Поема Лермонтова «Мцирі» та її герой

Хто хоч раз милувався горами Кавказу, гой завжди буде прагнути неба, волі, життя, сповненого тривог, мрій, і не міг бути іншим романтичний герой поеми «Мцирі» М. Лермонтова, дитя гір і стихій, дитя волі, якому судилося стати монахом.

Та поки що він «мцирі». Грузинською мовою не слово означало «послушник, що готується до постригу». Як може хлопчина, народжений у горах, з такою палкою вдачею, таким могугнім духом, жити в тісних келіях монастиря?

Ще шестирічним потрапив він у цей монастир. Одна мрія жила в його душі – мрія про волю, про рідний

дім, який був там, у горах Однієї грозової страшної ночі Мцирі втік.

Самотній, беззахисний, він мужньо продирався через чагарник, щоб дістатись світлої галявини, де наливались виноградні грона, омиті дощем, де звучав ніжний голос молодої грузинки, де був рідний дім, батько, сестри. Ці три дні на волі були найпрекраснішими в його короткому тяжкому житті.

Та доля знову посміялась над хлопцем. Вона готувала йому ще одне випробування: зустріч з барсом. У цій сутичці зустрілись два гідних ворога – гордих, сильних, мужніх. Героїчний дух предків, який жив у душі Мцирі, дав йому силу, і він, смертельно поранений, все-таки переміг

звіра.

Від рани Мцирі помирає. Помирає в неволі, згадуючи свої три дні на волі. Це – виклик долі, це гарячий протест проти кам’яних стін, що душили його. Це ствердження своїх ідеалів: дім, батьки, вітчизна, життя, сповнене тривог і краси.






Твір роздум злочин і кара.
Поема Лермонтова «Мцирі» та її герой