово поета-патріота, мовлене в радісну годину визволення української землі, коли […]...
36. Твір на тему: “Думки та переживання за Україну” В історії кожної країни бувають серйозні проблеми і болючі моменти. В такі моменти жителі країни, представники її населення, часто замислюються про те, як вони ставляться до своєї країни, чи вони готові за неї боротися і чим здатні заради неї пожертвувати. Напевно, зараз такий час настав для нашої країни, для України. Я, звичайно, не є виключенням […]...
37. “Всім серцем любіть Україну свою – І вічні ми будемо з нею”. (Володимир Сосюра) Ми, українці, ще й зараз самі не знаємо історії своєї країни. Героїв українського народу називали ворогами і навіть зрадниками. Так робили тоді, коли неможливо було змусити замовчати борців за волю і свою державу. Ще більше славних імен і подій намагалися назавжди приховати, щоб люди їх цілком забули. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня […]...
38. Зображально-виражальні засоби в поезії Володимира Сосюри “Любіть Україну” Драматичною була доля поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. Вона стала причиною безпідставних звинувачень поета у націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм. І йому вдалося передати ті найпотаємніші почуття, які живуть у серцях багатьох людей, але про які не кожен може сказати. У цьому творі поєдналися пристрасть поета-патріота […]...
39. “Слава тобі, Гамаліє… на всю Україну…” (за твором Т. Шевченка “Гамалія”) В одній із давніх українських пісень із сумом розповідається про турецько-татарські набіги XVІ століття, що кривавили живе тіло України. Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой, маленьких витоптала, великих забрала, Назад руки постягала, під хана погнала. Десятки тисяч українців потрапляли в полон. У Каффі їх продавали у рабство. Навіть торговці […]...
40. Віра в щастя України (за віршем “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській і світовій літературі. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт небагатьох рядках я кого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з плином часу його ім’я й творчість не […]...