Навіщо передплачувати газету? (Твір-роздум у публіцистичному стилі)

У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному – отак і спілкуються. Земля оплутана мміесронними дротами, а тут ще з’явився мобільний зв’язок – не до листів. А у газет суперник свій – радіо, телебачення, Інтернет.

А бувають

дні, коли всі поштові скриньки заповнені – це рахунки за комунальні послуги.

Мої батьки розповідали, що був час, коли поштар надривався під вагою пош-іарської сумки, заповненої газетами та журналами. Поштар приносив газети пранці і ввечері, залежно від часу виходу видання. Чому ж люди так охолонули до і. пет? Невже не цікаво взяти в руки щойно надрукований примірник і знайти в газеті щось важливе для себе?

Мені здається, що газета має бути в кожній родині.

По-перше, коли тримаєш у руках газету, здається, що вона надрукована саме мли тебе. Саме для тебе збирали новини журналісти, і поштар ніс газету у твій дім теж саме

для тебе.

По-друге, газета надрукована на папері, і ти зможеш її зберігати у себе, як у бібліотеці, на відміну від новин, почутих по радіо.

По-третє, газета мас особливу енергетику, тому що скільки людей тримали її, перш ніж вона потрапила до твоєї поштової скриньки. Але найголовніше: газету і творено для читання. Сподіваюсь, не треба пояснювати, чому корисно й важли-ио читати?

У нашій сім’ї зберігаються декілька газетних примірників ще минулого століття. Це вже реліквія.






Твір опис запоріжжя.
Навіщо передплачувати газету? (Твір-роздум у публіцистичному стилі)