Що ми знаємо про прикмети (твір-діалог)

Схожі твори:

1. Твір на тему “Діалог” – Привіт, Андрій! – Привіт, Катя. – Як ти провів вихідні? – Чудово! Ми з друзями їздили в кіно. – А на який фільм? – На бойовик. – І тобі подобається цей жанр в кіно? – Так, але не тільки цей! Ще мені подобаються комедії. А ти якому жанру віддаєш перевагу, Катя? – Мені подобаються […]...
2. Пам’ятники тваринам (твір-діалог) – Ти бачив коли-небудь лося, зробленого з бронзи, натуральних розмірів? – Живого бачив, а бронзового – ні. Це дуже велика тварина, зі здоровими розложистими рогами. Важить понад півтори тонни. Уявляю, скільки бронзи тре­ба, щоб відлити такого велетня! – І все ж таки така скульптура існує. Я бачив її цим літом у Виборзі, де ми були […]...
3. Виклад на тему: Народні прикмети З давніх часів Люди уважно спостерігали за явищами, що відбуваються навколо. Це допомагало їм не тільки краще дізнаватися природу й навколишній світ, але й робити деякі висновки, помічати закономірності, пророкувати погоду, урожай. Так у народі з’явилися й міцно ввійшли в наше життя різні прикмети. З дитинства всі ми знаємо, що якщо горобці влітку купаються в […]...
4. “Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо” (твір на морально-етичну тему) Одного осіннього ранку малюк уперше йде до школи, мріючи, що тепер “стане дорослим і розумним, все пізнає”, як кажуть батьки, на що старші школярі лише поблажливо всміхаються. Мовляв, недовго радітимеш, ще набридне. Таке різне ставлення до знань… Насправді знання – то справжнє золото в житті людини. Чи здатні лінькуваті невігласи оцінити всю красу самоцвіту знань, […]...
5. Твір на тему: “Що ми знаємо про самобутність української мови?” На мою суб’єктивну думку, сьогодні ми мало знаємо про самобутність української мови. Це спричинено не тим, що наша мова є суцільною компіляцією чи на дев’яносто відсотків складається із запозичень, а явище мовного пуризму нам є абсолютно невідомим… На щастя, це неправда, оскільки і мова наша давня, самобутня, чиє існування налічує вже століття й століття, а […]...
6. Твір на тему: “Добро має завжди перемагати – ми це знаємо з дитинств” По-перше, доброта – це така риса людини, яка ніколи не залишає душу і завжди присутня в серці. Хтось вправно ним користується, а в когось воно дрімає. Яскравим прикладом цього може слугувати твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” та його головний персонаж Чіпка Варенниченко. Хлопець, можливо, просто забув про значення добра, а, можливо, […]...
7. Дивак і фантазер Мюнхгаузен (діалог) – Бароне Мюнхгаузене! Ви розповідали, що переслідували незвичайного зайця. – Так була справа. Майже два дні я гнався за ним на коні, а заєць хоч би присів відпочити. – І ви що ж, ніяк не могли його наздогнати? – Якби тільки я не міг його наздогнати! Навіть моя вірна собака Діанка не допомогла мені наблизитися […]...
8. У компанії з Вигуком (діалог-назна) З приводу вихідного дня у службовому приміщенні було тихо, безлюдно. За дверима одного з кабінетів лунали голоси. Там обговорювали дуже важливе пи­тання: де Частка, Прийменник й Сполучник проведуть час: у лісі, на річці або в зоопарку. Треба ж і Службовим Частинам мови колись відпочити, не лише пра­цювати. Серед них вперше на збори запросили Вигука – […]...
9. Народні прикмети Влітку я була у бабусі в селі і розпитувала всіх друзів і сусідів, про які прикмети вони можуть розповісти. Ось що я дізналася: їсти з тріснутого, розбитого посуду – до нещастя, до життя, що «тріснуло». Розбитий посуд завжди символізував збитковість, нещастя – за винятком тих випадків, коли її били умисне (наприклад, на весіллі). Суть цієї […]...
10. Твір на тему: “Діалог (Телефонна розмова) між школяркою та її старшою сестрою про те, як вони мають увечері піти у театр” – Ало, добрий день! Це квартира Михайленко? – Так. – Це Настя, ваша племінниця. А можна до телефону Наталку? – Добре, зараз я її покликаю. – Привіт, Наталко, це ж я! – О, вибач не пізнала твій голос. Ти сьогодні ввечері вільна? Я хотіла запросити тебе на виставу до національної опери. – Як цікаво! О […]...
11. Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його […]...
12. Мій кращий друг (твір-розповідь) Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на […]...
13. Прапор моєї країни (твір-опис) У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на […]...
14. З чого починається батьківщина? Твір на патріотичну тему Мій шлях до школи лежить через невеликий парк. Я йду стежкою вздовж парку. Колись тут був басейн, били фонтани. Зараз, крім кам’яних ям, що позаростали травою, нічого не нагадує про минуле життя басейну. Ось я проходжу повз велетнів-дубів. Трохи далі від них варто берізка. Вона ніби чужа в суспільстві цих дерев, і мені її чогось […]...
15. Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок […]...
16. Твір на тему: “Моральні цінності людини” У кожної людини, як стверджує одна романтична сага, є два береги – од якого вона одпливає і до якого повинна неодмінно причалити. На цій довгій дорозі зустрічається чимало інших берегів, не менш значущих. Серед них – берег надії, берег дитинства, берег любові… В довгій життєвій мандрівці людина зустрічається з масою людей, спілкується, навчається, накопичує досвід, […]...
17. Вчинок, за який мені соромно… (твір-роздум) Одного разу ми з Дмитриком Копиловим, з яким навчаємося в одному класі й навіть сидимо за однією партою, поїхали у вихідний на риболовлю. Стояв травень, вода була холодна, і ще ніхто не купався. Нам повезло: ми піймали трохи риби. На містку, з якого ми ловили рибу, хтозна звідки з’явилося щеня. Воно тихенько скиглило, видно, було […]...
18. Твір на тему: “Природа рідного краю” Рідна природа – це все, що нас оточує. Те, що не створено людиною, а було й без нас, людей. Рідна природа – це синиця, що прилетіла до тебе на балкон. І клен, що росте у дворі. Навесні листочки в нього ніжні, клейкі, а восени – яскраво-жовті. І дощ, що почався саме тоді, коли ти вертався […]...
19. Оселилися на річці бобри. Твір-роздум у публіцистичному стилі, з обрамленням За традицією ми всім класом двічі на рік, восени і навесні, виїжджаємо місто на природу. Набираємо продуктів, беремо м’ячі, гітару і, звісно, магнітофон. Улюблене місце нашого відпочинку – один із мальовничих берегів річки Уди. Ось цього разу ясним осіннім днем ми розташувалися біля води, і раптом Льоша тихенько сказав: Ø – Дивіться, хтось пливе. Самого […]...
20. Дитинство или, чому люди в своїх спогадах повертаються до дитинства? Якось довелося мені прочитати романтичну сагу про те, що в житті кожної людини є два береги – той, від якого людина відпливає, і той, до якого має неодмінно пристати. Причому другий, думаю, – то необов’язково смерть, це, перш за все, берег надії, берег любові. Але перший – це, звичайно ж, берег дитинства. Берег дитинства – […]...
21. Розповідь про море Кажуть, що море безкінечне. З географічної точки зору це звісно не так. Проте, якщо хоча б на мить у нього вдивитись, всі сумніви одразу зникають. Безкрайній горизонт такий неосяжний, такий далекий. Люблю прогулянки біля моря. Вони ніколи мені не набриднуть, адже завжди різні. Саме море не буває однаковим. Воно мінливе за своєю природою. Сьогодні воно […]...
22. Погляд у криницю Павличко Дмитро Погляд у криницю Я розумію світло. Це – душа. Любові й космосу глибини. Жертва. Блиск розуму. Благословення миру. Палання рук. Веселощі трави. А що таке темноти? Можливо, це – печаль самотності. Дух каменя. Жало злоби. Липкі Пов’язки мумій. Заздрість ненаситна. Але без темряви свою снагу Не може сяйво людям об’явити; Потрібна ніч знесиленим очам. Тьма […]...
23. Мої улюблені танки Такубоку Ісікава Такубоку – один з найпопулярніших поетів Японії. Його танки відкрили нову епоху в створенні цієї давньої форми японської поезії. Танка завжди створює якесь одне цілісне враження, яке тягне за собою ланцюжок асоціацій. Так поет включає у процес співтворчості читача, оскільки поезія завжди розраховує на емоційне відлуння. Чи не найвідоміша танка Такубоку викликає безліч асоціацій: […]...
24. Книга в житті людини (твір-роздум) Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: “Хто багато читає, той багато знає”. Кожен – інтелігент, бізнесмен робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку. Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна […]...
25. Волт Вітмен – американський поет-новатор (твір-фантазія) “З ринкової точки зору ціна на мене невисока”, – так говорив про себе американський поет Волт Вітмен. Цікаво, що видавці не дуже хотіли мати справу з цим поетом із “неправильними поглядами”, і Вітмен здебільшого сам займався підготовкою збірки до видання, сам робив типографічне оформлення своїх віршів. Я дивлюся на портрет Вітмена… Сивий симпатичний дідусь. Що […]...
26. Рідне місто Ялта (Твір-опис) Ми живемо в місті Ялта. Загальновідомий факт, що Ялта – столиця південного берега і найзнаменитіше місто Криму. Це морський курорт, куди влітку на відпочинок приїжджає величезна кількість людей. Тому Ялта стала одним з найбільших центрів культурного життя, де проводяться широко відомі фестивалі театру і кіно, естрадні і музичні конкурси. У школі нам розповідали про історію […]...
27. Навіщо передплачувати газету? (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному – отак і спілкуються. Земля оплутана […]...
28. Яким я бачу світ (Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі ) Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам’ятовуємо величезний об’єм інформації. Саме це дає підстави змінювати світ на краще. Людина […]...
29. Осінні замальовки (твір з елементами опису природи) Я стою під дощем. Навколо мене немає жодної людини, а я чекаю. Чекаю, коли під вагою теплих крапель жовто-червоний кленовий лист впаде мені під ноги і весь залитий сльозами бездушно видихне останню порцію спогадів про тепле літо… Він падав дуже довго, кружляючи в повітрі, мов не хотів лежати на землі, а бажав залишитися на тонкій […]...
30. Твір за картиною Васильківського «Київська старовина» «Київська старовина» переносить нас на Україну, на берег Сіверського Дінця. Літня спекотна пора. Небо синє-синє, на ньому ані хмаринки, ані пташки; все, здається, завмерло. Та опустіть ваш погляд з неба на землю, і ви побачите чарівний куточок з усіма красотами м’якої прохолоди влітку. На всю довжину полотна розлилась красуня річка, яка звивається поміж широкими луками […]...
31. Твір про літо, твір-опис літа у художньому стилі Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять […]...
32. Твір по оповіданню Олдріджа “Останній дюйм” Головні герої оповідання Джеймса Олдріджа “Останній дюйм” – це старий льотчик Бен і його син Деви. Бен. працював у багатьох країнах: у Канаді, у США, в Ірані. Останнім часом він працював на нафтову компанію, що шукала в Єгипті нафту. Нафта вони не знайшли, і Бен втратив роботу пілота в компанії. Йому було вже сорок три […]...
33. Що означає для мене бути вільною людиною (твір-роздум) “Вільні! – крикнула я подругам, коли ми вибігали зі школи в останній день занять. – Вільні ціле літо!” Тоді я ще погано розуміла значення слова “воля”. Але вимовляти його було так приємно… За всіх часів люди прагнули бути вільними. Вони звільнялися від рабства, від комплексів, від зобов’язань, від забобонів – від усього, що їх сковувало […]...
34. Про занепад нашого світу Верховний бог та Праматір-богиня посварилися. Верховний бог наслав страшну моровицю на народ, який був під захистом Праматерібогині, натомість вона проклтпа один з головних островів Верховного бога, де проводилися урочисті учти на його честь. Вона сказала: “Хто ступить на цей острів, того спалить небесний вогонь, і народиться найстрашніше, що лишень може бути на світі”. Верховний бог […]...
35. Твір по літературі по повісті В. Г. Распутіна “Пожежа” Одна із серйозних соціально-психологічних проблем, що вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності своєї мети. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде у своїх повістях один із самих талановитих письменників нашого часу – Валентин Распутін. Повість “Пожежа” у творчості В. Распутіна займає […]...
36. Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти (твір-роздум) Друзі – це скарб людини. Справжня дружба проходить усі випробування і триває роками. Між друзями можуть траплятися непорозуміння і суперечки, але друзі завжди знайдуть шляхи до примирення. Треба виховувати в собі уміння дружити. Дружба Неможлива без уміння зрозуміти друга, без уміння вибачити друга, без уміння прийти на допомогу. Чому ми обираємо собі в друзі цю […]...
37. Запахла осінь в’ялим тютюном М. Рильський У поезії М. Рильського “Запахла осінь в’ялим тютюном”, яка написана у формі сонету, вжито оригінальні епітети “тонкий туман”, “пісок рум’яний”. Також у наступній строфі функціонує авторський неологізм “зорюють”: Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, – І свіжі айстри над піском рум’яним Зорюють за одчиненим вікном. У травах коник, як зелений гном, На […]...
38. Осінній парк (твір-опис) Наш улюблений парк з усіх боків оточений водою. Він знаходиться на острові, який утворила річка, що протікає через місто. Щоб потрапити на той острів, треба перейти через невеликий затишний міст. І ти опиняєшся у дивному парку, а точніше, гідропарку. Тут є степовий куточок. Після будь-якої зливи в ньому не побачиш ні однієї калюжі: піщаний грунт […]...
39. Твір на тему: Книга в житті людини (Твір-роздум) Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: “Хто багато читає, той багато й знає”. Кожен – інтелігент, бізнесмен, робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку. Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то […]...
40. Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. […]...