“Особливості розвитку російської літератури першої половини XX століття і творчість М. Булгакова”
Як називають період з 1910 до 1940-х років?
Літературознавці називають його першим періодом літератури XX століття або періодом “між війнами”, маючи на увазі Першу та Другу світові війни та різкі зміни й ідеологічне протистояння, які характеризували як політику, економіку, соціальну сферу, так і мистецтво >
Які філософські концепції визначили розвиток мистецтва цього періоду?
Від початку XX століття проявилася велика кількість рівноправних концепцій буття, суспільства і людини, що прийшла замість єдиної концепції, яка грунтувалася
Якими є головні риси мистецтва?
У мистецтві відбувалося становлення двох провідних методологічних систем і напрямів, які протистояли одне одному, – модернізму і реалізму. Для мистецтва XX століття суттєво більше, ніж раніше, характерні глобальність та взаємозв’язок усіх культурних
Що таке магічний реалізм?
Це реалізм, у якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутово-конкретного та міфологічного, міф і реальність сплітаються задля глибшого проникнення у суть явищ.
Хто з письменників розвивав традицію міфологічного реалізму?
Франсуа Рабле, Ернст Теодор Амадей Гофман, Микола Гоголь, Едгар По, Михайло Булгаков.
Які мистецькі явища лежать в основі міфологічного реалізму?
Спроба осмислення законів життя у. глобальному масштабі за допомогою міфу як основи мистецтва – перший із чинників міфологічного реалізму. Другим чинником стала інтеграція національних культур до процесу осмислення законів буття з допомогою засобів мистецтва, виникнення національно забарвлених, фольклорних у своїй основі творів. Злиття цих двох чинників справило серйозний вплив на розвиток магічного реалізму у світовій культурі.
Які риси магічного реалізму наявні у романі Булгакова “Майстер і Маргарита” ?
Передусім біблійна основа роману, вочевидь, спрямовує читача пов’язати зміст роману із загальнолюдськими вічними проблемами, відображеними у біблійних текстах. Національні особливості побуту, відтворені у романі, пов’язані з традиційно-міфологічними уявленнями слов’ян: упир Варенуха, шабаш відьом, на який Маргарита прибуває традиційно для слов’янської міфології – на мітлі, хай і осучасненій. Міфічні особи, шо їх зустрічає Маргарита тієї ночі біля річки, теж із нашої міфології. Та й інші побутові уявлення про існування таємного світу мають національно-міфологічний характер. Разом із тим обидві реальності роману – і єршалаїмська, і московська, мають чисто побутові вказівки на час дії, ознаки конкретної реальності: існування торгсину, письменницьких організацій та їх звичаїв, наявність тролейбуса, який з’явився 1934 року, відгомін непу в подіях тощо; у єршалаїмських розділах вказівка на 14 нісана, що припадало на п’ятницю (не раніше 29 року) і не пізніше 35 року, коли Каїфа й Пілат були позбавлені своїх посад. Отож реальність цілком впізнавана, і разом із тим міф, що має конкретно національні ознаки, по-своєму реальний, оскільки є частиною ментальності героїв.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)