Поети-шістдесятники
Вони вийшли з одного кореня, від тої верби, від калини, від маминої вишні. Вони вийшли з часів «відлиги», з того титанічного й нелегкого часу, коли перші паростки правди почали пробиватися на українській землі після часів довгого крижаного сталінського завою. Вони були паростками тої правди. Б.Олійник, В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський, Л.Костенко… Титани української поезіі.
А якби на те моя воля, Написала б я скрізь курсивами: – Так багато на світі горя, Люди, будьте взаємно красивими! – писала Ліна Костенко. В ті часи, коли всі кричали
Ти знаєш, що ти – людина, Ти знаєш про це чи ні? – запитував В. Симоненко. Вони були совістю народу у часу. В космічну добу, коли «наш вимпел лежав на місяці, коли будували горезвісний чорнобильский «атомоград», шістдесятник Василь Симоненко казав: Цілую руки, що крутили жорна У переддень космічної доби…
Разючий контраст – жорна (знаряддя сивої давнини, чи не скіфських часів)
Яскравий представник творчої когорти шістдесятників – Борис Олійник. У звичайній, безліч разів змальованій картині пташиного перельоту, Б. Олійник бачить своє – суто індивідуальне: Мовчить старий ватаг, задивлений у себе.
Утома вікова спада з його плеча… Та раптом – змах крила. І на сувої неба Повільно проступа таємний знак ключа… Вони такі різні, поети-шістдесятники. Але творчість їх об’єднують два основних моменти – людяність і правда. Ці два ключових слова якнайкраще характеризують все, ними зроблене. Складна епоха не зламала їх творчого злету. І прекрасно, що ми зараз можемо насолоджуватися їхньою поезією.
Схожі твори:
- “Поети це біографи народу, а в нього біографія тяжка” (за лірикою Ліни Костенко) Кожен народ має нагальну потребу у власній історії. Тобто не в тому, щоб ця історія була (вона є у кожної країни, у кожної нації), а в тому, щоб історія була осмислена, була відома кожному громадянину та вшанована ним, щоб вона була, зрештою, описана десь, як кажуть, “без купюр”… Глибоке розуміння цієї потреби описала Ліна Костенко, […]...
- Поети “срібного століття” (Микола Гумільов) “Срібне століття” у російській літературі – це період творчості основних представників модернізму, період появи безлічі талановитих авторів. Умовно початком “срібного століття” вважають 1892 рік, фактичний же його кінець прийшов з Жовтневою революцією. Поети-модерністи заперечували соціальні цінності й намагалися створити поезію, покликану сприяти духовному розвитку людини. Одним з найбільш відомих напрямків у модерністській літературі був акмеїзм. […]...
- Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину визволення Батьківщини, а й стали до лав борців і життям заплатили за вірність визвольним ідеям. «Держава не твориться в будучині, держава будується нині…» – заявляв […]...
- Твір на тему: “Як в нації вождя нема, тоді вожді її – поети!” за творчістю Є. Маланюка Для сучасного українського читача поет Євген Маланюк й досі залишається досить таємничою постаттю. Перш за все, через те, що більшість наших співвітчизників познайомилася з його творчістю зовсім недавно, а також через те, що поезія Є. Маланюка відрізняється глибокою філософією і інтелектуальністю, вона сповнена алегоріями, метафорами і символічними означеннями. Розмірковуючи над роллю поета в суспільстві, Є. […]...
- Поети-романтики Наприкінці XVІІІ – початку XІX століття в європейських літературах, на зміну Просвітництву приходить новий мистецький напрям – романтизм. Раціоналізм, що був основою Просвітництва, заперечував інтуїтивне пізнання, рівність заперечувала існування індивідуальності. Натомість у романтичних творах утверджується ідея про те, що кожна людина – це неповторний самостійний світ. Романтичний герой – особистість, що принципово відрізняється від маси, […]...
- Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети (Є. Маланюк) Євген Маланюк… Знайоме і незнайоме ім’я. Знайоме – бо відкриваємо для себе його творчість, а незнайоме – бо півстоліття був забутий митець своєю Україною, її нащадками. Ми відкриваємо для себе поета, якого вважають поетом-борцем за українську державу, митця, який все своє життя роздумував над долею, історією й майбутнім України та українців, письменника, який жив і […]...
- Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і […]...
- В. Симоненко про історичну місію людини на землі (“Ти знаєш, що ти – людина?”) В. Симоненко про історичну місію людини на землі (“Ти знаєш, що ти – людина?”) В історії української літератури шістдесяті роки стали роками творчості письменників, які віддали свій голос на захист простої людини. Вони намагалися пробити чиновницько-бюрократичну стіну суспільства, де людина була лише “гвинтиком” їхнього апарату, а не творцем своєї долі, своєї історії. Василь Симоненко вірив […]...
- Українська мова в поезії Усе проходить, і ніщо не вічне під сонцем. Спливають царства, руйнуються міста, під склепіннями храмів пасуться кози. Невмируща тільки мова, і доки людина розмовляє, вона ще людина. Хлібом насущним завжди була для українців мова. Коли котились хвилі турецьких яничарів по наших степах, коли люди не будували домівок, бо раз у раз їх руйнували загарбники – […]...
- Роздуми над поезією (За віршем «Ти знаєш, що ти – людина?») «Ти знаєш, що ти – людина?» З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і «красивостей», чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина” (за віршем Василя Симоненка) І. Василь Андрійович Симоненко – талановитий український поет (поезії В. Симоненка притаманний дух непоборності, вогонь неспокою, жага гуманізму). ІІ. Ідея неповторності людського “я” в творчості В. Симоненка. 1. Ствердження поетом унікальності людини (людина для Симоненка поняття не біологічне, а духовне: Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя – […]...
- «Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…» Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В.Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу «поезії безплідній, як толоці», прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, […]...
- Твір на тему “поезія у моему житті” Я вважаю, що мені поталанило, тому що я розумію та люблю поезію. Ну, звичайно, не всю. Бувають і погані вірші. До того ж смаки людей різноманітні, як і поетичні твори. Мені ближче сучасні поети. Зараз читати нові вірші допомагає Інтернет. Часто знаходжу там твори, які подобаються. Імен авторів я потім, мабуть, не згадаю. А от […]...
- Ти – людина (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?”) Людина – найбільша цінність світу, вона спроможна змінити світ на краще. Великий людинолюб Василь Симоненко не залишився осторонь теми людини. У його поезіях вона зазвучала з новою силою. Ставлення до людини як до гвинтика, що принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух, – це і змусило написати його вірш “Ти знаєш, що ти людина?”. […]...
- Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка Ці рядки по-різному читали в різні часи. У роки “залізної завіси” вони були мов вирок. У наш час відкритих кордонів комусь вони здаються застарілими. А правда проста: Батьківщину дійсно не вибирають. Де б ти не жив, мова, рід, могили предків лишаються в тобі Батьківщина обумовлює долю, вона завжди з людиною – і тягарем помилок, і […]...
- Непогасна зоря В. Симоненка Так писав Василь Андрійович Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Він умів любити так ніжно, так самозречено, як, мабуть, ніхто на землі. Умів він і ненавидіти підлість, сваволю, лицемірство. По-лицарськи поет боровся з чорною кривдою: Дядька я вбити зневагою мушу, Тільки у грудях клекоче Гроза! Хто обікрав, обскуб його душу, Хто його совісті […]...
- Твір на тему: “Як я розумію вислів “поезія серця” На мій погляд, серед найкращих винаходів людства почесне місце займає поезія. Вже багато століть люди намагаються прояснити та розкрити феномен поетичного слова. Чому вірші здатні надихати людей на боротьбу, підбадьорювати і чарувати? Чому поезії можуть зцілювати душу і заспокоювати? Як, взагалі, поетам вдається так глибоко проникати у людські душі і так чутливо розуміти людські почуття? […]...
- Епіграфи до тем про війну й героїзм Нещасна та країна, що має потребу в героях. Б. Брехт Немає людей сугубо біленьких або зовсім чорненьких; люди всі строкаті. Максим Горький Людина не для того створений, щоб терпіти поразки… Людини можна знищити, але його неможливо перемогти. Хемингуэй …Від людини залишаються тільки лише справи його. Максим Горький Дивися в далечіні – побачиш далечінь; дивися з […]...
- Сайт подарує вам чудовий твір: Любить мене навчила мати Мати… Це слово відразу повертає мене до мого щасливого дитинства, до довгих днів і коротких ночей. Але для неї, рідної, самої близької, усе було навпаки: і день швидко минав, і нічка довго тягнулась, бо чула вона кожен шерех моїх рученят. Мати для кожного з нас – це і надійний захист, це і надійний притулок. Мати […]...
- Тема кохання у творчості українських поетів Кохання – прекрасне почуття. Про нього стільки сказано, стільки написано. Та, мабуть, найтонше, найтрепетніше не почуття оспівали поети. Почнемо з Шевченка. Часом, у нього було нероздільне кохання, спричинене чи то обставинами, чи то невзаємністю. Згадуючи швачку Русиковську, натуршицю Пашу, Ганну Закревську, княжну Варвару Рєпніну, болісно стискалося серце. Не судилось! Трагічним було кохання Лесі Українки та […]...
- Поетичні мотиви ранньої лірики Ліни Костенко Ліна Костенко і як ніжний лірик, і як глибокий філософ привернула увагу своїх сучасників ще у п’ятдесятих роках. У книзі “Першовірш”, що вийшла 1984 року, поети різних поколінь розповідали про початок своєї творчості і представляли на суд читачів свій перший вірш. Ліна Костенко у цій книзі говорить про свою поезію “Мій перший вірш, написаний в […]...
- Основні мотиви лірики Василя Симоненка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий […]...
- Твір-роздум на тему “Поезія” Серед кращих винаходів людства поезія займає почесне місце. Скільки століть люди намагаються розумом пояснити чудо поезії! Чому вірші здатні чарувати, підбадьорювати, надихати на подальшу боротьбу? Або, навпаки, заспокоювати, зцілювати душу. Як вдається поетам так глибоко проникати в людські почуття? Так ніжно розповідати про кохання та гостро – про нанависть та ревнощі? Дотепер немає відповіді на […]...
- «Ти знаєш, що ти – людина» (за поезією Симоненка) У недалекому минулому, коли в нашому суспільстві проста людина була «гвинтиком» величезного маховика. Василь Симоненко однозначно заявив; На світі безліч таких, як я, Та я, їй-богу, один. Устрій, де не цінують кожну людину як неповторну особистість, твердить поет, не можна назвати народним і справедливим. Він неминуче зазнає краху. З підтексту твору виразно вимальовуються опоненти автора, […]...
- Основні мотиви лірики Симоненка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні і духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий […]...
- Твір опис про цікаву людину: Ліна Костенко Для мене це – Ліна Костенко її ім’я вивищується, як прапор нашої держави. Вважаю, що українській літературі дуже поталанило, бо є в ній постать, яка усім своїм життям і творчістю утверджує чесність і непідкупність одвічних мистецьких принципів. Для кожного з нас, випускників, томик вибраних поезій Ліни Костенко – справжнє явище. Читаючи від вірша до вірша, […]...
- Пісенька про космічного гостя Л. Костенко Пісенька про космічного гостя Достигають яблука-ранети. Рання осінь листя золотить. Гарний хлопець з іншої планети, Може, завтра в гості залетить. Авторка описує уявний діалог з космічним прибульцем, сполукою “гарний хлопець” підкреслюючи своє позитивне ставлення до такого контакту. Діло звичне – міжпланетні мандри. Усміхнеться, зніме свій шолом. Скаже: – Там, в сузір’ї Саламандри, Твій коханий бив […]...
- Творче зростання Бориса Олійника І. Полтавщина – колиска творчої еліти України. (Борис Олійник народився на Полтавщині. Цей край щедро наділяв своїх синів і дочок талантами. Згадаймо Івана Котляревського, Миколу Гоголя. Борисові Олійнику було лише вісім років, коли на фронті Великої Вітчизняної загинув батько, але поет через усе своє життя несе в серці його образ. У спадок від батька йому […]...
- Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Симоненка) Василь Симоненко – великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову я хочу присвятити свій твір. В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія. Він ріс, мужнів, як молодий дубок. Любив матір, любив дідуся, який замінив йому батька і став найпершим і наймудрішим порадником у житті. Дідусь розповідав […]...
- Авторитет Ліни Костенко в сучасному українському письменстві Непересічний талант Ліни Костенко був відзначеній ще в Літературному інституті ім. М. Горького, куди юна, окрилена мріями дівчина втікає від нестерпної, задушливої атмосфери повоєнного життя української столиці. Російський письменник Всеволод Іванов, рецензент дипломної роботи Ліни Костенко, розпізнав у той ранній час і захоплено привітав “талановитого поета з великим майбутнім”. Визнання Ліни Костенко сучасниками грунтоване на […]...
- Описание об интересном человеке: Лина Костенко Считаю, что литературе очень повезло, так как есть в ней фигура, которая всей своей жизнью и творчеством утверждает честность и неподкупность вечных художественных принципов. Для каждого из нас, выпускников, томик избранных поэм Лины Костенко – настоящее чудо. Читая от стиха до стиха, как по ступенькам, поднимаешься все выше и выше на ту духовную вершину, с […]...
- Мотиви лірики Василя Симоненка І. Життя як спалах (всього 28 років: народився 193S року на Полтавщині, навчався на факультеті журналістики Київського університету; працював кореспондентом газет На Черкащині; літературна діяльність). ІІ. Головні теми творчості В. Симоненка. 1. Любов до України (“Україні”, “Земле рідна!”). 2. Неповторність людського “я” (“Ми – не безліч стандартних “я”, “Ти знаєш, що ти – людина…”) 3. […]...
- Вітчизна і мати – синоніми ніжності й синівської любові Василя Симоненка Скільки років наш народ не знав своєї історії, багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою з любові до рідного народу. До таких поетів належить і Василь Симоненко. Неповних двадцять дев’ять років прожив поет, але запінив у спадок стільки, що вистачить на життя багатьох поколінь. Безумовно, творчість В. Симоненка виділяється яскравим променем на тлі 60-х років. Любов […]...
- Сучасний літературний процес Період 1956-1964 рр. дістав у СРСР назву “хрущовської відлиги”. Перший секретар ЦК КПРС М. Хрущов у 1956 р. на XX з’їзді КПРС зробив спробу врятувати комуністичну ідеологію шляхом відмови від масових репресій, гострої критики сталінізму та послаблення ідеологічного тиску. Повернулися живими зі сталінських таборів Б. Антоненко-Давидович, В. Мисик, 3. Тулуб. В УРСР у цей час […]...
- “Ти – весь у слові, як у сповиткові…” (лірика Бориса Олійника) “О слів жорстока і солодка влада! Не опечись на їхньому вогні…” – застерігає Борис Олійник в одній зі своїх поезій. Насправді з давніх часів люди знали, яку велику владу має слово. Словом можна скалічити і зцілити, словом руйнують та створюють. Усе, що навколо нас, – так чи інакше Слово. Але поетичним словом навряд чи можна […]...
- Твір роздум Усе в житті починається з любові У ній народжується краса, гармонія, лад, єдність. Любов – радість, любов – джерело натхнення. Споконвічна тайна людського буття. І щасливий той, хто спізнав у своєму житті силу цього дивного почуття. Від Ярославни, від “Слова о полку Ігоревім” через народний епос, поезію середніх віків і класику вічна тема любові прийшла до нас. Серця під впливом божественного […]...
- Образ України в поезії Симоненка У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь Симоненко прожив недовге життя – […]...
- Шляхами кохання, або Як написати твір за лірикою Василя Симоненка Наші з вами стежки знову і знову приводять нас до кохання. Проте, погодьтеся, його шляхами йти найприємніше. А зараз познайомтесь з Василем Симоненком. Недовгим був життєвий шлях цієї людини, але залишилася його чудова спадщина – вірші. Народився Василь Симоненко у 1935 році в селянській сім’ї на Полтавщині. Проте в цій родині не ломився стіл від […]...
- Ліна Костенко Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині. Навчалася у школі. У кінці 40-х pp. вступила до Київського педагогічного інституту, але скоро розчарувалася у системі навчання цього закладу. З 1953 р. вона вчиться у Літературному інституті ім. Горького в Москві. Закінчила інститут 1956 р. Перша збірка поетеси вийшла 1957 p., називалася […]...
- Біографія Василя Симоненка Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній стіннівці. 1952 року В. Симоненко вступив […]...