Рильський: Звідки ж набрався він сили
В поемі “Сашко” (1927-1928) Рильський прагне створити образ активного борця за перемогу. Герой поеми – робітничий підліток Сашко – типовий представник трудового народу (“таких не сто й не двісті – неподоланний океан”). Є підстави гадати, що образ Сашка – нового героя в творчості поета – з’явився під значним впливом думок і поглядів М. Горького. У статті “Замітки читача” (1927) Горький критикує тих письменників, які виявляють перебільшену увагу до “ветхого Адама”, до чоловічка учорашнього дня, засміченого дрібними
І тільки той, що украде Не раз іще огонь небесний, Огнем ідей една людей, І вмре – і встане – і воскресне…. На зміну славленим – незнані: На зміну шпагам – молотки. (“Гомін і відгомін”).
“Незнані” раніше рядові люди приходять
О, перекинь моста, моя немудра пісне,
Якщо в попередніх книгах Рильський зображував життя як сторонній спостерігач, то в книзі “Знак терезів” він виявляє бажання бути “рядовим вояком” в лавах будівників соціалізму, засуджує тих, “чий девіз – бокування”. У вірші “Декларація обов’язків поета й громадянина” Рильський в дусі Маяковського (“Я всю свою звонкую силу себе отдаю, атакующий класе”) заявляє, що поет по-їь поставити свою творчість на службу народу. Якщо в книзі “Гомін і відгомін” (1929) поет прагнув піснею прокласти міст до народу, то тепер він разом з радянськими людьми зводить міст до соціалізму. Освоєння радянського життя в поезії Рильського цього часу виявляється в наполегливому шуканні нових образів і художніх засобів. Поет бачить “ластівки на телеграфнім дроті”, і це поєднання йому уявляється як прообраз майбутнього, як “ясністю окрилене життя”. В своїх роздумах про людське щастя поет приходить до глибоких і правильних висновків. У суспільстві і природа і культура будуть служити людині – носію енергії, що перетворює світ:
І для тебе, племено земне, І зірки палатимуть, і домни. (“Ластівки”).
Ідея гуманізму – “усе на землі для людини” (“Нагострили сокири дзвінкі ми”) – коївкіретизується у тих віршах збірки “Знак терезів”, де зображується героїчна колективна праця радянського народу. Правда, в багатьох віршах книги “Знак терезів” ще немає образу простої людини, соціалістичне будівництво змальовується як прекрасна музика колективних зусиль народу. І тільки в окремих творах з’являються індивідуальні образи. Так, в образі “брудного, замурзаного, веселого тракториста”, що “будить заспаних і недолугих кличе” (“То хмарка набіжить”), Рильський накреслив риси нової людини епохи соціалістичного будівництва з новим ставленням до праці, до свого обов’язку перед народом.
Позитивної оцінки заслуговує у збірці “Знак терезів” ліро-епічниіі цикл “Портрети”, який складається з віршів про Шевченка, Франка, Бетхоївена. Максим Рильський – великий майстер у створенні ліричних портретів видатних людей, особливо діячів культури. Ось характеристика Івана Франка:
Син коваля, Іван рудоволосий, Рибалка і мудрець, поет і каменяр…
За висловом поета, Франко “мав високий дар гніт ненавидіти і люд любити босий”. Та не завжди Максимові Рильському вдавалося знайти для відтворення нового життя і нові художні образи та засоби. Так, далекі від народного уявлення порівняння Дні-прогесу з міфічними героями Гераклом і Тесеєм. Не передає величі Дніпрогеїсу і порівняння його з велетенською свічкою. У циклі “Дніпро”, про який мовиться, чимало архаїзмів: Борисфен (замість Дніпро), комоні (замість коні) і т. д. Поетична форма іноді відставала від нового, змісту, не відповідала йому. Все це глибоко хвилювало поета:
Нове життя нового прагне слова, А де знайти, як дати кров і плоть? (“Нове життя”).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)