Основні риси первісної культури
По-перше, первісна культура гомогенна (однорідна) тобто вона – соціально однорідна, виражає інтереси всіх соціальних груп. Для порівняння: сучасні європейські системи гетерогенні (неоднорідні), їм притаманні аксіологічний (ціннісний) плюралізм та існування численних соціальних груп з диференційованими, суто антагоністичними інтересами. Між цими двома типами культур – гомогенною та гетерогенною, характерною для європейського кола культур, знаходиться невелика група проміжних соціокультурних систем, ілюстрацією котрих є Стародавня
По-друге, первісна культура – це культура табу (заборон). Табу регулює все життя первісного колективу: що їсти й коли, де жити, табу на зображення себе, на ім’я, що пов’язано, як ви розумієте, з магічним світо-сприйняттям.
Дж. Фрезер, Л. С. Васильєв та інші культурологи наводять приклади того, як сприймається порушення табу. Так, один з новозеландських ватажків великої святості кинув край дороги залишки обіду, які потім підібрав і з’їв член його
По-третє, релігійні уявлення і вірування (анімізм, тотемізм, фетишизм) – це важлива складова частина первісної культури.
Четвертою особливістю первісної культури є її ритуальний характер. Ритуал – це альфа й омега міфологосакрального світогляду. Через його призму розглядається і природа, і соціальне буття, оцінюються ті чи інші об’єкти, а також вчинки і дії людей. Ритуал містить інформацію про закономірності природи, побуту в ході спостережень за біокосмічними ритмами. Завдяки ритуалу людина відчуває себе не тільки часткою космосу, а й часткою цих космічних ритмів, осягає логіку і діалектику космосу, універсуму.
В архаїчному ритуалі поєднані молитва, співи і танок – тобто це синкретична форма, з якої згодом й виникло мистецтво, наука (бо людина осягає світ і його закони) і філософія (бо це процес розвитку мислення). У ритуальному танці не тільки відтворювався міф, але й відбувалася розрядка психофізичного напруження, пов’язаного з дисгармонією життя, у результаті чого людина досягала катарсису.
У ритуальному акті важливе місце займали маски. Вчені по-різному тлумачать роль маски в ритуалі. Деякі наполягають на тому, що в масках відобразився жах первісної людини перед могутньою природою. І така точ-ка зору має право на існування. Розглянемо, наприклад, маски, знайдені вченими в одному з племен Конго. Але, щоб вирішити остаточно, який зміст має та чи інша маска, спробуємо проаналізувати одне запитання: “З якого матеріалу вироблено ці маски?” З дерева. І це не випадково. У більшості народів та чи інша порода дерев є тотемною. Тобто маску робили з тотемної рослини. А що таке тотем? Священний предок. Маска-тотем нібито включає предків у коло живих, таким чином, зв’язок поколінь не переривається так само, як не переривається і життя, яке тільки змінює форми. У ритуалі беруть участь всі члени племені: живі і мертві; у той же час живі ніби поклонялися предкам (до речі, у Стародавньому Єгипті, а пізніше в античній Греції і Римі посмертні маски померлих відігравали певну роль у поховальних ритуалах. Крім того, саме з них народився такий жанр образотворчого мистецтва, як скульптурний портрет).
Маски мали багато геометричних символів, які несли важливу інформацію. Ці символи-архетипи склалися на зорі історії людства і відобразили досвід первісних людей, їх світосприйняття і висновки щодо природних процесів і закономірностей.
Останнім часом з’явилося чимало енциклопедій символів, де порівнюються символи різних народів і виявляються фундаментальні архетипні символи (див. Дж. Купер. Энциклопедия символов. – М., 1995). До найголовніших символів можна віднести:
Коло – універсальний символ, що означає цілісність, неперервність, первісну досконалість. Коло заключає в собі час і простір, це небесна єдність, знак солярних циклів, циклічного руху. Коло – рух взагалі, тобто життя.
Квадрат – символ землі, статики, яка антиномічна руху, тобто колу Неба. Статика або відсутність руху – знак смерті як протиставлення циклу життя. Квадрат, вписаний в коло, (так само, як і куб, вписаний в сферу) стає символом єдності життя і смерті.
Ці символи ми зустрічаємо і в трипільському орнаменті, і у давніх греків, і на азіатських та українських килимах. І ще одне цікаве спостереження. У кочових народів, які постійно рухаються, домівки мають круглу форму, а в осідлих – квадратну або форму прямокутника, в якому відбився їхній статичний спосіб життя.
Колесо – солярний знак, символ сонячної енергії теж належить до загальнолюдських, його ми бачимо на українських рушниках і в османській архітектурі.
Хрест – дуже важливий символ, що означає центр світу, точку сполучення Неба і Землі, Космічне Древо. Це втілення Древа Життя, а його чотири промені – річки Раю, що беруть свій початок з-під коренів Древа Життя. Хрест – архетипний знак єдності двох головних начал життя: чоловічого та жіночого. Вертикальна лінія – небесна, духовна, інтелектуальна, позитивна, активна – чоловіча, а горизонтальна – земна, пасивна, негативна – жіноча.
Хвиляста лінія – символ води, однієї з головних для людини космічних стихій.
Зображення гілочки – знак рослин, які вирощує людина для вживання (здебільшого це борошно).
Отже, кожну маску, кожний орнамент, малюнок на рушнику чи килимі можна прочитати як світоглядний текст, заснований на інформації, яку отримала первісна людина зі своїх спостережень над міфологічним космосом. У первісному суспільстві мистецтво не було автономною частиною культури. Художня діяльність тісно перепліталася з відповідними формами культури: міфологією, релігією, з якими утворювала первісний синкретичний культурний комплекс. Синкретизм – ще одна риса первісної культури.
Розшифруйте інформацію, зафіксовану на цій масці і на трипільському орнаменті.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)