Роль народної казки у вступі до поеми «Руслан і Людмила»

Схожі твори:

1. Калейдоскоп казкових образів у вступі до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила” Чи знайдемо ми хоч одну людину, яка б не долучилася до чарівного світу ка­зок? Жодної! Я в цьому впевнена. Мені здається, що казки є колискою характе­ру кожної людини. Адже саме вони, окрім мами і тата, є першими вихователя­ми дитини. Казкові герої навчать розпізнавати добро і зло, бути сміливими і мудрими, не відступати перед труднощами, бути […]...
2. Казкові образи у вступі до поеми 0. Пушніна “Руслан і Людмила” Про те, що поема буде казкова, Олександр Сергійович Пушкін розповідає ще в перших рядках. Він переносить свого читача до казкової країни, яку називає “Лукомор’я”. “Край Лукомор’я дуб зелений…” – починається поема, і ми вже ба­чимо зелені луки, над якими височить могутній дуб. Це той самий дуб, першодере – во, на якому тримається Всесвіт. Про те, […]...
3. Аналіз поеми Руслан і Людмила Пушкіна А. С О. С. Пушкін працював над поемою “Руслан і Людмила” три роки, і в 1820 році вона була закінчена. Добуток являє собою як би з’єднання старовини, російської історії згодом А. З. Пушкіна. Дійсно, тут багато історичних елементів, наприклад опис бенкету в князя Володимира. “Там російський дух, там Руссю пахне”, – говорить автор. Багато билинних мотивів і […]...
4. Казкові герої у поемі О. С Пушкіна “Руслан і Людмила” (вступ до поеми) Я дуже люблю казки О. Пушкіна. Не раз уявляла своїх улюблених героїв і мандрувала з ними світом казок. Милуючись лебедем, я ще й досі вірю, що він ось-ось обернеться прекрасною царівною, а чорний кіт може розповідати казки, як у вступі до поеми “Руслан і Людмила”: Край лукомор’я дуб зелений, І золотий ланцюг на нім. Щодня, […]...
5. Казковий світ О. С. Пушкіна (вступ до поеми “Руслан і Людмила”) Це один з найяскравіших спогадів мого дошкільного дитинства. Це, мабуть, перше моє знайомство з Пушкіним. Кохання з першого погляду, з першого ж слова – і назавжди. …Мені два з половиною роки. Я вперше з батьками на морському узбережжі. Євпаторія. Старий парк. Здається, я просто бігла тією алеєю і тягла батьків за руки туди, де вставало […]...
6. Короткий зміст поеми Руслан і Людмила Пушкіна А. С Руслан і Людмила Поема Присвята Для вас, душі моєї цариці, Красуні, для вас одних Часів минулі небилиці… Пісня перша В лукомор’я дуб зелений; Златая ланцюг на дубі тім: И вдень і вночі кіт учений Все ходить по ланцюзі навкруги; Іде праворуч – пісня заводить, Ліворуч – казку говорить. Там чудеса: там лісовик бродить, Русалка на […]...
7. Аналіз поеми Пушкіна “Руслан і Людмила” Насолодам молодого життя Пушкін віддавався таким же захватом, як віддавався літературі, як віддавався високим ідеям і вільним думкам. Цікаво, що за весь 1818 р. він майже зовсім не пише листів, та й віршів пише не так багато. Йому явно не до них. Він весь у крутінні, у забавах і спокусах великого міста. 27 жовтня 1819 […]...
8. Боротьба добра й зла в поемі Пушкіна “Руслан і Людмила” Я дуже люблю читати казки, тому що в них, як би не зложилося життя героїв, які б випробування не випали на їхню частку, добро зрештою здобуває переконливу перемогу над злом. Неабияк довелося потрудитися героям поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”, для того, щоб восторжествувало добро Прославлений у боях витязь не упокорився з викраденням молодої […]...
9. Твір по поемі Пушкіна “Руслан і Людмила” У петербурзький період Пушкін написав і першу свою поему – “Руслан і Людмила” (1820). По жанрі це жартівна поема, зразки якої були створені російськими поетами ще в другий. половині XVІІІ в. (поет особливо цінував “Душеньку” Бог-лановича). Увага Пушкіна до усної народної творчості, казка, переказам, характерне дли російського романтизму, відбивало зрослий після 1812 р. інтерес до […]...
10. Сочинение по поэме Пушкина “Руслан и Людмила” В петербургский период Пушкин написал и первую свою поэму – “Руслан и Людмила” (1820). По жанру это шуточная поэма, образцы которой были созданы русскими поэтами еще во второй. половине XVIII в. (поэт особенно ценил “Душеньку” Бог-лановича). Внимание Пушкина к устному народному творчеству, сказка, преданиям, характерное дли русского романтизма, отражало возросший после 1812 г. интерес к […]...
11. Досягнуте розуміння характеру народної казки до 40-му рр 19 століття У 1821 року з’являється “Словник давньої і нову поезію” М. Осголопова, щось на кшталт літературної енциклопедії – тут міститься стаття і казці. У ній вперше робиться спроба відмежувати казку з інших жанрів: від роману, поеми і притчі, т. е. Саме з тих жанрів, із якими її, як ми бачили, об’єднували. Бовдурів дає вже й визначення […]...
12. Історичні корені народної казки Казки, на відміну від міфів, – Одна з перших форм усвідомленого усної творчості – те, що називав Пушкін “Початковими іграми людського духу”. Інакше кажучи, билин і слухачі бачили в казковому оповіданні не реальність, а вигадка, гру фантазії. Але вигадка жорстко підпорядковувався традиції. Дійові особи казок можуть бути зведені до декількох основних типів, які виконують в […]...
13. Краткое изложение поэмы А. С. Пушкина “Руслан и Людмила” Князь Владимир-солнце пирует в гриднице с сыновьями и толпой друзей, празднуя свадьбу младшей дочери Людмилы с князем Русланом. В честь новобрачных поет гусляр Баян. Лишь трое гостей не радуются счастью Руслана и Людмилы, три витязя не слушают вещего певца. Это три соперника Руслана: витязь Рогдай, хвастун Фарлаф и хазарский хан Ратмир. Пир кончен, и все […]...
14. Краткое изложение Михаил Иванович Глинка. Руслан и Людмила РУСЛАН И ЛЮДМИЛА Опера в пяти актах (восьми картинах) Действующие лица: Светозар, великий князь Киевский Людмила, дочь его Руслан, киевский витязь, жених Людмилы Ратмир, князь хазарский Фарлаф, витязь варяжский Горислава, пленница Ратмира Финн, добрый волшебник Наина, злая волшебница Баян, певец Черномор, злой волшебник, карла Бас Сопрано Баритон Контральто Бас Сопрано Тенор Меццо сопрано Тенор Без […]...
15. Подорож до літературної казки У тридев’ятому царстві, тридесятому королівстві сидів на троні Іван-царевич. Усе в його царстві було добре. Ніяких ворогів. Ніяких бід. Народ живе щасливо. Але чогось не вистачає царевичу. Покликав він свого радника та наказав йому підготуватися до подорожі в нові краї. В які саме краї – він не знав. Обкрутився три рази Іван – царевич на […]...
16. Казки – дорогоцінний скарб народу Народні казки – дорогоцінна скарбниця мудрості, що передається з покоління в покоління протягом століть. У них знайшли відгомін мрії та сподівання народу, що завжди прагнув утвердження справедливості. У казках засуджуються неправда, жорстокість, заздрощі й підступність, й утверджуються чуйність, милосердя, вірність. Казки – це безцінні перлини, що духовно збагачують і виховують людину, пробуджуючи в ній найкращі […]...
17. Література українська Казки З давніх-давен популярністю у дітей користується казка. Казка – це прозовий жанр усної народної поезії, у якому реальна дійсність, народні мрії та прагнення зображені з допомогою вигадки, фантастики. Термін “казка” походить від слова “казати”. Дійсно, у казках народ “розказав”, розповів про своє життя, боротьбу проти гнобителів, про людську працю, споконвічні мрії, створив образи, які є […]...
18. Чого вчать нас казки? (на прикладі легенди про дівчину Україну) Я дуже люблю читати казки. В них розповідається про цікаві події та пригоди, діють фантастичні істоти, звірі набувають людських рис, використовуються магічні предмети. Щоб поринути у казковий світ, треба мати багату уяву. Тож казки розвивають нашу фантазію. Без неї не уявиш ані чарівну жар-птицю, ані багатоголового Змія-Горинича, ані Бабу Ягу, що літає у ступі. У […]...
19. Стислий письмовий переказ казки “Хатка в березовому лісі” за поданим планом і словником План 1. Хатина в лісі та її мешканці. 2. Наміри вовка та вовчиці. 3. Доброта та дружба перемагають. Словник: давно-давно, коник, цапок, Рябко, дружно, страшний вовк, заховав, побудували, знайшов, розправилися, непереможні. Хатка в березовому лісі Казка Колись давно-давно жили біля лісу дідусь та бабуся. У них були коник, півень, цапок, баран, кізочка та песик Рябко. […]...
20. “Слов’янські казки” “Слов’янські сказки”-это ряд які пов’язані друг з одним нарисів чи етюдів, наділених коротким теоретичним запровадженням. Казками Буслаев дорожить саме тому, чому дорожить і епосом: “Це її (т. е. Народу – ред.) старовина й перекази, у тому числі склалися перші основи його моральної физиономии”180. Буслаев вперше визначає казку як справжню народну поезію. “Поетичне творчість цілих мас […]...
21. Вивчення морфології казки У російській науці поступово складається ідея, що специфіка жанру лежать у формі. Цілком незалежно друг від друга два дослідника А. І. Никіфоров і У. Я. Пропп дійшли думки, що вивчення казки має будуватися не так на вивченні персонажів як, але в вивченні їх дій, чи функцій, тому що ці функції є стійким елементом казки і […]...
22. Краткое изложение Верный Руслан Г. Н. Владимов Верный Руслан Сторожевой пес Руслан слышал, как всю ночь снаружи что-то выло, со скрежетом раскачивало фонари. Успокоилось только к утру. Пришел хозяин и повел его наконец-то на службу. Но когда дверь открылась, в глаза неожиданно хлынул белый яркий свет. Снег – вот что выло ночью. И было что-то еще, заставившее Руслана насторожиться. […]...
23. Літературні казки з народу Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, «дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться» – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову […]...
24. Примітивні уявлення Безсонова про російської історії держави та історичності казки і билини Вже маю збірник Афанасьєва, сам Бессонов мав під руками прекрасне збори билин Киреєвского, т. е. створено були умови для справді наукового вивчення як казки, і билини. Проте такого наукового вивчення ми працях Безсонова ще знаходимо. Він казковий Іван – представник язичницької Русі, що доводиться цілком фантастичними способами (на кшталт лжефилологического розбору імені “Іван” і характеристики […]...
25. Краткое изложение – Верный Руслан – Повесть Сторожевой пес Руслан слышал, как всю ночь снаружи что-то выло, со скрежетом раскачивало фонари. УСПОКОИЛОСЬ только к утру. Пришел хозяин и повел его наконец-то на службу. Но когда дверь открылась, в глаза неожиданно хлынул белый яркий свет. Снег – вот что выло ночью. И было что-то еще, заставившее Руслана насторожиться. Необычайная, неслыханная тишина висела над […]...
26. Фольклор – скарбниця народної мудрості Усна народна творчість являє собою величезну культурно-літературну скарбницю української мови. На мій погляд, це цінне надбання, без якого був би неможливим повноцінний розвиток і становлення сучасної літератури. Якби хтось засумнівався в самобутності української культури (а такі люди є), то найкращим аргументом була б українська народна творчість. Наші предки, створюючи приказки і прислів’я, мали на меті […]...
27. Моє враження від казки Г. К. Андерсена “Снігова королева” Я захоплений. Я взагалі люблю казки, а тут у одній одразу кілька – і всі різні. Ось чарівна казка про злого троля, який із своїми поплічниками створив оте страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А поруч побутова казка про хлопчика й дівчинку, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися. […]...
28. Літературні казки з народу (про творчість братів Грімм) Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову […]...
29. Твір по романі Вадимова “Вірний Руслан” У свідченнях “поднявшихся з пекла”, у книгах про сталінські табори, які так пильно читають в останні роки, мир ув’язнених, мир слідчих кабінетів, напівпідвальних камер і ізоляторів видний очима тих, хто пройшов через криваву м’ясорубку, через арешт і наслідок. Охоронець і ув’язнений, жертва й кат відділені друг від друга лінією більше непереборної, чим колючий дріт, крізь […]...
30. Історія царівни з “Казки про мертву царівну та сімох богатирів” О. С. Пушкіна Чомусь таких історій у казках багато. Наприклад, така сама історія у Білосніжки. Зла мачуха була у Попелюшки. Така ж сама пригода у казці про Пані Метелицю і про нашого Морозка. У казці О. Пушкіна розповідається, що цар поїхав на війну, а цариця сіла біля вікна його чекати. Через деякий час у неї народилася донька. Саме […]...
31. Збірник Ончукова Н. Е. “Північні казки” Після виходу Садовникова знову настає перерву майже 30 років. Тим часом (в 1873 року) вийшло великі зібрання билин А. Ф. Гильфердинга. Гильфердинг встановив цілком нові принципи збирання і друкування. Билини було записано й опубліковано їм, як текстовій матеріал, цікавий як для філолога, а зв’язку з всієї життям народу. 1) Матеріал розташований по сказителям. 2) Про […]...
32. Особливості російської казки Ставленням до фольклору римської комедії пізніше займався академік М. М. Покровський. У пропонованих дореволюційних роботах принцип стадиальною вивчення казки ще усвідомлений. Тільки радянської науці Україні цього принципу отримав повне розвиток. Російська класична філологія нашого часу технічно нескладне собою “філології” у вузькому значенні цього терміну. Народної творчості вивчається як із основ древньої літератури. Фольклор стоїть у […]...
33. Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу (“Жився-був”) і закінчуючи рясною […]...
34. Краса народної пісні ІV вapіaнт Глибоко пізнати історію кожного народу, зрозуміти душу людини допомагає народна пісня. “Хто не зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивими і ніжними, сильними і хоробрими?” – писав про українську пісню великий митець О. Довженко. Людина завжди прагнула до створення якоїсь системи передання досвіду від […]...
35. Казка і сучасна культура Є, проте, інша область, у якій вплив казки плідно по сьогодні. Це драматичні-драматичну-драматична-драматичний-музично-драматичне, балетне і оперне мистецтво, і навіть симфонічна музика. Тут впливає як словесний, а й музичний фольклор. “Руслан і Людмила” М. І. Глінки пронизана казковим і помітною музичною фольклором. Кожен, звісно, згадає також “Казку про царя Салтана” і “Кощія Безсмертного” М. А. Римського-Корсакова, […]...
36. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок […]...
37. Казки і життя (за твором «Цар Плаксій та Лоскотом») Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Віївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони […]...
38. Казки і життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Біївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони […]...
39. Аналіз казки Комора сонця Пришвіна М. М “Комора сонця” – казка-минуле. Цілком реальні діти відправляються в цілком реальну подорож – за журавлиною. Але їм доводиться зіштовхуватися з одушевленими силами природи – як прихильно настроєними, так і ворожими (вовк Сірий поміщик). Пришвін – великий знавець і аматор природи. Він поетично описує пробудження весняної природи, голосу птахів і звірів, що зливаються в єдиний чарівний […]...
40. Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, […]...